Після початку повномасштабної війни Росії проти України більшість країн західних демократій закрили небо для цивільної авіації агресора. РФ відповіла "взаємністю" і теж заборонила над своєю територією польоти авіакомпаніям з цих держав. Через це між країною-окупантом і значною частиною цивілізованого світу утворилося щось подібне до "залізної завіси". Але про повну блокаду агресора говорити не доводиться: санкції не можна назвати тотальними.
У колонці для TRAVEL РБК-Україна спеціаліст у галузі авіаційного права Олексій Бурчевський аналізує, чому авіаційні санкції проти РФ реалізуються не повною мірою, і що ще варто зробити європейським чиновникам, виробникам літаків і страховикам.
Повномасштабна агресія Російської Федерації проти нашої країни мала найсумніші наслідки для авіації в регіоні. Повітряний простір України було закрито 24 лютого 2022 року. Приблизно тоді ж країна-агресор закрила 11 своїх аеропортів біля українського кордону.
Ще раніше багато авіакомпаній прийняли рішення облітати повітряний простір Білорусі після примусової посадки літака Ryanair владою цієї країни у травні 2021 року. У перші ж дні агресії більшість західних демократій, включаючи всі країни Євросоюзу, закрили небо для літаків з російською реєстрацією, після чого Росія симетрично заборонила польоти авіакомпаніям з цих країн.
В результаті в повітрі між Європою і РФ утворилося щось схоже на залізну завісу — на зразок тієї, яка існувала за часів СРСР. У сукупності із забороною на використання західної техніки (яку Росія спробувала обійти, фактично вкравши понад 400 літаків у західних лізингодавців), це завдало істотного удару по російській авіації.
Фото: Деякі компанії скористалися ситуацією, чим дозволяють російської авіації нехай зі складнощами, але все-таки триматися в повітрі (unsplash.com)
За перший квартал 2022 року Асоціація експлуатантів повітряного транспорту РФ публічно озвучила збиток у розмірі 1 мільярда доларів. Але ж у січні та лютому обсяг перевезень безперервно збільшувався. Проте ми бачимо, що блокада російського повітряного простору не є абсолютною. І що деякі авіаційні бізнеси вирішили скористатися ситуацією для збільшення своїх прибутків, чим дозволяють російській авіації нехай зі складнощами, але все-таки триматися в повітрі.
По-перше, мова йде про авіакомпанії країн, які не стали вводити заборону на польоти до РФ. Це насамперед близькосхідні перевізники з Туреччини, Єгипту, Марокко, Катару, ОАЕ, Ірану та Ізраїлю та далекосхідні перевізники з Китаю та Середньої Азії. Не обійшлося і без "старовинних друзів" Росії з Білорусі та Сербії. У Туреччині навіть створили спеціальні авіакомпанії виключно для перевезення туристів між містами РФ і середземноморськими курортами.
Зрозуміло, що за відсутності конкуренції з боку європейських і американських авіакомпаній, ці перевізники "знімають вершки" з пасажиропотоку між РФ і західними країнами, перевозячи росіян на захід, хоч і з пересадкою.
Вони оплачують збори в аеропортах країни агресора, платять за наземне й аеронавігаційне обслуговування, підтримуючи таким чином авіаційну галузь РФ. Ну і, звичайно, самі заробляють немаленькі прибутки.
Emirates, Etihad, Flydubai, Qatar Airways, Gulf Air та інші досі виконують рейси до Росії. На фото - борт Airbus A380 Qatar Airways (wikipedia.org)
По-друге, варто згадати про так звані прольотні гроші, про які ми вже писали в одній з минулих публікацій. Нагадаємо, що найкоротший шлях зі столиць Західної Європи на Далекий Схід проходить через російську територію (так звані транссибірські маршрути).
Оскільки Росія не підписала транзитну угоду ООН, вона з чистою совістю встановила плату за проліт через свій повітряний простір для іноземних перевізників. А оскільки пасажиропотік між Західною Європою і далекосхідними столицями є одним з найбільш інтенсивних у світі, у "доковідний" час заробіток РФ досягав, за різними оцінками, від 500 до 800 мільйонів доларів на рік. І йшли ці гроші не до держбюджету, а на підтримку національного перевізника "Аерофлот", щоб допомогти йому конкурувати з тими ж іноземними авіакомпаніями.
Після того як "Аерофлоту" та іншим російським авіакомпаніям закрили доступ до аеропортів Євросоюзу, Росія заборонила проліт над своєю територією європейським авіакомпаніям. Авіалінії з Південної Кореї, Японії, Сінгапуру добровільно відмовилися користуватися російськими маршрутами.
В той самий час китайські (Capital Airlines, Air China, China Eastern, Hainan Airlines, China Southern), індійські та шрі-ланкійські перевізники зі зрозумілих причин не захотіли приєднуватися до бойкоту транссибірських повітряних трас і продовжують "акуратно" літати й виплачувати пролітні гроші в казну агресора.
При цьому перевезення переважно здійснюються на західній техніці та в аеропорти європейських держав. Водночас європейські перевізники на аналогічних маршрутах змушені витрачати набагато більше часу на обліт РФ, і, відповідно, програють у конкуренції з китайцями.
Capital Airlines, Air China, China Eastern, China Southern і інші не хочуть приєднуватися до бойкоту транссибірських повітряних трас. На фото - Boeing 777 - 300ER авіакомпанії China Eastern (wikipedia.org)
Попри таку велику кількість бажаючих вести business as usual з Росією, питання повнішої ізоляції РФ і її повітряного простору має стати тільки питанням часу. Росія не просто винищує мирних жителів іншої країни своєю авіацією і ракетами. Напавши на суверенну Україну, вона підірвала основи європейської та міжнародної безпеки, що вибудовувалися майже 70 років і поставила світ на поріг Третьої світової війни.
Вважаю, що в ситуації, яка склалася, Європейський Союз просто зобов'язаний заборонити своїм аеропортам приймати рейси, що пролітають над повітряним простором Росії. А основні виробники авіатехніки (Boeing, Airbus) і страхові компанії мають внести повітряний простір РФ до переліку заборонених для експлуатації зон, щоб не дозволяти Китаю та іншим любителям "русского мира" живити "Аерофлот" грошима своїх пасажирів. Українська дипломатія повинна піднімати це питання постійно на всіх міжнародних форумах.
Зрозуміло, що для середньостатистичного пасажира збільшення польотного часу на 4-5 годин, необхідні на обліт російського неба, є істотним як з точки зору незручності, так і значного збільшення ціни.
Однак завдання кожної авіакомпанії — донести до такого пасажира розуміння того, що гроші, які він виплачує за квиток, наприклад, з Лондона в Гонконг, будуть сплачені в Росію й використовують їх для закупівлі комплектуючих для ракет, які потім полетять в мирні українські міста, лікарні, школи та дитячі садки.
Ну а російський повітряний простір має знову перетворитися на "чорну діру" на світовій авіаційній карті, залітати в яку не дозволить собі жодна пристойна авіакомпанія у світі.
Нагадаємо, ми писали, скільки втрачають авіакомпанії Росії через західні санкції.