Хвиля повернення. Чому українці масово їдуть додому з Польщі у розпал війни
Хвиля українських біженців, які рятуються від війни за кордоном, в останні дні істотно знижується – з кожним днем до Польщі в'їжджає на кілька тисяч українців менше.
За даними Прикордонної служби країни, з 24 лютого до Польщі прибули 2 мільйони 461 тисяча українців. А в Україну за 38 днів війни виїхали 442 тисячі, з них тільки 2 квітня – 21 тисяча осіб.
TRAVEL РБК-Україна з посиланням на Euronews розповідає, чому тисячі українських біженців приймають рішення не залишатися в ЄС, а повернутися у все ще охоплену війною країну.
Біженка із Запоріжжя: "Ми небагаті і не збиралися приїжджати сюди на відпочинок"
Незважаючи на те, що війна триває вже шостий тиждень, зростає кількість українців, які вирішили не "осідати" в Євросоюзі, йдеться в репортажі видання з прикордонного вокзалу в Польщі.
Сотні українців, переважно жінки, діти і люди похилого віку, в минулий понеділок ввечері стояли в черзі на нічний потяг до Києва в Перемишлі, головному центрі біженців.
Одна з них - 46-річна Наталія, одягнена в тепле пальто і шарф. Вона поверталася в Запоріжжя через українську столицю, залишивши свого 16-річного сина в польському місті Катовіце.
"Головним було витягнути мою дитину. Мені вдалося вивезти сина з гарячої точки. Я його привезла і залишила жити тут, поки не скінчиться війна. А я повертаюся до чоловіка і мами", - пояснила вона своє повернення.
Фото: Більшість біженців з України - жінки з дітьми (t.me/UkrzalInfo)
Запоріжжя з початку вторгнення піддається постійним нападам і невибірковим обстрілам з боку російських військ.
Тут також знаходиться найбільша в Європі атомна електростанція, обстріл якої на початку березня і пожежа викликали побоювання, що можливий вихід з ладу її реакторів може викликати масштабну катастрофу — першу такого роду після Чорнобильської.
Понад 3,9 мільйона українців покинули свою країну після нападу Росії більше місяця тому, більшість з них попрямували до Польщі.
Але для Наталії недавнє затишшя в бойових діях відкрило можливість повернутися, адже альтернатива залишитися за кордоном ставала все більш неприйнятною. Вона сказала, що багато її співвітчизників відчувають те ж саме.
"Багато хто повертається, тому що не змогли знайти житло, роботу — тут не було можливості жити. Ми небагаті і не збиралися приїжджати сюди на відпочинок. Принаймні, вдома ми можемо жити за рахунок власних ресурсів. Вдома є вдома", - зазначила вона.
Фото: У Польщу щодня прибуває від 20 тисяч українських біженців (twitter.com/Straz_Graniczna)
Турбота про сім'ю переважує страх перед війною
Інші українці на станції розповіли, що однією з причин їхнього повернення додому було як занепокоєння про членів сім'ї в Україні, так і відсутність безпеки в місцях їхнього прихистку.
Наприклад, 71-річний професор права з Києва Юрій повертався додому через свою літню матір, яка залишилася в столиці одна.
"Це проблема, яку мені потрібно вирішити. Але у мене також є там мої друзі, мої книги, мій комп'ютер. Я відчуваю себе там більш впевнено", - поділився чоловік.
Деякі повертаються в Україну тимчасово. Вони їдуть, щоб забрати в безпечне місце за кордон інших - членів сім'ї або тварин.
34-річна Марина збиралася до Львова на зустріч з батьками, щоб забрати 13-річну доньку і привезти її до Нідерландів. Вона стояла разом із сотнями інших пасажирів у вівторок ввечері під мрячним дощем, коли надійшла інформація, що київський поїзд затримується майже на три години.
Потім присутні на платформі терпляче чекали, поки з поїзда винесуть на ношах більше десяти дітей і відвезуть на машинах швидкої допомоги.
"Мені трохи страшно, але я побачила, що в цілому багато людей повертається. Люди їдуть в місця, які ще менш безпечні, ніж Львів чи Полтава", - розповіла Марина.
Фото: Турбота про українських біженців починається ще на кордоні (twitter.com/Straz_Graniczna)
Для деяких життя в Польщі виявилося складним
Волонтер провідної організації з надання допомоги євреям "Джойнт" Мацек, який працює з біженцями з початку війни, повернувся до Перемишля після невеликої перерви. Він сказав журналістам, що був здивований тим, що кількість біженців, які прибувають з України, значно зменшилася.
Кількість людей, які повертаються до своїх домівок, зроста до такої міри, що він та інші волонтери вважають, що зараз повертається майже стільки само людей, скільки рятується від війни — принаймні, це стосується потоків пасажирів через залізничну станцію Перемишль.
"Два тижні тому, коли я був тут, був великий наплив. Але зараз хвиля набагато менша, і особливо помітно, що чимало людей повертається. Багато з них приймають таке рішення. Виходить, хвилі зрівнюються - відчувається, що набагато менше людей біжать", - поділився спостереженнями волонтер.
Для деяких українців життя в Польщі виявилося складним, і їхнє становище стало відчайдушним через брак ресурсів, сказав Мацек.
Багатьом біженцям в Польщі доводилося покладатися на доброту простих людей, оскільки країни по всій Європі зіткнулися з проблемами планомірного підходу до всього - від документування тих, кому потрібна допомога, до надання їм основних засобів до існування — невеликої суми грошей, яка покривала б основні витрати.
Крім того, ринок праці та вища освіта залишаються для багатьох важкодоступними.
У березні представники ООН попередили, що до 90% українців зіткнулися з бідністю і крайньою економічною вразливістю. Біженці особливо схильні до цього ризику. Крім того, гуманітарні та правозахисні організації попереджають про ризики торгівлі людьми, які зростають у період великих хвиль міграції.
Основні проблеми, з якими зіткнулися українці в Польщі
Найбільшою проблемою для українських біженців виявилася нестача місць розміщення: деякі з тих, хто повернувся, кажуть, що вони тижнями спали в спортзалах у віддалених регіонах країни, не знаючи, чи зможуть для їхньої сім'ї знайти найкраще місце, якщо вони почекають трохи довше.
"Люди повертаються через тутешню реальність. Ми заповнені. Я з північно-західної Польщі, недалеко від кордону з Німеччиною. І навіть там є багато біженців, які потребують допомоги. Все, що тут добре - здебільшого завдяки людям в Польщі, не уряду", - сказав Мацек.
Фото: Місце тимчасового розміщення біженців (gettyimages.com)
Інша думка у представника УВКБ ООН Рафала Костшинского, який каже, що польський уряд проробив видатну роботу.
"Уряд працює напрочуд добре, враховуючи велику кількість прибулих. Вони тримали кордони відкритими, що дуже вітається. Відкрили кордони не тільки для українських біженців, а й для громадян третіх країн, що теж похвально", - зазначив він.
За його словами, проблеми існують. Однак, беручи до уваги дуже складну ситуацію, доля біженців у Польщі "непогана".
"Вони отримують допомогу - не завжди в тій мірі, в якій їм хотілося б, але вони отримують", - звернув увагу представник міжнародної організації.
Нагадаємо, ми розповідали історію української біженки, яка планує повернутися додому після війни.