Українцям відмовляють у в'їзді до ЄС: чи варто йти до суду

В кінці травня цього року у українців, які виїздили до країн ЄС наприкінці лютого після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, закінчився безвізовий період - дозволені 90 днів, протягом яких вони можуть перебувати на території ЄС.

Деяким із тих, хто після закінчення цього періоду в'їжджав в Україну і повертався до Польщі, стали відмовляти у в'їзді до ЄС на польському кордоні, писало РБК-Україна.

"Прикордонники не пустили. Думаю подати до суду", - написав в одній із профільних груп на Facebook користувач Володимир.

У коментарях одні підтримали його, а інші вважають, що оспорювати таке рішення прикордонної служби іншої держави немає сенсу. Мовляв, це тільки потягне за собою витрати на судові збори і забере багато часу.

Чи можна вільно подорожувати в межах ЄС або в Україну зі статусом тимчасового захисту

Міжнародний або тимчасовий захист надавався українцям країнами ЄС згідно з Директивою про тимчасовий захист 2001/55 / EC. Вона дозволяє жити, здобувати освіту, працювати й отримувати соцзабезпечення протягом мінімум 1 року (в залежності від розвитку ситуації в Україні - до 3 років), пояснює РБК-Україна Катерина Струкова, адвокат Stron Legal Services.

"Логіка таких безпрецедентних дій країн ЄС полягала в тому, щоб надати тимчасовий притулок тим, хто постраждав від жахіть війни, яку розв’язала РФ в Україні. Отримання такого статусу має призупиняти безвіз. В деяких країнах, наприклад Польщі, отримання PESEL UKR дозволяє короткострокові виїзди, незалежно від того, скільки вже українець знаходиться на території країни під захистом", - зауважує вона.

У пункті 6 "Закону Республіки Польща "Про допомогу громадянам України у зв'язку зі збройним конфліктом" зазначено, що таке право втрачається, тільки якщо громадянин України виїхав з території Польщі більш ніж на місяць.

"Цей захід цілком обумовлений й логічний – якщо особа може перебувати в рідній країні більш ніж 1 місяць, то ймовірно відпали підстави для надання їй тимчасового прихистку", - переконана Катерина Струкова.

Фото: Перебування за межами ЄС більш ніж 30 діб припиняє статус тимчасового захисту і всі пов'язані з ним інші права (unsplash.com)

Для аналізу ситуації вона пропонує розглядати одночасно наявність і дати трьох подій:

• Дату перетину громадянином України кордону ЄС після 24 лютого 2022 року;
• Дату отримання статусу тимчасового захисту, який зупиняє перебіг строку в 90 днів (безвізового строку);
• Наявність факту виїзду з території ЄС на строк більш ніж 30 днів.

"Неврегулюваним залишається питання, з якого строку вважається, що особа втратила статус тимчасового захисту: з моменту закінчення строку, що перевищує 30 днів перебування поза межами ЄС, або ж втрата такого статусу відбувається з дати його набуття", - звертає увагу адвокат.

За її словами, хоча за всією юридичною логікою втрата статусу має відбуватися саме по закінченню строку в 30 днів, польські прикордонники можуть трактувати ситуацію саме так: особа не вважається такою, що мала статус. Отже, щодо її перебування діють загальні норми в 90 днів.

"Деякі юристи наполягають на тому, що перебування українців в ЄС легальне навіть по закінченню 90 днів. Вони наводять статтю 11 закону, за якою зазначене там право не залежить від інших прав на в'їзд і перебування на території Польщі, тож українця зі статусом тимчасового захисту повинні пустити назад до Польщі.

Але перебування за межами ЄС більш ніж 30 діб припиняє статус тимчасового захисту і всі пов'язані з ним інші права. В тому числі - виплати, права на роботу, медичне обслуговування тощо", - каже Катерина Струкова.

Таким чином, дискусія щодо цього пункту може зводитись лише до строків перебування вже в межах 90 днів безвізу.

Фото: Ті, хто має тимчасовий захист, може вільно виїжджати до України та повертатися в країну свого тимчасового перебування в період дії дозволу (facebook.com/DPSUkraine)

"Наприклад, людина перетнула кордон 1 березня 2022, а 10 березня отримала статус тимчасового захисту. Проте, починаючи з травня, виїхала на 35 днів в Україну. Використаний строк перебування в межах 90 днів безвізу – 10 днів.

Тож дискусія буде виглядати так: коли людина, наприклад, спробує повернутись до Польщі, умовно 10 червня 2022 року, її пустять. Але строк її перебування буде складати вже без статусу тимчасового захисту: не більше ніж 23 дні або 80 днів", - каже співрозмовниця.

Чи варто подавати до суду, якщо не пустили до ЄС

Як варто оспорювати рішення прикордонника, який вирішив не пустити українця до ЄС, і чи дає це щось на практиці?

"Законодавство, яке регулює правила перетину кордону, в кожної країни, яка має спільні кордони з Україною, має певні особливості. Але загальні правила щодо оскарження рішень прикордонників майже однакові", - пояснює РБК-Україна Марина Семенова – кандидат юридичних наук, адвокат з адвокатського бюро "ЮФ "Семенова і Партнери".

За її словами, наразі найбільше питань з цього приводу виникає у тих, хто перетинає кордон з Польщею.

"Рішення про відмову у в'їзді до Польщі приймається та видається командиром підрозділу Прикордонної служби або начальником контрольно-пропускного пункту Прикордонної служби. Таке рішення може бути скасоване за заявою іноземця органом, який видав рішення, шляхом прийняття рішення про зняття заборони та оскаржено до Керівника Прикордонної служби. Дії прикордонної служби можуть бути оскаржені в судовому порядку", - каже вона.

На її особистий погляд, відмова в’їзді у Польщу або іншу країну особі, якій надано тимчасовий захист у зв’язку зі збройною агресією РФ на підставі перебування в ЄС більш ніж 90 днів, не є законною, тому варто її оскаржувати.

Фото: Дії прикордонної служби можуть бути оскаржені в судовому порядку (unsplash.com)

"Дозвіл на тимчасовий захист в Польщі чи в іншої країни ЕС надає право знаходиться в країні більш ніж 90 днів на інших підставах, ніж ті, які встановлено угодою про безвізовий режим.

Тому українці, які отримали дозвіл на проживання відповідно до Директиви про тимчасовий захист, можуть вільно виїжджати до України та повертатися в країну свого тимчасового перебування в період дії дозволу", - пояснює Марина Семенова.

Чи дієво оскаржувати рішення прикордонників

Катерина Струкова пояснює: враховуючи описану вище колізію, процедури оскарження в судових інстанціях, якщо такі будуть мати місце, не дозволять скаржникам залишатися на території Польщі до винесення рішення за такою скаргою.

Подання апеляції на рішення про відмову в перетині кордону не буде ефективним засобом правового захисту, оскільки вона не має автоматичного призупиняючого вислання ефекту.

"Таким чином, можу порадити співвітчизникам, які скористались гостинністю Польщі, не зловживати своїм статусом, а використовувати його за цільовим призначенням. Не варто займати чужих місць і за можливістю повертатись додому. Адже є випадки, коли мешканці західних областей запросили тимчасового прихистку, попередньо здавши свої квартири біженцям з палаючого сходу", - підкреслює фахівець.

Нагадаємо, число заявок на шенген-візи різко скоротилася.

Також нагадаємо, ми писали, чому українцям відмовляють у в'їзді до ЄС.