Печери, пам'ятник-привид та село Ванги. Що подивитися в Болгарії, якщо ви не плануєте відпочивати на морі

Родина Будянських з Енергодара завершила свою подорож по Європі, в якій Наталя разом з чоловіком і донькою намагалися відвідати якомога більше цікавих місць, витративши при цьому як можна менше грошей. Завершували подорож у Болгарії та Румунії, після чого повернулися в Україну на автомобілі.

Про те, які місця сім'я вибрала до відвідування в Болгарії і що мандрівники радять подивитися в країні, не заїжджаючи на морське узбережжя - в новому матеріалі Наталії для РБК-Україна.

Пам'ятник-привид: найзнаменитіша "закинутка" Східної Європи

Одне з незвичайних місць, які ми хотіли побачити в Болгарії-гігантську бетонну "літаючу тарілку" під назвою Бузлуджа, яка "угніздилася" на висоті 1441 метрів над рівнем моря. Це пам'ятник-привид соціалістичного минулого, найзнаменитіша "занедбаність" Східної Європи.

Тут складається враження, що на перевал Балканських гір немов спустився корабель з "Зоряних воєн". Ми бували в Болгарії вже кілька разів, але до Бузлуджі ніколи не доїжджали.

Гори, серпантин, пристойний гак від траси - всі ці особливості дороги не завадили нам приїхати сюди, тоскільки у нашому маршруті цього року пам'ятник Болгарської комуністичної партії (БКП) був у списку пріоритетів.

Фото: Пам'ятник-привид Бузлуджа (Наталія Будянська)

Будували величезну споруду близько семи років, і витратили на це нечувані на той час 25 млн болгарських левів (близько 7 млн євро). Причому дві третини грошей стягували з болгар-трудяг, віднімаючи кошти з їх зарплати.

У процесі будівництва та оформлення будівлі було задіяно шість тисяч робітників, художників (18 місяців зайняло створення тільки мозаїчного полотна). А для освітлення та опалення "тарілки" в Балканських горах побудували підземну електростанцію.

Фото: В саме приміщення заходити суворо забороняється (Наталія Будянська)

Починаючи з 1981 року і протягом десяти років надалі, тут щорічно проводилися пишні культмасові заходи: прийоми в піонери і комсомол, святкування річниці Болгарської комуністичної партії, відзначалися трудові успіхи, досягнення соціалізму та інші події. Всередині Бузлуджі одночасно могли розміститися 800 осіб.

Останній раз, вже після запустіння, зірка Бузлуджі запалилася у 2011 році, попри на заборону влади. Молодіжна Соціалістична організація раз на п'ять років тусить біля підніжжя Бузлуджі, збираючи по кілька тисяч осіб на заходи.

Фото: На будівництво комплексу витратили величезні гроші й залучили до процесу спорудження 6 тисяч робітників (Наталія Будянська)

Туристам на замітку. До Бузлуджі ведуть дві дороги. Одна - в жалюгідному стані, вся роздовбана. Друга - крутіша, з серпантинами, але покриття хороше. Вибирайте ту, яка починається між населеними пунктами Кр'н і Шипка. До цього місця дістатися можна тільки своїм транспортом.

Координати парковки:

42.735939 25.394988 (google)

42•44'08" 25•23'37" (garmin)

Важлива інформація. Через занедбаний стан, вхід до Бузлуджі заборонений і небезпечний для життя.

Болгарські "піраміди", що змінюють форму

Ви коли-небудь чули про те, що в Болгарії є піраміди? Це природні геологічні утворення, які зовні нагадують такі споруди.

Сотні скель химерних форм розкидані на території в більш ніж 50 квадратних кілометрів недалеко від найменшого за кількістю жителів міста Мелнік, де живе близько 200 осіб.

Якщо їхати в бік Роженського монастиря, то від містечка Мелник можна побачити, де починаються скелі, що досягають до 100 метрів у висоту.

Фото: Природні геологічні утворення, що зовні нагадують піраміди (Наталія Будянська)

Фото: Локації знаходяться в місті Мелник (Наталія Будянська)

Взагалі скелями їх назвати складно: ці химерної форми утворення "спресовані" природою з сипучого піску і глини. Матеріал досить неміцний, тому з року в рік і розмір, і форми "пірамід" змінюються.

Ваші фото сьогодні і через рікз цієї локації будуть різними.

Печера Деваташка з галереями, озерами і джерелами

Печера Деветашка розташовується на березі річки Осим, за 2 кілометри від села Деветаки і близько 30 кілометри на північний схід від міста Левскі. Довжина печери становить 2440 метрів, що робить її однією з найбільших в країні.

У ній знаходиться найбільший печерний зал в Болгарії довжиною 360 метрів. У печері також є галереї, озера та джерела.

Фото: Печера Деветашка - найбільша в Болгарії (Наталія Будянська)

При проведенні розкопок в ній були виявлені цікаві знахідки часів неоліту. Влітку з 1 по 30 липня печера закрита через період розмноження в ній колонії кажанів чисельністю близько 30000 особин.

У печері протікають одинадцять підземних озер і чотирнадцять мінеральних джерел.

Через численні розломи печера досить добре освітлена сонячними променями. Падаюче світло заломлюється і висвітлює місцеву рослинність, утворюючи непередавані пейзажі дивного світу.

Знаменита печера не тільки масштабами, але і своєю історією. Згідно з дослідженнями археологів, вона довгий час служила притулком для древніх людей. У рельєфному шарі підземелля були знайдені залишки епох палеоліту, неоліту, енеоліту, бронзового і залізного віку: від кремнієвих знарядь з кам'яною основою до бойових бронзових сокир і залізної зброї.

Фото: У печері протікають одинадцять підземних озер і чотирнадцять мінеральних джерел (Наталія Будянская)

За часів соціалізму печера використовувалася в якості складу боєприпасів на випадок військових дій, а також служила сховищем нафтопродуктів.

Ще однією особливістю печери Деветашка є те, що це місце перетворювалося на знімальний майданчик голлівудського фільму. У 2011 році в печері знімалися відразу кілька епізодів знаменитої картини "Нестримні-2".

Перед печерою знаходиться парковка для машин, вона повністю безкоштовна. Що стосується самої печери, то за її відвідування доведеться заплатити. Вхідний квиток на трьох - 4 євро.

Рупіте - село Ванги

Назва невеликого болгарського села Рупіте мало про що говорить більшості туристів. Там немає ні розкішних палаців, ні античних руїн, ні дивовижної природи. Але саме це село є батьківщиною людини, ім'я якої знають всі на пострадянському просторі – Ванги.

Але мова піде не про саму Вангелію Гущеровоу (справжні ім'я та прізвище пророчиці), а про місцевість, в якій вона жила. За життя Ванга стверджувала, що район нібито заряджений особливою енергією, яка допомагає людям.

Фото: Село Рупіте - батьківщина Ванги (uk.wikipedia.org)

Ванга побудувала собі там невеликий будиночок. Тисячі людей нескінченним потоком йшли до неї, розраховували на її здатність передбачати майбутнє, вказувати на вихід з кризових життєвих ситуацій, давати поради про те, як вилікуватися від хвороб. Але що приваблює сюди туристів різних країн навіть після смерті пророчиці?

Рупіте - місце розташування кратера гігантського стародавнього вулкана, згаслого близько мільйона років тому. До теперішнього часу з його надр з клекотанням виливається мінеральна вода, що дає початок ланцюжку маленьких теплих озерець.

Сьогодні це територія, що охороняється. Вона знаходиться приблизно в десяти кілометрах від міста Петрич і в 2 кілометрах від села Рупіте, в східній частині підніжжя згаслого вулкана Кожух-гора (281 метрів над рівнем моря). Назва гори пов'язана з тим фактом, що височина схожа на хутряну накидку.

Фото: Храм Святої Петки болгарської був зведений на кошти Ванги (Наталія Будянська)

Відвідати місцевість може будь-який турист абсолютно безкоштовно. Якщо ви захочете придбати сувеніри, ікони або поставити свічки в храмі Ванги, тоді вам будуть потрібні болгарські монети (ніяку іншу валюту працівники комплексу не приймають). Жінкам слід покрити хусткою голову.

Сам комплекс являє собою кілька локацій: виставковий зал з численними фотографіями і газетними нотатками, пам'ятник Ванзі, встановлений на честь її 100-річчя, бамбукові алеї, мінеральні озерця з температурою води +74°C, в яких живуть особливі цілющі водорості і, власне, храм.

Храм Святої Петки Болгарської побудований на кошти самої Ванги на початку 90-х років минулого століття. Проект - справа архітекторів Богдана Томалевського та Лозана Лозанова. Ікони для храму створив Болгарський художник Светлін Русєв, який був близьким другом пророчиці.

Фото: Інтер'єри храму (Наталія Будянська)

Свідки подій тих років стверджують, що художник не мав ніякого досвіду в написанні ікон і чесно сказав про це Ванзі, але вона відповіла наступне: "Я вибрала тебе. Ти напишеш, і знаєш як".

В результаті образи, створені ним, дуже сильно відрізняються від канонічних. Тим більше, одна з ікон зображує саму Вангелію. Це стало приводом для безлічі дискусій, а священики довгий час відмовлялися освятити храм. Після численних суперечок, у 1994 році церква була освячена урочистою літургією, а число людей, які відвідують її, збільшується.

Фото: Пам'ятник Ванзі, який відкрили на честь ста років з її дня народження (Наталія Будянська)

Ще в цій місцевості виявлені руїни одного з найбільших міст античності в долині річки Струма. Знайдений археологами напис свідчить про те, що це було місто Гераклея Синтіка, яке багаторазово згадується в джерелах тієї епохи.

Воно існувало з IV століття до н.е. до VI ст. н. е. На тому ж місці пізніше виникло селище, про яке зберігаються відомості в податкових реєстрах Османської імперії, так як тоді Болгарія перебувала під її владою з кінця XIV століття протягом п'яти століть.

Гора Кожух та рідкісні рослини з Червоної книги

У 1962 році гора Кожух була оголошена природною пам'яткою. Її околиці становлять інтерес для любителів екологічного туризму. Тут можна спостерігати за рідкісними деревами і тваринами. Деякі з них занесені до Червоної книги Болгарії.

Клімат місцевості - перехідний середземноморський, що створює умови для розвитку теплолюбних представників флори і фауни. Є також орнітологічна станція, на якій займаються дослідженням міграції перелітних птахів.

Фото: Гора Кожух (wikimapia.org)

У районі Рупіте зустрічаються птахи близько двох сотень видів, в тому числі і незка середземноморських, за якими неможливо спостерігати ніде більше в Болгарії. У районі можна побачити такі види, як пересмішка Середземноморська (Нippolais olivetorum), сорокопут маскований (Lanius nubicus), чорнолобий сорокопут (Lanius minor).

У період міграції та зимівлі тут зустрічається і занесений до світової Червоної книги малий баклан (Phalacrocorax pygmaeus). Кожух-гора - це ще й притулок різних видів змій. Тут зустрічається рідкісний вид котячої змії (Telescopus fallax).

Багато хто думав, що після смерті Ванги 11 серпня 1996 року має щось трапитися. Але на Болгарію не обрушилися стихійні лиха, не сталося і фатальних політичних катаклізмів. Таке враження, що дух Ванги береже болгар від бід і напастей.

Пропонуємо почитати, як маловідома бухта в Греції стала Меккою туристів.

Також Наталія Будянська розкрила деталі поїздки до Албанії та розповіла, чому країна здалася їй "міксом прекрасного і жахливого".