Нова сторінка. Як війна змінить мандрівки Україною після перемоги над ворогом
За час війни Росії проти України більш ніж 10 млн українців змушені були виїхати з рідних місць і покинути свої домівки. З них понад 4 млн виїхало за кордон. Звісно, подорожі по країні з метою туризму зведені до нуля.
Спеціально для TRAVEL РБК-Україна експерт з туризму та засновниця туристичних проектів Travel Ukraine & Travel Designer Надія Макаренко розмірковує над тим, як зміниться туризм в Україні після завершення війни.
Занурення в інші культури. Як перебування за кордоном вплине на українців
По-перше, люди, які раніше не так часто подорожували, були вимушені переїхати. Хтось - вперше у житті. Серед цих людей – значна частина тих, які ніколи не були в іншій країні.
Ще до війни часто говорили про те, що багато українців бояться подорожувати. Часто люди казали: "не знаю мови", "не знаю, як себе поводити", "що я там забув", "я вже застарий".
Однак під час війни ці відмовки не працюють. Якщо людина рятується від бойових дій та вкрай кризової ситуації, потреба пристосовуватися до нових правил та умов стає у прямому сенсі життєво важливою.
А інтеграція в інше середовище так чи інакше передбачає занурення у побут, вивчення мови, традицій.
Гуляючи новими для себе містами, українці вдивляються в нові архітектурні форми, ходять нетиповими для України вуличками, куштують інакшу кухню, споглядають інших людей.
Фото: Українські біженці за кордоном стикаються з іншою культурою та облаштовують побут в нових умовах, а після повернення додому захочуть більше мандрувати рідною країною (Getty Images)
Це розширює світогляд, і розуміння себе у світі. Це внутрішньо збагачує. І це збільшує шанси на те, що після повернення в Україну ці люди будуть більш вимогливими. Бо бачитимуть, як це влаштоване в інших країнах.
Серед тих, хто виїхав за кордон, дуже багато дітей. Вони зазвичай швидко адаптуються до нових умов, і гармонійно інтегрують у своє життя новий досвід. Ці діти прямо зараз занурюються інші обставини. Вони йдуть вчитись до закордонних шкіл, де вчаться діти різних світоглядів. Це, безумовно, вплине на їх подальшій життєвий досвід, на особистий вибір, на смаки. І ці діти захочуть вивчати власну країну. Переконана, що вони будуть прагнути подорожувати.
Переїзд в іншу країну через війну, звісно, не є туризмом. Але не перебільшу, якщо скажу: хтось повернеться додому взагалі іншою людиною. Відкритішою і більш толерантною.
Фото: Туристи із заходу країни будуть прагнути прогулятися вулицями Харкова (unsplash.com)
Також ми, остаточно переборовши страх поїхати кудись, переконаємося у важливості мандрівок. Ми побачимо, що поїздка – це зовсім не те, як ми її вигадували в голові.
Чорнобаївка та міста-герої. Яким буде внутрішній туризм після війни
Війні рано чи пізно прийде кінець. Русло нормального життя почне текти у звичному темпі, як це було раніше. Але вже зараз, коли війна ще триває, все частіше у соцмережах можна побачити пости з хештегом #колипереможемо. Люди діляться своїми мріями, бо хочуть жити й щось планувати.
Під час війни на карті країни з'явилося безліч міст та громад, які незламно і героїчно чинили спротив агресору. Маріуполь, Гостомель – тепер це міста-герої. Ними вже зараз пишаються ті, хто там ніколи не був. І українці захочуть побувати у цих містах.
Фото: Після війни багато хто захоче на власні очі побачити Чорнобаївку (armyinform.com.ua)
Українці з заходу захочуть приїхати на схід і погуляти вулицями Харкова, який будуть відновлювати. Кияни поїдуть до друзів херсонців, всім вже кортить побачити ту легендарну Чорнобаївку. Після звільнення від загарбника мелітопольці поїдуть в наші Суми.
До війни у групові мандрівки-екскурсії їздили переважно школярі, або дорослі з великих міст. Подорожували здебільшого у складі груп у великих автобусах з інтенсивною програмою. Значно меншу частку складали люди, які індивідуально складали власні авторські маршрути.
Але після настання миру ми спостерігатимемо просто лавину людей, які захочуть поїхати місцями, які вони вважають тепер ще ріднішими. Їм більше не треба буде пояснювати, навіщо подорожувати Україною. Поїздки країною стануть масовим явищем.
Поїздки після війни. Які тенденції внутрішнього туризму з'являться
Зараз я собі бачу деякі нові тенденції відпочинку в Україні, яким будуть віддавати перевагу наші громадяни після війни.
Фото: Гостомель під час вторгнення Росії до України нагороджений званням Міста-героя (lun.ua)
- Зросте потреба в рекреаційному туризмі. Два роки пандемії COVID, які стрімко перенесли нас у воєнний хаос, далі - хвиля міграції, вихід за рамки буденності, стрес, горе, втрати. Після цих жахів людям захочеться щось простого і відпочинкового. Відпочинок у моря, в горах чи лісі - те, що буде повертати до життя і допоможе відновити сили.
- Стануть популярними релакс-тури, які допомагатимуть відновити психіку. Безліч людей виснажені морально і фізично. Особливо ті, хто був в гущі подій: військові, лікарі, поліція. Мешканці, які опинилися в епіцентрі війни та руйнувань.
- Поїздки у рідні знайомі краї, ріст інтересу до традицій. Людям вже зараз хочеться відчути щось звичне. Провести прості вихідні з вудочкою біля ставка. Дивитися, як граються діти у дворі. Це даватиме відчуття звичного життя, яке було до війни. Стрес допоможуть вилікувати гончарство, писанкарство. Людей цікавитимуть дуже заземлені, майже рутинні речі, що повертають впевненість у тому, що життя триває, і які допоможуть відчути радість моменту.
- Українці будуть прагнути на власні очі побачити міста наших військових успіхів і ті місця, про які читали в новинах. Захочуть побачити Рудий ліс, де недолуго закопувалися окупанти, зруйновані домівки у Бородянці, чи спустошені вулиці Маріуполя. Люди захочуть побачити, допомогти місту і людям особисто, й відчути енергію відновлення.
Ця енергія врешті буде направлена на розвиток наших міст, і водночас залишаться руйнування як згадка про війну. Все це сформує наше майбутнє та наблизить повернення до нормального життя.
А про те, як може змінитися після війни закордонний туризм, я розповім у своїй наступній колонці.
Нагадаємо, раніше ми писали, що Туреччина готова приймати російських туристів попри війну в Україні.