Атмосфера старовини. В Україні збереглася рідкісна вузькоколійка: що про неї відомо
Упродовж останніх років в Україні росте інтерес до вузькоколійних залізниць.
У 2021-му ентузіасти вперше почали проводити автентичні ретро-тури на вузькоколійних залізницях, щоб популяризувати серед українців такий нетиповий вид відпочинку та більше розповісти про вузькоколійні залізниці, які зараз гостро потребують збереження та порятунку від занепаду.
Для TRAVEL РБК-Україна керівник напрямку вузькоколійних залізниць філії "Пасажирська компанія" АТ "Укрзалізниця" Олег Заблудовський розповідає про одну із вузькоколійок, яка збереглася в Україні - ділянку Гайворон-Голованівськ на Кіровоградщині та про те, чому вона важлива місцевим мешканцям.
"Тут було декілька десятків колій, за добу оберталися кількасот вантажних вагонів"
Дільниця Гайворон-Голованівськ довжиною у 52 км — друга частина славнозвісної Гайворонської вузькоколійки. Регулярне приміське сполучення тут існувало до грудня 2019 року. Двічі на тиждень їздив поїзд у складі тепловоза та одного вагону, потім через збіг обставин: недостачу рухомого складу, поганий стан колій та карантинні заходи цю дільницю закрили для руху поїздів.
На дільниці Гайворон-Голованівськ, окрім станцій Гайворон і Голованівськ, зараз лише одна станція — Хущувате, але вузька колія тут одна і не має колійного розгалуження. До речі, саме сюди з Гайворона ще можна доїхати по широкій колії, далі — широка, яка веде до станції Таужне — закрита і не використовується з 2012 року.
Відео: Найдовша вузькоколійка Європи - Ділянка Гайворон-Голованівськ (youtube.com/Залізні Магістралі)
Раніше була ще одна вузькоколійна станція Грушка — друга по масштабності після Гайворону. Тут було декілька десятків колій, оберталися за добу кількасот вантажних вагонів, купа елеваторів, вкладів, кранів. Зараз це просто зупинний пункт. Хоч тут і є дві колії, але немає чергового по станції, вхідних сигналів: скоротили заради економії коштів ще декілька років тому.
На ділянці з'явилася незвична чотирьохниткова колія
Раніше вузькоколійка йшла далі — аж до Олівіополю (нині — Первомайськ Миколаївської області), пізніше дільницю скоротили до Підгородної. Там раніше був активний вантажний та пасажирський рух — до 20 пар поїздів на добу.
Пасажиропотік на дільниці Гайворон-Підгородна був сталим і досить великим. Щодня "кукушка" у складі 4-5 пасажирських вагонів вивозила місцевих жителів з віддалених сіл — "на велику землю", де вони могли пересісти на "великий поїзд" і поїхати в сторону Кропивницького, Сміли, Харкова, Запоріжжя, Одеси.
Фото: 2017 рік. Приміський поїзд сполученням Гайворон-Голованівськ, коли він ще ходив (Микола Олексієнко)
І все б було добре, якби наприкінці 1980-х роках в СРСР не розпочали масштабний проект "перешивки" вузькоколійних залізниць на широку колію — спочатку поряд з залізницею 750 мм будували стандартну "широку" колію, після чого вузькоколійку розбирали. Іноді магістральну залізницю будували прямо на місці вузькоколійки, повністю демонтувавши її.
В результаті широку колію від Підгородної почали тягнути у напрямку Гайворона. Спочатку побудували колію 1520 мм до Голованівська і зі сторони Гайворона до станції Таужне. Потім у зв'язку з фінансовою кризою в країні й необхідністю зносити декілька приватних будинків та складним профілем місцевості спорудження широкої колії припинили.
І ці фактори, які не дозволили завершити будівництво стандартної колії, стали певним "рятівним колом" для вузькоколійки. Адже у 2002 році 57 км вузькоколійної залізниці, яка йшла паралельно новій колії 1520 мм між Голованівськом та Підгородною, було розібрано.
Якби широку колію довели до Гайворону, як і планувалося першочергово, зараз вузькоколійка залишилася б тільки на дільниці Гайворон-Рудниця. Таким чином сформувалися досить цікаві й незвичайні явища. Наприклад, чотирьохниткова колія (вузька і широка колія, які пролягають одна в середині іншої) а також дві стандарти колії, які йдуть паралельно і можуть використовуватися для мальовничих фотознімків раритетного рухомого складу.
Туристична родзинка. Потреба в поїзді зросла в декілька разів
Зважаючи на мальовничі краєвиди, незвичайний профіль колії та наявність унікальних залізничних явищ ця дільниці користувалася неабияким попитом з боку українських та європейських туристів, сюди приїжджали цілими організованими групами по декілька десятків чоловік щоб проїхатися вузькоколійкою і зробити унікальні світлини.
Наразі потреба в курсуванні поїзда по цій дільниці зросла в декілька разів. По-перше, торік Голованівськ став районним центром, і місцевим жителям необхідно регулярно туди їздити у справах, до родичів, на роботи чи до лікарні.
По-друге, з Гайворона в тому напрямку немає автобусних рейсів, навіть попри те, що там гарна дорога. Наразі в умовах паливної кризи та зростання цін приміський потяг надзвичайно потрібен, і він буде мати попит.
Фото: Ділянка Гайворон-Голованівськ-Підгородна в "нульові" (надане автором)
Що буде з вузькоколійкою далі
Вже протягом декількох місяців ми працюємо над відновленням цієї дільниці. Основна проблема — стан колійного господарства. За час простою вузькоколійки частина дерев'яних шпал прогнили та потребують заміни. Також в деяких місцях місцеві любителі чорного металу вкрали частину скріплень для здачі в металобрухт.
Першочергово були розпочаті роботи з прочищення рослинності в межах габариту руху поїзда, а два тижні тому в Гайворон приїхала перша партія вузькоколійних залізобетонних шпал, виготовлених на нашому підприємстві. Попереду очікуються поставки ще чотирьох партій таких шпал, загалом їх буде понад 4 тисяч штук.
Вже почалися роботи із заміни старих дерев'яних шпал, на нові залізобетонні, які будуть набагато надійнішими та пролежать понад 30 років. За попередніми підрахунками, планується, що рух поїздів за маршрутом Гайворон-Голованівськ вдасться відновити вже у жовтні.
Також буде відновлено курсування ширококолійного приміського поїзда сполученням Голованівськ-Помічна, щоб пасажири вузькоколійки мали змогу зробити пересадку і доїхати в напрямку Кропивницького, Запоріжжя чи Одеси.
Нагадаємо, ще одна колія — "Антонівка-Зарічне" на Рівненщині — стала культовою через велику увагу з боку мандрівників. Автор youtube-каналу "Залізні Магістралі" Олег Васильєв писав, чи є шанс її врятувати.