Благаю тебе, склади зброю! Один син мешканки Волині українців захищає, другий - вбиває

Ольга виховала трьох синів і вірила, що вони стануть її гордістю. Зараз вона гірко плаче, оскільки розуміє, що не кожному з синів змогла передати любов до рідної землі.

Син Дмитро став на бік окупантів. У дитинстві він важко пережив смерть батька і мріяв стати військовим. А потім не стало і бабусі. Ростити трьох дітей Ользі одній було дуже важко. А потім сестра запропонувала Дмитру приїхати до неї, в Росію.

"Вона кликала:"Приїдь, тут школу закінчиш, поступиш, я все оплачу". Діма погодився, я квитки купила, в Бресті на поїзд посадила, і через три дні сестра зустріла у себе", - говорить Ольга.

Дмитро, Петро та Андрій з бабусею

У 2013 році Дмитро закінчив школу і вступив до військового училища. Навчався в Омську, чим пишався. Мама теж раділа, син досяг своєї мрії та на той момент її не сильно турбувало те, що син дав присягу на вірність РФ.

"Я в політиці нічого не розумію. Діма в Цхінвалі служив, в Осетії – туди його відправили. Потім - у Владикавказі. А потім став по відрядженнях до Криму їздити. Я думала, що він ходить десь по Росії. Що Діма на українській землі, не могла цього навіть уявити", - розповідає жінка.

Вона дзвонила йому після 24 лютого. Говорили про все, але тільки не про війну. Син надсилав їй голосові повідомлення, заспокоював – російською мовою. Ольга каже, що боялася синові "нашкодити", бо телефон могли прослуховувати. І не питала, де син і з ким воює.

А потім дізналася, що Дмитро нещодавно був у Харкові та Запоріжжі. А зараз з військовими РФ на Херсонському напрямку.

Ольга боїться, що рідні брати зустрінуться на полі бою

"В душі все похолоділо. Не дай Боже сини зустрінуться по різні боки! Через те, що Петро захищає Україну, а Дмитро воює проти батьківщини. Що вони будуть робити?"- плаче мати.

Вона згадує, що син після присяги говорив, що не хоче, щоб його відправили в Україну. Не хотів, щоб зі зброєю змусили піти проти Петра та Андрія. А нещодавно вона отримала інформацію від контррозвідників, що Дмитро з іншими окупантами знищує українську землю. Зараз він - заступник командира роти однієї з бригад спеціального призначення Збройних сил РФ.

А вона нещодавно благословила старшого сина Петра у складі української армії захищати від ворога Харків. Ось тут Ольга і прийшла до тями. Пробувала набрати Дмитра, щоб переконати його здатися, але телефон сина вже не відповідає.

"Дорогий син, повернися в рідну Україну. Ти знаєш, які у нас хороші землі, які працьовиті та мирні люди. Ти знаєш, що тут твоя рідна стежка, будинок. Тут поховані твої тато і бабусі, які тебе так любили. Тут я. Благаю тебе, склади зброю. Ми тебе чекаємо", - звернулася до сина Ольга.

Вона звернулася і до інших матерів, сини яких служать у РФ, щоб звали своїх дітей додому.