Помер Юрій Мушкетик. Легендарний письменник, Герой України помер вранці 6 червня. Про смерть автора десятків культових творів повідомив голова Національної спілки письменників Михайло Сидоржевський на своїй сторінці в Facebook.
"Тяжка новина. Сьогодні вранці помер Юрій Мушкетик, один із класиків новочасної української літератури. Про це мені щойно повідомила його дочка Леся.
Світла пам'ять і Царство Небесне, шановний Юрію Михайловичу.", - написав Сидоржевський.
Юрій Мушкетик автор таких романів, як "Гайдамаки", "Серце і камінь", "Яса", "Останній гетьман" і багатьох інших.
Юрій Мушкетик помер 6 червня (фото: wz.lviv.ua)
Українці в мережі сумують.
- Вічна пам'ять! Із захопленням перечитав не одну книгу автора.
- Велика втрата! Царство небесне!
- На Вознесіння Бог забрав до себе душу чоловіка, який народився на Сорок Святих, прожив гідне життя і написав прекрасні книжки, в яких передав усю свою синівську любов до України. Юрій Михайлович був уважним до людей і сміливим керівником Спілки часів Руху. Господи, хай душа його спочине біля Тебе!
- Світла пам'ять великому письменникові і прекрасній людині!
- Пам'ять про шановного Юрія Мушкетика - у наших серцях... Нехай спочиває з Богом...
- Юрій Мушкетик був справжнім Українцем, справжньою Людиною і справжнім Письменником. Вічна йому пам'ять.
Скриншот коментарів
Біографія Юрія Мушкетика
Визнаний майстер сучасної української прози народився народився 21 березня 1929 року в селі Вертіївка Чернігівської області в родині сільських активістів. Після закінчення школи навчався на філологічному факультеті Київського університету, потім - в аспірантурі при кафедрі української літератури. З 1956 року працював заступником редактора і головним редактором журналу "Дніпро". До 2001 року очолював Національну спілку письменників України.
Юрій Мушкетик помер 6 червня (фото: uk.wikipedia.org)
Перша повість Мушкетика "Семен Палій" побачила світ у 1954 році. Потім був роман "Гайдамаки". Славу письменникові принесли військовий роман "жорстокости милосердя" (1973), фантастична повість "З'їж серце лева" (1972), романи "Суд над Сенекою" (1978), "Позиція" (1979), повість "Жовтий цвіт кульбаби" ( 1984), побудована на табірної-колимських матеріалі повість "Літній лебідь на зимовище березі" (1989).
Творчість письменника багатогранна. За творами Мушкетика знято кінофільм "Біла тінь", фільми "Позиція", "Біль". Його книги перекладені багатьма мовами - литовською, болгарською, німецькою, іспанською.
Лучшие цитаты Юрия Мушкетика
- Письменник не може не писати. Якщо може - то не письменник, графоман...
- Сьогодні ми спостерігаємо небувалий підйом патріотичного духу! Але те, що ці паростки скрупульозно топчуть, висміюють і знущаються над ними, - факт. За це повинна бути відповідальність.
- Завжди хотілося писати на добро. Тепер же зовсім інший підхід до літератури - вона стає розвагою. Але завжди література була моральним стрижнем, вона вчила, як жити і не робити підлості. Я виходив саме з цього.
- Заклятим комуністом ніколи не був. Боявся як партії, так і комсомолу весь вік. Я спочатку теж думав, що ми найкращі у світі і що Росія - наш найближчий друг, а не лютий ворог. Але я такого вичитав з історичних текстів, чого, може, й ніхто не читав. Я добре знаю, як старший брат меншого вбивав…
- Про Другу світову війну скажу так: ми втопили німців у власній крові. Що ж похвалятися такими жертвами страшними, такими мільйонами вбитих? Не День перемоги, а День смутку маємо відзначати. Весь час надували ту війну, "мы победили" - це було потрібно для радянської агітації, щоби підняти дух ветеранів, але ж усяка війна страшна…
- "Запрещают говорить на русском языке" - це велика дурниця: якраз українську мову забороняли і зараз забороняють, бо весь час тягнули і пнули оту формулу "русский язык - великий, могучий и свободный", але забували другу половину формули, яку б я долучив, - це мова більшовизації світу, мова агресії, мова брехні.
- В усі часи і російські демократи, і марксисти говорили, що Росія — жорстока, зла, "немытая".
- Історичні події повторюються. Росія як тиснула раніше, так і тисне, як намагалася не допустити нас до незалежності, знищити, асимілювати, так і продовжує. Триває від часів царя Олексія Михайловича. Але хочу думати, що тепер це востаннє, що ми якось виберемося - і збудуємо власну державу. Так, повторюється і гетьманство наше: згадайте, скільки після смерті Богдана Хмельницького претендентів на булаву було - і в жодного не вистачило в голові олії відмовитися на користь другого. Але ж так само повторюється вміння українців боротися до кінця, бо ж скільки віків нам вдавалося вистояти і не розсипатися.
Юрій Мушкетик недавно відсвяткував 90-річчя
Раніше ми писали про те, що помер відомий український поет, лауреат Шевченківської премії.