Яке сьогодні свято. 9 січня православні вшановують святого першомученика Стефана, архідиякона та апостола від сімдесяти, який був побитий камінням за християнську проповідь в Єрусалимі у 34 році.
В народі свято отримало назву Стефанів (Степанів) день і вважався днем пастухів. 9 січня тривали святки та веселі гуляння після Різдва Христового. За повір'ями, дата також була сприятливою для ворожіння незаміжніх дівчат на судженого та шлюб.
Як свідчать церковні перекази, Стефан творив великі чудеса та знамення в Єрусалимі, де широко проповідував. Після того, як елініста схопили фарисеї, він виступив на суді з промовою про історію єврейського народу, яку представники синагоги розцінили як богохульство. 30-річного Стефана вирішили стратити через побиття камінням.
Вбивство архідиякона відбувалося на очах Діви Марії та Івана Богослова - вони стояли на узвишші та молилися за мученика.
Мощі Стефана могли зцілювати людей від хвороб і виганяти злих духів. У Києво-Печерській лаврі зберігається срібна рака з правим перстом святого першомученика.
Святий першомученик Стефан (Зображення: Фреска з крипти святого Германа Осерського, Абатство святого Германа, Осер / Фото з відкритих джерел)
У день Стефана за традицією вшановували пастухів - зазвичай в цю дату з ними домовлялися про найм та щедро пригощали.
Ще 9 січня особливо доглядали за кіньми - вірили, що якщо їх напоїти "через срібло" у відрі, то тварини будуть міцні та здорові весь рік.
Дівчата влаштовували ворожіння на весілля. Для цього висипали на стіл насіння і рахували - якщо парне число вийде, то скоро вже йти під вінець із коханим.
Також побутував звичай "ховати" смуток - дівчата ставили якусь посудину в певному місці та по черзі підходили до неї з водою в горщиках і чашах, зливаючи туди рідину, наче змивали тугу з серця.
Суворо заборонялося в цей день виконувати важку роботу - на святки це вважалося гріхом і обіцяло чималу біду.