Яке сьогодні свято. 23 січня православні християни вшановують пам'ять святителя Григорія, єпископа Ніси в Каппадокії, брата святих Василія Великого та Петра Севастійського. Святий, богослов і філософ жив у IV столітті, і з його ініціативи на II Вселенському Соборі був доповнений Нікейський символ віри.
В народі свято отримало назву день Григорія Літовказника, і на українських землях в цю дату наші пращури гадали про погоду влітку, проводили особливі обряди, готували страви-обереги, практикували заговори та вірили, що можна так загадати бажання, що воно неодмінно збудеться.
Григорій народився у християнській сім'ї, але освіту здобув в язичницькій школі Кесарії Каппадокійської, а потім і в Афінах. Юнак самостійно займався філософією і став ритором-учителем. Деякі дослідники стверджують, що він був надзвичайно сміливим богословом, майже до єресі.
Одружився Григорій на благочестивій дівчині Феосевії, й дуже любив дружину. Її рання смерть справила на філософа сильний вплив, і він захопився вивченням язичницької літератури, а потім пішов у понтійський монастир свого брата Василя. У 372 році був висвячений на єпископа міста Ніси в Каппадокії.
Святитель Григорій брав участь в Антіохійському Соборі проти єретиків, став одним з головних діячів II Вселенського Собору у Константинополі проти єресі Македонія. Дожив до глибокої старості та користувався величезним авторитетом. Бібліологичний словник називає святого Григорія Ніського одним з найглибших філософів серед святих отців класичної пори, рівним в цьому відношенні тільки блаженному Августину.
Григорій Ніський, фреска XIV століття (Фото з відкритих джерел)
У день Григорія Літовказника у народі вірили, що якщо сім'я покуштує м'ясну страву зі свинини або яловичини за дружньою вечерею, то потім цілий рік ніхто не буде хворіти.
Ще одне важливе повір'я про їжу стосується хлібних крихт. Вважали, що їх викидати суворо заборонено, а порушника чекає скоро серйозна хвороба. При цьому здоров'я людини буде міцнішим, якщо зібрати такі крихти в руку та з'їсти.
Забобонні не викидали сміття 23 січня, бо побоювалися винести з хати щастя.
Побутувало повір'я, що якщо в полі тричі обійти стіг сіна проти сонця, то в цьому році чекає міцний фінансовий достаток.
Із сіном пов'язана цікава традиція залишати біля стогів коровай - як подарунок духу-стоговому, щоб він не підпускав до припасів гризунів.
Вірили, що якщо на Григорія Літовказника на височині пов'язати на дереві червону тканину або стрічку та проказати бажання, то воно збудеться.
Існувало ще одне "похмуре" повір'я, що можна дізнатися про власну смерть в цю ніч - забобонні вважали, що хто першим у родині засне, той першим з усіх і на той світ піде (це могло статися і через багато-багато років).