На Донбасі на фронті у січні 2020-го загинули в боях з окупантами 11 військових ЗСУ. Життя більшості з них обірвали кулі ворожих снайперів.
За даними прес-центру ООС, всього в січні отримали поранення 33 бійця, а кількість порушень "режиму тиші" з боку бойовиків склала 230.
У перший місяць сьомого року російсько-української війни в Донецькій області - шестеро воїнів ЗСУ, в Луганській області - семеро. Наймолодшому із захисників було 22 роки.
Старший солдат, водій-санітар медичної роти 130-го окремого розвідувального батальйону Сергій Дичек загинув 5 січня в результаті вибуху вантажівки з українськими військовими в районі хутора Вольний (населений пункт Золоте-4).
47-річний боєць помер на місці, кілька військових отримали поранення.
Військовий ЗСУ Сергій Дичек (Фото: novynarnia.com)
Дічек народився 20 липня 1972 року у Волочиську під Хмельницьким. Він вирушив на фронт як контрактник навесні 2015 року.
У Сергія залишилися дружина, двоє синів, дочка від першого шлюбу, брат, сестра і стара мати.
43-річний старший солдат, механік-водій БМП Сергій Рацун з 93-ї окремої механізованої бригади "Холодний Яр" також загинув 5 січня - біля Кримського в Луганській області від кулі снайпера окупантів.
Сергій Петрович народився 28 жовтня 1976 року, він уродженець села Москвитянівка Полонського району Хмельницької області, проживав в місті Славута.
Військовий ЗСУ Сергій Рацун (Фото: facebook.com)
Спочатку відслужив строкову службу в 95-й окремій аеромобільній бригаді, а після початку російської інтервенції на Донбасі в 2014-му був мобілізований до 128-ї окремої гірничо-штурмової Закарпатської бригади. Брав участь у боях під Дебальцевому. У 2015-му був демобілізований, але повернувся на передову вже в травні 2016-го - як контрактник - у складі 93-ї омбр "Холодний Яр".
У Рацуна залишилися дочка, пасинок, мати і брати.
23-річний старший солдат Микола Довженко служив у 28-й окремій мехбригаді їм. Лицарів Зимового походу спочатку на посаді сапера-розвідника, а потім - старшого стрільця. Пізно ввечері 9 січня в районі Красногорівка Донецької області бойовики обстріляли позиції ЗСУ зі стрілецької зброї. Микола отримав важкі поранення і був екстрено доставлений в лікарню, однак через кілька годин - 10 січня - хлопець помер.
Микола Довженко (Фото: facebook.com/28brigade)
Микола народився 26 липня 1996 року у селі Цибулівка Великомихайлівського району під Одесою, але більшу частину життя прожив у Київській області. Підписав контракт із ЗСУ в травні 2017-го.
У мережі з'явилася інформація, що молодий воїн збирався одружитися - його дівчина нещодавно народила йому дочку. У Миколи також залишилися батько, брат і сестра.
24-річний старший солдат Олексій Кучкін (Василевський) був убитий 15 січня в результаті обстрілу снайпера під час чергування на ВОП в промзоні Авдіївки.
Стрілець механізованого відділення мехбатальона 92-ї омбр їм. кошового отамана Івана Сірка три роки служив у лавах ЗСУ.
Олексій Кучкін (Василевський) (Фото: novynarnia.com)
Олексій народився 22 березня 1995 в селі Первухінка Богодухівського району під Харковом. Хлопець одружився за місяць до загибелі. Від першого шлюбу має сина. У Кучкіна (Василевського) також залишилися мати і брат.
Поховали воїна на Алеї Слави військового кладовища Соцмістечка в Кам'янському.
Старший солдат Ігор Хімічук загинув 16 січня поблизу села Новозванівка Попаснянського району від кулі ворожого снайпера. Він був відряджений до 72-ї омбр ім. Чорних запорожців.
Військовий ЗСУ Ігор Хімічук (Фото: facebook.com)
Ігор народився 7 червня 1990 року в місті Чуднів під Житомиром. В 2015-2016 роках проходив службу в батальйоні оперативного призначення Нацгвардії, а потім підписав контракт із ЗСУ і служив на посаді водія відділення забезпечення Чуднівського РВК.
Вдома його чекали дружина, син, мати і сестри.
Старший солдат з 72-ї омбр їм. Чорних Запорожців Валерій Закусило з позивним "Морячок" загинув 18 січня в бою в результаті масивного обстрілу окупантів з мінометів калібру 120 мм по захисниках села Орєхове. Тоді також вісім бійців ЗСУ отримали поранення.
Військовий ЗСУ Валерій Закусило (Фото: facebook.com/72.brigade.best)
Валерій народився 27 жовтня 1987 року в Латвії. Повернувся до України в село Гуничи Овруцького району під Житомиром після розлучення з дружиною, взявши з собою сина.
Він відслужив строкову службу в морській піхоті, після чого підписав контракт із ЗСУ.
Закусила поховали бійця на Алеї слави кладовища "Сухий Яр" у Білій Церкві. У нього залишилися дружина, дві дочки, батько і мати.
48-річний молодший сержант з 72 омбр їм. Чорних Запорожців Олександр Слободанюк із позивним "Кеп" загинув 19 січня в Попаснянському районі Луганської області. Тоді на свято Водохреща окупанти атакували позиції ЗСУ з зартиллерийских систем калібру 122 мм і 120-мм мінометів, станкових протитанкових гранатометів, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї.
Слободанюк народився 7 січня 1972 року в Одеській області в родині військових. Жив у Первомайську під Миколаєвом.
Олександр Слободанюк (Фото: facebook.com)
Відправився на фронт незабаром після початку російської інтервенції. Спочатку спочатку служив у прикордонних військах, в 2015-2016 роках - у 80-ї десантно-штурмовій бригаді, потім підписав контракт з 72 обмр.
У Олександра залишилося двоє дітей, батьки та сестра.
31-річний молодший сержант, командир відділення 37 ОМПБ "Запоріжжя" 56 ОМПБр Василь Муха 20 січня отримав смертельну травму в результаті пострілу ворожого снайпера в районі селища Опитне Ясинуватського району.
Василь Муха (Фото: facebook.com)
Василь народився 6 квітня 1988 року в селі Піски-Радьківські Борівського району під Харковом. Починав службу в ЗСУ 92 омбр. Спочатку був розвідником, потім сапером. Кілька разів продовжував контракт, і йому залишалося служити ще тільки 10 днів.
Поховали бійця в рідному селі. З рідних у Василя залишився тільки батько.
22-річний старший солдат, військовослужбовець 10-ї окремої гірничо-штурмової бригади Микола Сорочук загинув 2 січня від кулі снайпера в районі Водяного Волноваського району Донецької області.
Микола народився 23 травня 1997 року в селі Черниж Маневицького району на Волині, з 2000 жив у селі Лище під Луцьком. Як контрактник брав участь у бойових діях поблизу Попасній, Новозванівки, Красногорівки, Мар'їнки, Новотроїцького. Після демобілізації через деякий час знову - 16 грудня 2019 року - уклав новий контракт із ЗСУ.
Микола Сорочук (Фото: facebook.com/yaryna.chornohuz)
На фронті зустрів свою любов - парамедики батальйону "Госпітальєри" Яну Чорногуз.
Поховали воїна на Алеї почесних поховань міського кладовища Луцька.
У нього залишилися мати і сестра.
Солдат 28-ї окремої механізованої бригади Євген Щуренко не дожив до свого 42-річчя лише один день. Він загинув 26 січня поблизу Красногорівки, коли автомобіль з українськими військовими остреляли з СПГ-9 з боку окупованій Старомихайлівки.
Євген Щуренко (Фото: facebook.com/OOTCKSP)
Євген народився в селі Ліски Кілійського району Одеської області. Жив в Кілії, працював трактористом і водієм. Влітку 2019 року поступив на службу за контрактом, отримав посаду старшого механіка-водія 1-го відділення 2-го взводу 1-ї роти 1-го батальйону 28-ї омбр.
Вдома його чекали дружина, син-військовослужбовець, мати, брат і сестра.
28-річний командир відділення одного з підрозділів 58 окремої мотопіхотної бригади ім. гетьмана Виговського І. Антон Хоба загинув 26 січня в районі селища Північне Донецької. "Кіборг" підірвався на міні - пастці.
Антон народився 5 листопада 1992 року в місті Шостка під Сумами. Відправився добровольцем захищати Україну, потім підписав контракт із ЗСУ і потрапив до 91-го окремого полку оперативного забезпечення: спочатку на посаду сапера, згодом став командиром інженерно-саперного відділення.
Антон Хоба (Фото: facebook.com)
Воював під Дебальцевому, захищав Донецький аеропорт, 2016-2017 роках виконував бойові завдання на Світлодарській дузі у складі 1-го механізованого батальйону 53-ї омбр. У 2018 році знову пішов в армію на контракт, і опинився в 13-му окремому мотопехотном батальйону 58-ї омбр.
Героя поховали на Алеї Слави в Шостці. У нього залишилися батьки і брат.