Відкрив свій зелений коридор: бізнесмен з Маріуполя врятував близько тисячі людей

За словами Пуришева, він почав знімати відео про те, що відбувається в Маріуполі, щоб показати світу правду про агресію російських військових. Йому в той момент в голову не приходило, що доведеться потім давати інтерв'ю.

У березні він прийняв важливе рішення - допомагати евакуювати жінок з дітьми. Йому було важко усвідомлювати, що діти прокидаються від жаху, плачуть під час бомбардувань. Брав тільки мам з дітьми, щоб врятувати якомога більше маленьких маріупольців.

"Готуємося до евакуації, але все на ваш страх і ризик. Речі - тільки одягнутися самим, тепло і все", - закликав він місцевих жителів.

Його машина не один раз потрапляла під обстріли, позбулася скла. Ремонтував сам, а потім знову вирушав з Запоріжжя до Маріуполя. Під час кожного заїзду в місто намагався привезти продукти, воду і медикаменти.

"На заправках я брав не їжу або алкоголь, а іграшки. Для дітей", - розповів Пуришев.

Він забирав людей зі знайомих місць, з бомбосховищ. Однак з драмтеатру вивозити не став, оскільки вважав це місце безпечним.

"Я розумів, що драмтеатр – найбезпечніше місце, тому я не забирав звідти людей. На другому поверсі знаходилося багато годуючих матусь, вони всі по кімнатах були", - додав волонтер.

Він зняв фільм про Маріуполь тривалістю 8 годин. На кадрах видно, як люди виживають в таких умовах - варять супи під бомбардуваннями та радіють яблуками.

"Коли я вперше приїхав (8 березня), місто було як хмара диму як багаття. Останній раз, коли я був - це був просто попіл з чорним вугіллям будівель", - розповів Пуришев в інтерв'ю для Reuters.

Червоний бус, яким він вивозив людей, допомогли купити друзі. Просто скинулися на автомобіль для евакуації. Спочатку він їздив сам, а потім за ним почала вибудовуватися колона з автомобілів. Його дорога з Маріуполя до Запоріжжя займала 8 годин - минаючи блокпости, болото, трупи та постійно побоюючись мін.

"Автобус потрапив під обстріл, мінометний удар, рушничний обстріл. Якщо чесно, на ньому стільки слідів війни!"- каже волонтер.

За словами Пуришів, в місті людей почали ховати біля торгових центрів, нічних клубів, на території дитячого садка. Деякі тіла просто загортали в килими та залишали на лавках. Під час своїх поїздок, він боявся заглядати всередину машин і намагався не дивитися на трупи на вулицях – боявся побачити мертву дитину і зламатися.

Отримав волонтер і свою травму-осколок скла в бік. Врятувало пальто - залишилася тільки подряпина. Пуришев вважає, що його оберігав сам Бог.

В кінці березня йому довелося припинити ці поїздки, бо йому почали погрожувати. Окупанти йому порадили ніколи більше не повертатися, інакше він буде заарештований або що гірше.

За шість поїздок йому вдалося врятувати більше тисячі маріупольців.