Новий мовний омбудсмен в Україні: як і за що він зможе штрафувати

В Україні призначили новим Уповноваженим по захисту державної мови Тараса Креміня, який змінив на цій посаді Тетяну Монахову.

Уряд затвердив відповідне рішення на своєму засіданні 8 липня за підсумками проведення рейтингового голосування. Про це розповів представник КМУ у Верховній Раді Василь Мокан у Facebook.

Тарас Дмитрович Кремінь був народним депутатом минулого скликання (від партії "Народний фронт"). Балотувався на дострокових парламентських виборах-2019 за списками партії Володимира Гройсмана, але не пройшов.

Він син відомого поета Дмитра Креміня, лауреата Шевченківської премії. Є професором Миколаївського національного аграрного університету та Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Член Національної спілки журналістів України.

"Здоровий глузд переміг: нарешті обрано Уповноваженого із захисту державної мови. різь терни - до зірок. Слава Україні!" - написав Кремінь у своєму Facebook після обрання.

Посада мовного омбудсмена та його Секретаріат з'явилися в Україні після набуття чинності від липня 2019-го закону про державну мову. Вже рік як головною мовою в країні є український, нею зобов'язані розмовляти чиновники та представники влади, повинно проходити навчання і всі публічні заходи.

Деякі норми закону будуть набрати чинності з відстрочкою. Наприклад, у липні 2021 року - вимоги до рівня володіння мовою для отримання громадянства України, які визначить Національна комісія зі стандартів державної мови, і, відповідно, норма про іспит. Також через рік запрацює видача сертифікатів про рівень володіння державною мовою топ-чиновникам, депутатам тощо. З 2030 року ЗНО та вступні іспити будуть складатися українською мовою.

Згідно з законом, завданнями мовного омбудсмана є захист української мови як державної, а також усунення перешкод і обмежень у користуванні державною мовою для громадян України.

Які покарання передбачені на порушення "мовного закону"

Штрафні санкції почнуть діяти від 16 січня 2021 року - тобто через 18 місяців після набрання чинності "мовного закону".

Установам сфери обслуговування у випадку порушень закону про державну мову буде загрожувати штраф до 6800 гривень.

Якщо порушення зафіксовано у сфері освіти, культури, електронних інформаційних систем, поштового зв'язку, то суми штрафів можуть скласти від 3400 гривень до 5100 гривень.

Через те, що "мовний закон" вносить зміни в закон про телебачення і радіомовлення щодо квот (на загальнонаціональних або регіональних ЗМІ), то за не український контент в ефірах або на радіо загрожує штраф від 8500 гривень до 10200 гривень, а у друкованих виданнях - від 6800 гривень до 8500 гривень.

Якщо порушуються правила розміщення української мови в рекламі, то суми штрафів варіюються від 5100 гривень до 6800 гривень.

Якщо закон про мову порушує чиновник, то його штрафують на суму до 6800 гривень.

За публічну образу української мови передбачається кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі до 3-х років.

Раніше повідомлялося, що на початку липня на посаду мовного омбудсмена були визначені три кандидати: від уповноваженого з прав людини, від Мінкульту і від Мін'юсту.

Нагадаємо, нещодавно Facebook офіційно перейшов на правильне написання Києва.