Так званими хрущовками керівництво СРСР намагалося вирішити житлову кризу, що виникла після Другої світової війни. На сьогодні про проблему застарілого житлофонду періодично говорять у КМДА, Київраді та навіть на вищому рівні, однак далі розмов ситуація не йде. Про це в коментарі для РБК-Україна розповів експерт у сфері девелопменту та будівництва Назар Бенч.
Тільки за попередніми оцінками Міністерства регіонального розвитку, в 2018 близько трьох тисяч будинків Києва вже давно пережили свій граничний термін експлуатації. Одночасно непридатні для проживання й аварійні - близько 9 млн квадратних метрів житла.
На сьогодні у столиці забудови 50-60-х років займають сотні гектарів. Однак інвестори не поспішають будувати тут. Перш за все, їх відлякує перспектива, що близько 30% квартир у нових будинках доведеться віддати відселеним мешканцям хрущовок.
У Києві забудови 50-60-х років займають сотні гектарів (Ілюстративне фото: РБК-Україна)
Нині про цю проблему заговорили напередодні розгляду Київрадою проекту рішення "Про проведення інвентаризації застарілого житлового фонду Києва". Так, автори проекту пропонують провести детальну "ревізію" хрущовок (або будинків першого періоду індустріального домобудівництва - 50-60-х років минулого століття).
Згідно з проектом, на інвентаризацію планують виділити 2 місяці після набрання рішенням чинності. Після чого в Київраду повинен бути поданий звіт із детальними даними, зокрема:
На основі цих даних мають бути розроблені і подані пропозиції про реновацію таких зон.
Що ж до законодавства у даному питанні, то законопроект "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду" досі на етапі доопрацювання та прийняття, каже Бенч.
Хрущовки в Україні можуть знести (Ілюстративне фото: facebook.com/anya.ustenko)
На думку експерта, щоб ситуація змінилася, потрібно ухвалити повноцінний закон щодо реконструкції кварталів. Автори проекту передбачили декілька варіантів вирішення проблем усіх старих будинків різної висотності: реконструкцію, модернізацію або знесення старих і будівництво нових будівель.
"На мою думку, реконструкція виявиться більш затратною і складною, аніж знесення та будівництво нового житла із передачею частини площ в новому житлі мешканцям хрущовок. Враховуючи, що забудовник повинен передати частину своїх площ таким мешканцям, він повинен мати можливість побудувати таку кількість квадратних метрів на місці хрущовки, яка буде для нього економічно доцільною. А це - і площа забудови, і висотність та ряд інших факторів", - зазначив Бенч.
На сьогодні неможливо знести хрущовку без згоди 100% усіх її мешканців. І це також проблема, адже отримати згоду всіх - нереально. Значить має бути альтернативний механізм, при якому не вимагатиметься згода всіх мешканців, а, наприклад, більшості. При цьому, мають бути чітко виписані гарантії для усіх мешканців, щоб ніхто не залишився на вулиці або в істотно гірших умовах.