Ганна Новосад опинилася в епіцентрі скандалу після того, як одіозна Ірина Фаріон знайшла у пості нового міністра освіти кілька помилок. Чи заслуговує очільниця МОН називатися "безграмотною", чи вся ця ситуація занадто роздута?
Про це ми вирішили розпитати письменників, журналістів, викладачів вишів та інших експертів. І їхні думки стосовно скандалу із дописом Новосад у соціальній мережі різняться. Але, забігаючи наперед, скажемо, що нічого катастрофічного у ситуації, яка склалася, немає.
Тетяна Череп-Пероганич, письменниця і журналістка:
Я письменниця, редактор, але, зізнаюся, сама інколи знаходжу і в своїх творах, і в своїх дописах помилки. Особливо, ті дописи, що в соцмережах, вони зазвичай пишуться нами на ходу. Це треба вже зовсім нічим не займатися, щоб перед тим, як винести якусь інформацію на загал у Фейсбук, сидіти і звіряти всі коми та крапки. Знаєте, яка в наш час найбільша проблема в українському суспільстві - це не безграмотність, зовсім ні, це нелюбов, заздрість, а часом і підлість у відношенні до інших та неповага до влади (хто б її не представляв). Можна ж було, коли це добрі наміри, написати зауваження Новосад у приват, та би прислухалася чи ні. Але, принаймні, це було б чесно. А висміяти когось на загал - для цього багато розуму не треба.
Владислава Максимова, Українська школа урядування:
Вважаю, що потрібно змінити акцент. Критично - наполягати на помилках. Культура спілкування в соцмережах не передбачає жорсткого дотримання правил граматики, тому треба бути реалістами і не виносити вирок передчасно. Важливіше, якщо у новопризначених посадовців є бажання зростати над собою.
Міністр освіти Ганна Новосад (фото: facebook.com/anja.novosad)
Сергій Пойда, викладач Вінницької академії неперервної освіти:
На мою думку, кожен фахівець повинен бути грамотним. Однак, якщо людина пише із мобільного телефону, в гру вступає Т9. І тут можуть бути варіанти.
Сергій Клімович, журналіст і блогер:
Там помилок особливих немає. Фактично тема роздута через ті чи інші мотиви. Моя точка зора як фахівця з SMM і PR в тому, що ЛОМи можуть собі дозволити помилки, бо зовсім без них - це граматичний нацизм і не особистісний текст, а агітка від прес-служби. Тому помилки навіть мусять бути.
Віталій Голубєв, секретар Національної спілки журналістів України:
Я думаю, набагато більшим негативом є те, що суспільству намагаються нав'язати обговорення подібних питань. Тому що це - підміна змісту формою. Хоча особисто я лише підтримую грамотність.
Міністр освіти Ганна Новосад (фото: facebook.com/anja.novosad)
Але, звісно, є й ті, хто вважає: державний посадовець, а тим більше міністр освіти не має права допускати помилок навіть у соцмережах.
Олена Промська, учитель української мови та літератури Полтавської гімназії №17:
На мою думку, важливо, щоб публічні особи слідкували за власними дописами в соціальних мережах. Особливо це стосується міністра освіти і науки. Ми вчимо дітей бути грамотними в усному й писемному мовленні, наводимо приклади відомих людей. Сучасні вчителі для цього використовують той самий Фейсбук, роблять дітям посилання на статті. Щоб навчати дітей, потрібно подавати власний приклад. Ніхто не забороняє помилятися, та все ж таки краще слідкувати за мовленням.
Олена Концевич, журналіст, ведуча радіо "Вголос ФМ":
Це з розряду "чи не дуже страшно, що хірург не вміє користуватись скальпелем". Банальне невміння послуговуватися на письмі мовою, яка є наріжним каменем твого відомства, - це не лише черговий мінус для в принципі сумнівного нового парламенту, але й подвійний сором: іспанський - для освічених українців, пекучий - для пані Новосад. Сьогодні найняти редактора, якщо не вмієш писати грамотно сам, - елементарно.
Сергій Рачинський, медіааналітик Інститут демократії ім. Пилипа Орлика:
Помилки в соціальних мережах - це не злочин. Але у випадку з міністеркою освіти і науки, її текст демонструє, що українська мова не є мовою її професійної діяльності. Сам спосіб висловлюватися дає підстави вважати, що у неї досить обмежений досвід формулювання думок і тез саме українською мовою. Окремо необхідно зазначити, що написанні слів "президент" і "прем'єр" з великої літери - це типова професійна деформація держслужбовця. В сфері освіти і науки це неприпустимо.
Новий міністр освіти Ганна Новосад (фото: facebook.com/anja.novosad)
Лілія Брудницька, експерт Центру структурної політології "Вибір":
Це явище треба оцінювати з точки зору того, чим є міністерська посада. Якщо політичною, орфографія тут ні до чого. Якщо менеджерською, є питання по орфографії та пунктуації конкретно до посту міністра освіти і науки, але не критично, що вона наробила помилок. Головне, аби реформувала вправно... Ми пережили міністрів юстиції з незакінченою освітою (Роман Зварич), міністрів охорони здоров’я з незрозуміло якою освітою, керівників апарату із підробленими дипломами, іноземних спеціалістів з неверифікованими у нас дипломами, - і маємо певні наслідки. Тому соціум неминуче відгукуватиметься на помилки в орфографії та пунктуації, а також на інші подібні випадки гостріше, ніж цього б хотілося певним колам. Не тому, що людям не подобаються реформатори і реформи, а тому, що досі нас реформували або криворукі, або сутяжні, але у будь-якому разі не фахівці своєї справи. Якби, приміром, міністерством освіти керувала авторитетна в освітніх колах людина, котра має менеджерський досвід, структурні напрацювання, та ще й не робить помилок, гадаю, реформа освіти була б швидшою, адекватнішою та дешевшою.
До слова, сама Новосад відреагувала на звинувачення в безграмотності стримано і лаконічно.
"Не боюсь визнавати власні помилки, зокрема граматичні, та вчусь на них. Відтепер інакше ставитимусь до того, як веду свій ФБ. Дякую", - написала Ганна.
Скриншот поста (facebook.com/anja.novosad)
Раніше Ганна Новосад розповіла про інновації у сфері освіти, які будуть впроваджуватися найближчим часом.