В Україні дуже мало хороших громадських просторів: як це змінити

"Публічних просторів мало або вони погані" — такий коментар ми часто чули цього року на фокус-групах, коли працювали над спортивним кластером ВДНГ, шкільним двором на Солом’янці, безбар’єрними дворами в рамках "Альбому безбар’єрних рішень". Щоденно на практиці та в теорії ми з командою розбираємося з тим, якими мають бути хороші громадські простори.

Висновками такого досвіду — в авторській колонці для РБК-Україна Realty ділиться Вікторія Тітова, СЕО урбан-бюро Big City Lab.

Що таке громадський простір

Громадський простір — загальнодоступна територія міста, де люди зустрічаються, спілкуються, відпочивають. Громадським простором може бути площа, вулиця, провулок, сквер, двір, бульвар, парк, набережна, міські дахи тощо.

Запит на громадські простори у сучасних містах зростає й буде зростати. Якщо у 1990-х та на початку 2000-х років головним інструментом розвитку міст були проєкти будівель-атракціонів, то після кризи 2008 року фокус змістився на облаштування громадських просторів.

На це є декілька причин:

• з’являється все більше економічного обґрунтування вигідності публічних просторів — їх дешевше створювати, аніж будівлі-атракціони. Водночас, вони збільшують економічну активність (згідно з податковими даними департаменту фінансів Нью-Йорку, роздрібні продажі в новостворених пішохідних площах та місцях, де є велосипедні доріжки, зросли майже на 50% у порівнянні із загальним 3% зростання по місту з 2007 по 2012 роки);
• зростає попит на публічні простори через ускладнене транспортне пересування, необхідністю фізичного дистанціювання та інші зміни у роботі та житті людей. Під час локдаунів в окремих містах дорожній трафік знижувався на 80%, що дало можливість окремим містам реалізувати проекти "сповільнених вулиць" у Каліфорнії, "ковідних велосмуг" у Парижі та кав’ярень під відкритим небом на вулицях Вільнюсу.

В Україні поки що більше поганих, ніж хороших публічних просторів

В українських містах є чимало площ, вулиць, скверів та інших громадських просторів. Проте, як часто вам хотілося спеціально поїхати на озера на Осокорки? Чи надовго ви затримуєтеся на Львівській площі?Житловий масив Осокорки (Київ)

Більшості громадських просторів в Україні бракує базових рис, а саме:

Безпека

Тут проблема і у відсутності якісного освітлення, і в будівлях, деревах чи інших перешкодах, які створюють ізольовані зони. При цьому дослідження безпеки громадських просторів у Івано-Франківську показує, що в місті з невеликою кількістю кримінальних порушень люди все одно не почуваються в безпеці в громадських просторах. Як результат, окремі групи (люди старшого віку, жінки, діти та підлітки) обмежено або взагалі не користуються громадськими просторами. Наприклад, жінки в парках обирають для прогулянок місця біля доріг і рідко заходять далі.

Відсутність шуму та забрудненого повітря

У третині населених пунктів України шумове забруднення перевищує гранично допустимий рівень, а Київ, наприклад, регулярно потрапляє в топи автомобільних заторів, які є основним негативним фактором для якості повітря. Ці фактори впливають на наші відчуття та бажання перебувати в громадських просторах. Наприклад, окрім скейтбордистів, мало людей проводять свій час на площі Перемоги в Києві, яка поруч з 10-полосним проспектом.

Доступність

У Славутичі 44% опитаних людей з маломобільних груп населення не можуть вийти чи ввійти до власного будинку без сторонньої допомоги та/або для них це вимагає додаткових фізичних зусиль, багато громадських просторів та будівель є бар’єрними. І тут не тільки про високі бордюри чи ненормовані пандуси, а й про надяскраві кольори дитячих майданчиків для дітей з особливими потребами, відсутності тіні, місць для відпочинку та фонтанчиків (особливо важливих для людей старшого віку), брак лавок та доступних вбиралень.Створення мапи доступності в місті Славутич (лабораторія безбар'єрних рішень)

Активності, цікавість та краса

Більшість українських громадських просторів — стандартизовані. Це, наприклад, великі площі, спроектовані в часи СРСР, які використовуються двічі на рік — на День Міста та День Незалежності. Або ж парки, в яких є лавки, стандартизовані дитячі майданчики, покинуті літні амфітеатри та розбиті пішохідні доріжки. Гарно спроектований громадський простір налічує як мінімум 10 функцій, а відвідувачам цікаво провести там не менше 3-4 години. Цікава площа чи сквер — не лише транзитні, там хочеться зупинитися і провести час як влітку, так і взимку.

Залучення користувачів простору та місцевих — необхідність, а не тимчасовий тренд

Ідентичність - це відчуття приналежності до місця, сприйняття його як "свого". Воно виникає, коли люди проводять там час, коли вони можуть впливати на зовнішній вигляд або самі можуть його змінити — наприклад, брати участь у проєктуванні або вільно користуватися цим простором після його створення — садити квіти, проводити власні події, тощо. Коли користувачі та мешканці вважають простір своїм, то дбайливіше до нього ставляться.ВДНГ — громадський простір, що активно користиється попитом цілий рік

Вже з 1 січня 2022 року вступає в силу Положення про публічні консультації під час планування громадських просторів у місті Київ. Відповідно до якого завдання, конкурс або затвердження технічної документації на проектування громадського простору відбувається за результатами публічних консультацій.

Наразі практика публічних консультацій для створення громадських просторів використовується лише в 5-ти містах України (Чернівці, Стрий, Дрогобич, Хмельницький, Тернопіль), а досвід показує, що залучення спільноти ще на етапі планування не тільки дозволяє зробити місця популярними та комфортними, а й підтримує розвиток простору.

Вдалими прикладами можуть бути самоорганізація населення для створення власних громадських просторів (наприклад, "Самосад" у Києві) або потужні спільноти, які беруть відповідальність за простір, створений для них та з ними (наприклад, потужна стріт-ком'юніті урбан парку на ВДНГ, яка самостійно знаходила вандалів, а ті — відмивали графіті).

До чого прагнемо

Отже, громадські місця — важлива складова міст, запит на які зростає. І оскільки ці простори для людей, при плануванні і проєктуванні думка користувачів— найбільш важлива. Байдуже, що вони можуть не розумітися в архітектурі та проєктування, але вони експерти у ключовому питанні — як користуватися цим простором. Тому, створювати громадські місця потрібно спільно із тими, хто буде ними користуватися. Тоді ми розкриваємо простір по-новому і для інших його функцій.

Раніше наші автори розповідали, чи бувають справжні знижки на квартири перед Новим роком, а також що відбувається з цінами на житло і чого чекати у наступному році.