Зона турбулентності. Які загрози чекають Україну цієї осені

У політичному плані осінь для України - дуже "спекотний" період. Повернення Верховної ради з канікул, підготовка і початок опалювального сезону, ймовірне підвищення комунальних тарифів і політичне врегулювання на Донбасі можуть бути використані для активізації акцій протесту і народних хвилювань.

Ескалація ситуації на Сході і скупчення російських військ у Криму також додають напруженості в суспільстві. Вже зараз стає очевидно, що осінь 2021 року готує нові виклики для сил безпеки і оборони країни.

Влада ж заявляє, що усвідомлює проблему і готова до цих загроз.

Навчання на півночі і напруга на півдні

Вже в середині вересня може виникнути напруженість на північних і північно-східних кордонах України. Тут з 10 по 16 вересня пройдуть спільні навчання військ Росії та Білорусі "Захід-2021".

Рік тому, силою придушивши народне невдоволення, Олександр Лукашенко прискореними темпами став рухатися в бік більш глибокої інтеграції з РФ. Один з її аспектів - військовий.

Кількість спільних навчань зросла в рази, обговорюються також варіанти додаткового розміщення російських військ на території північного сусіда України. У свою чергу Лукашенко не втомлюється звинувачувати саме нашу країну в деструктивних діях, постачанні боєприпасів і бойовиків.

На цьому тлі взаємної недовіри і напруженості готуються масштабні навчання "Захід-2021". В основному війська будуть зосереджені на північних і західних кордонах Білорусі і РФ – в Брестській, Калінінградській, Смоленській і Ленінградській областях.

Але ряд полігонів, де пройдуть навчання, знаходяться в безпосередній близькості від кордонів України. Наприклад, полігон "Погоново" у Воронезькій області РФ розташовується в 160 км від Харківської області, а полігон "Брестський" в Білорусі й того менше – від нього по прямій всього 50 км до української Волині.

Масштаб навчань дійсно величезний. У них візьмуть участь близько 200 тисяч військових, 80 одиниць повітряних суден і до 760 одиниць бойової техніки, серед яких майже 300 танків. Військові відомства Білорусі та Росії запевняють, що навчання носять виключно оборонний характер і "не спрямовані проти будь-яких конкретних держав".

Російські військові в бойовій готовності (Фото: Spencer Platt/Getty Images)

Серйозну стурбованість через характер майбутніх навчань вже висловило керівництво Польщі та країн Балтії. В Україні також пильно стежать за "тісною кооперацією" силових відомств сусідніх держав. На думку президента Володимира Зеленського, майбутні навчання впливають на ситуацію з безпекою в регіоні.

"Напруженість посилюється у зв'язку з проведенням Російською Федерацією військових навчань "Захід-2021", – відзначив він на зустрічі з Міністром оборони США Ллойдом Остіном.

Нещодавно призначений Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний також звертає увагу, що країна повинна бути постійно готовою до масштабного вторгнення противника. "Ми ще маємо реальну загрозу повномасштабного вторгнення країни-агресора", – заявив він в середині серпня.

У Генштабі РБК-Україна повідомили, що вживаються відповідні заходи у зв'язку з майбутніми навчаннями біля українських кордонів.

"У відповідь ми проводимо серію стратегічних командно-штабних навчань "Об'єднані зусилля-2021". При їх проведенні будуть враховані ті загрози, які можу йти від російсько-білоруських навчань", - зазначило джерело у відомстві.

За його словами, Генштаб аналізує дані розвідки про потенційні загрози і "відпрацьовує різні сценарії реагування".

Українські навчання заплановані на кінець вересня. Вони пройдуть майже на всіх полігонах країни і в акваторії Азовського і Чорного морів. Очікується участь також військових з 15 держав-членів НАТО.

Водночас колишній заступник начальника Генштабу, генерал Ігор Романенко закликає звернути увагу на скупчення російських військ на південному напрямку і в Криму.

"За цей час, мається на увазі з весни, росіяни посилили угруповання військ на півдні. Нібито для ліквідації наслідків повеней (у Криму, – ред.) завели туди більше 20 тисяч військових, бойову техніку і літальні апарати", – зазначив військовий експерт.

За його словами, потенціал ударних угруповань ЗС РФ, який нарощувався всю весну, не знизився і залишається на досить високому рівні. Ще одним показником наростаючої ескалації генерал називає збільшення інтенсивності і точності обстрілів на Донбасі, через які українські війська практично щодня зазнають втрат.

Голова Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони і розвідки Олександр Завітневич ("Слуга народу") пов'язує напруженість на Донбасі, зокрема, обстріл Авдіївки, що стався наприкінці серпня, з візитом президента Володимира Зеленського в США.

"Росія завжди застосовує цей метод тиску і впливу перед якимись важливими для нас подіями, наприклад, Днем Незалежності або візитом в США", – сказав він у бесіді з РБК-Україна.

При цьому депутат запевняє, що ЗСУ дають гідну відсіч противнику. Командирам підрозділів, підкреслює Заввтневич, не треба запитувати дозвіл на вогонь у відповідь у вищих інстанцій, вони самі мають право приймати подібне рішення.

Втручання ворога і масові протести

Тим часом у Службі безпеки України, крім загрози навчань "Захід-2021", вбачають ще одну потенційно "вибухонебезпечну" проблему найближчих місяців.

Мова про вибори в російську Держдуму, які призначені на 17-19 вересня. У голосуванні вперше зможуть взяти участь жителі окупованого Донбасу.

"У вересні в РФ відбудуться вибори різних рівнів, а значить слід очікувати, що вона спробує поширити свій вплив на окупованих територіях і закріпити його. Наше завдання - протидіяти таким спробам",- заявив голова Служби безпеки Іван Баканов в коментарі РБК-Україна.

Серед інших "осінніх викликів" він виділяє і втручання РФ у внутрішні справи України та її інформаційний простір. Як один із прикладів такого втручання керівник СБУ називає "фейкові" акції протесту.

"Йдеться про продукування фейків, штучне інспірування протестних настроїв у різних сферах – чи то тарифи, чи то питання земельної реформи, чи що-небудь інше", - зазначив керівник спецслужби.

Збільшення протестних акцій фіксують і в Нацполіції. Наприклад, за перше півріччя 2020 року в країні відбулося понад 89 500 заходів, а за аналогічний період цього року – понад 91 000, повідомив РБК-Україна голова відомства Ігор Клименко.

"Протягом останніх двох років ми фіксуємо збільшення кількості масових заходів і різного роду акцій. Звичайно, не всі акції проходять мирно. І там, де є порушення, поліція відразу реагує відповідно до своїх повноважень. Без винятків", - зазначив він.

Акція протесту в центрі Києва (Фото: Віталій Носач РБК-Україна)

Водночас політолог Володимир Фесенко не бачить жодних передумов говорити про можливість появи цієї осені нового "Майдану" - тобто чисельної спонтанної акції протесту. Що стосується мітингів незадоволених груп населення або політичних партій, то вони й так відбуваються практично щомісяця і не несуть ніякої небезпеки, вважає експерт.

"Масові акції, на яких збирається від кількох сотень до кількох тисяч осіб, проходять в Україні регулярно. Для нас це вже норма. А ось Майдани - це сотні тисяч і навіть більше учасників, і вони насправді для нас рідкість. І такого розвитку подій я зараз не передбачаю", – зазначив політичний експерт в коментарі РБК-Україна.

Восени 2019 року масові акції протесту викликала спроба впровадження владою "формули Штайнмаєра". Вона регулює питання проведення виборів на Донбасі і набуття чинності особливого статусу ОРДЛО. Зараз же, за словами Фесенка, ця тема не має реальних перспектив, розганяється "штучно" і не є актуальною для широких мас.

Також, на думку політолога, можливе підвищення тарифів на комунальні послуги цієї осені не стане передумовою для масових мітингів і акцій протесту.

"Спроби організувати "тарифні Майдани" можуть бути. Але, нагадаю, такі спроби у нас вже були з 2015 майже щороку... До того ж, як свідчить наша практика, великі справжні Майдани в Україні відбувалися не через економічні питання, а через політичні", - резюмував Фесенко.

Проблема щодо організації чисельних протестів ще й в апатії українського суспільства, недовірі до політиків і роз'єднаності опозиції, вважає політолог. Єдине питання, на його думку, що здатне миттєво перерости в масові акції громадянського невдоволення, це відчуття "ганебної поразки, фальсифікації або позбавлення вибору".

Керівники СБУ та Нацполіції одностайно підкреслюють один ключовий момент. Виклики та загрози, які стоять перед Україною, не залежать "від пори року або політичного сезону". Перш за все тому, що під боком у нашої країни є постійний фактор ризику – непередбачуваний сусід-агресор, який продовжує вести розв'язану ним майже вісім років тому гібридну війну.