Результати виборів 2019 почнуть з'являться відразу після закриття виборчих дільниць 31 березня. Підсумки голосування Центральна виборча комісія буде публікувати у міру обробки бюлетенів. Свіжі дані за результатами будуть оновлюватися на цій сторінці РБК-Україна в режимі онлайн.
Вибори президента 2019 будуть одними з найважливіших за всю історію України. В останню неділю березня українці будуть голосувати за кандидата, який, на їхню думку, гідний керувати Україною. Той, кого виберуть, протягом наступних п'яти років разом з іншими інститутами державної влади вибудовувати внутрішню і зовнішню політику, економіку, соціальну та інші ключові сфери життя країни.
Рейтинг кандидатів
В останній тиждень перед виборами з'явилося три свіжих соцопитування. За даними КМІС, які були представлені 25 березня (опитування проводилося 14-22 березня), лідером в президентській гонці є Володимир Зеленський. Його готові підтримати 32,1% респондентів. На другому місці - Петро Порошенко з результатом 17,1%, а на третьому - Юлія Тимошенко (12,5%). Четверте і п'яте місце в рейтингу електоральних симпатій заняти Юрій Бойко і Анатолій Гриценко з результатом 10,4% і 6,9% відповідно.
У той же день був представлений ще один рейтинг - КМІС, Центру Разумкова та Соціологічної групи "Рейтинг". Їх опитування було проведено з 5 по 14 березня і першу позицію як і раніше займає Зеленський (27,7% опитаних). Друге місце - Тимошенко (16,6%), третє - Порошенко (16,4%), четверте - Гриценко (9,7%), і п'яте - Бойко (8,4%).
Згідно з даними "Соціс", голоси респондентів, опитаних з 20 по 25 березня, розподілилися наступним чином:
Результати виборів президента України минулих років
Президентські вибори 2019 стануть сьомими за рахунком з моменту здобуття незалежності Україною в 1991 році.
найвища явка під час голосування за президента була зафіксована у 2004 році. На той момент у першому турі вона становила 74,92%, у другому турі - 80,85%, а в ході повторного голосування - 77,32%. Нагадаємо, що в ході президентських виборів у 2004 році на пост глави держави в Україні 24 кандидати балотувалися. За результатами першого туру 19 кандидатів не набрали навіть 1% голосів, Наталія Вітренко отримала 1,53%, Петро Симоненко – 4,97%, а Олександр Мороз – 5,82%. Лідерами голосування, які пройшли у другий тур, стали Віктор Янукович (39,26%) і Віктор Ющенко (39,9%).
Другий тур виборів президента 2004 залишив яскравий слід в історії України. За підсумками голосування Янукович виграв у Ющенка (49,46% проти 46,61%). Однак це відбулося із-за масових фальсифікацій результатів, і прихильники Віктора Ющенка організували кампанію мітингів і акцій протесту – Помаранчеву революцію. Верховний суд України призначив повторне проведення другого туру, за результатами якого президентом став Ющенко (51,99%).
Фото: Юлія Тимошенко, Віктор Ющенко і Петро Порошенко під час Помаранчевої революції 2004 року
На наступних виборах президента в 2010 році у голосуванні взяли участь приблизно на 10% виборців менше, ніж у 2004 - 69,15%. На пост президента України претендували 18 кандидатів. Чинний на той момент глава держави Віктор Ющенко набрав лише 5,45% голосів і замкнув п'ятірку лідерів. Арсеній Яценюк отримав 6,96% голосів виборців, а Сергій Тігіпко – 13,05%. У другий тур пройшли Юлія Тимошенко (25,05%) і Віктор Янукович (35,32%). На другому етапі голосування Тимошенко отримала 45,47%, програвши таким чином Януковичу, за якого проголосували 48,95%.
Фото: інавгурація Януковича (УНІАН)
Позачергові вибори президента України 2014
Вибори президента 2019 стануть вже другими, які проходять в Україні з моменту початку війни на Донбасі. Попередні президентські вибори були позачерговими і пройшли 25 травня 2014 року. Необхідність у них виникла після Революції гідності і втечі з України екс-президента Віктора Януковича.
22 лютого 2014 року Верховна Рада відсторонила Януковича від посади президента, а Олександра Турчинова призначила спікером парламенту. Згідно Конституції, таким чином Турчинов став в. о. президента України.
В цей же день Рада проголосувала за проведення позачергових президентських виборів 25 травня 2014 року.
На виборах 2014 року на пост глави держави балотувався кандидат 21. В результаті 11 з них не набрали навіть 1% голосів (Дмитро Ярош, Андрій Гриненко, Валерій Коновалюк, Юрій Бойко, Микола Маломуж, Ренат Кузьмін, Василь Куйбіда, Олександр Клименко, Василь Цушко, Володимир Саранов і Зорян Шкіряк). Ще три кандидати - Олег Тягнибок, Петро Симоненко та Ольга Богомолець - не змогли подолати позначку в 2%. Вадим Рабинович і Михайло Добкін отримали 2,25% і 3,03% голосів відповідно.
У п'ятірку увійшли Сергій Тігіпко (5,23%), Анатолій Гриценко (5,48%), Олег Ляшко (8,32%). А лідерами серед кандидатів стали Юлія Тимошенко (12,81%) і Петро Порошенко (54,7%).
Другий тур виборів повинен був відбутися 15 червня 2014 року. Але необхідності в ньому не виникло, так як за результатами першого туру Порошенко отримав підтримку більше 50% виборців. Як показали результати виборів, Порошенко став лідером за кількістю набраних голосів не тільки в цілому по Україні, але і в кожному окремому регіоні.
Фото: інавгурація Порошенко (president.gov.ua)
Згідно з даними ЦВК, у виборах 2014 року взяли участь 30 099 246 виборців, а явка станом на 20:00 склала 59,48%. Найактивніше голосували у Львівській області - там в ході виборів віддали свої голоси 78,2% виборців. А найнижча явка була зафіксована в Луганській і Донецькій областях (38,9% і 15,1% відповідно).
Скільки коштують вибори 2019 кожному з нас
У цьому році на вибори президента з державного бюджету виділена значна сума – 2,3 млрд гривень. Спочатку на голосування в ЦВК розраховували витратити 226 млн, орієнтуючись на те, що балотуватися в президенти будуть 25 кандидатів. Витрати довелося збільшити, оскільки число зареєстрованих кандидатів перевищило очікування і склало 44 людини.
Якщо виходити з цифри в 2,3 млрд гривень, то кожен із майже 30 млн виборців (29816568 за даними ЦВК) заплатить за вибори 77,14 гривень.
Якщо розглядати цю суму в гривнях, то вибори 2019 – найдорожчі. Приміром, в 2010 році голосування обійшлося українцям в 1,53 млрд гривень, а в 2014 році – в 1,97 млрд гривень. Однак якщо перевести цю суму в долари, то майбутні вибори коштують дешевше, ніж в 2010 і 2014 роках, так як курс був менше. Так, у 2010 році курс становив 8 гривень за долар і в сумі вибори обійшлися в 191 млн доларів. А в 2014 при курсі 11,77 гривень за долар на голосування витратили 167 млн доларів. У цьому році, якщо виходити з курсу 27 гривень за долар, президентські вибори обійдуться бюджету в 87 млн доларів.