На офіційному сайті НАТО була опублікована доповідь Пармламенскої Асамблеї НАТО під назвою "Пост поморанчева Україна: внутрішня динаміка та пріоритети зовнішньої політики". У доповіді висловлено побоювання НАТО щодо тенденцій свободи ЗМІ в Україні і говориться наступне.
Україна за досягненнями у галузі свободи ЗМІ виділяється в контексті пострадянського простору. З не-Балтійський країн колишнього Радянського Союзу, Україна була тільки один раз з показником "вільні" за версією щорічного рейтингу "Freedom House" який проводить аналіз свободи ЗМІ у світі. Це рейтинг Україна отримала під час "помаранчевої команди" в період між 2006 і 2010 роках. Цьому досягненню передувала більш ніж десятилітнє перебування в категорії "частково вільних" або навіть "не вільних" при Президентах Кравчуку і Кучмі.
На жаль, незважаючи на запевнення і сильні посили Президента Віктора Януковича, свобода ЗМІ в країні знизилася в 2010 році. Freedom House понизила рейтинг України з "вільних" країн до "частково вільних". Особливо тривожні тенденції спостерігаються на телебаченні, яке є основним джерелом інформації для більшості українців. Глава Служби безпеки Валерій Хорошковський підтримує Януковича, володіє телевізійної імперією і продовжує збільшувати свій вплив. За даними доповіді Ради Європи, менеджери телеканалу "Інтер" призначені Хорошковським, на посади в державний телеканал. Крім того, були прийняті юридичні заходи для обмеження мовлення незалежних телеканалів "TVi" і "5 канал". За словами телекритика ЗМІ - Сторожовий, "TVi" і "5 канал" були єдиними каналами які залишилися і розглядалися як об'єктивні.
Інший тенденцією яка турбує є все більше число фізичних нападів на журналістів. Дуня Міятович, Представник ОБСЄ з питань свободи засобів масової інформації, каже, це має негативний вплив на ЗМІ в Україні. Найбільш відомі випадок зникнення репортера Василя Климент'єва який зник у серпні 2010 року, випадок, який нагадує зникнення і вбивство 2000 році Георгія Гонгадзе.
Законодавство у галузі ЗМІ потребує подальшого вдосконалення. Хоча позитивною тенденцією є прийняття українським парламентом в січні 2011 року закону про доступ до публічної інформації, багато що ще належить зробити для підвищення прозорості структури власності та приватизації державних періодичних друкованих видань. Міятович відзначає, що "відсутність прозорості в структурі власності ЗМІ піднімає питання про приналежність ЗМІ до політичної або бізнес-групи. Державні засоби масової інформації, спадщина минулого, і повинні бути приватизовані або ліквідовані".
Опозиція побоюється, що уряд нічого не робить для припинення підвищення інтересу Росії до українських засобів масової інформації. Член української делегації в ПА НАТО, Заєць заявив на засіданні Асамблеї у Києві в липні 2010 року, що зростаючий вплив Росії на медіа культуру України і громадську думку є результатом узгодженої політики Росії, поступово перебрати під себе українські ЗМІ та інформаційну інфраструктуру і тим самим нав'язати "інформаційну окупацію" Україні.
З точки зору громадянського суспільства, не урядові організації (НУО) залишаються яскравим і помітним сектором, який значно зріс в останні роки, подвоївши своє число в проміжку між 2004 і 2009 рр. Однак, Freedom House зазначає, що законодавство щодо НУО залишається застарілим, особливо у зв'язку з неоднозначним визначенням поняття "некомерційної діяльності" яка фактично забороняє НУО отримувати доходи для ведення своєї діяльності. Як результат, НУО непропорційно залежать від іноземного фінансування. Крім того, щоб діяти по всій країні, НУО повинні бути зареєстровані в кожному регіоні України. Крім того, незважаючи на демократичну риторику адміністрації, все більше число активістів НУО піддаються переслідуванням з боку влади.
Симптоматичним є подія з українським аналітиком фонду Конрада Аденауера Ніко Ланге. Ланге був затриманий на 10 годин в аеропорту в Києві в червні 2010 року при спробі повторного в'їзду в країну.