Україна посіла 17 місце в рейтингу, який показує індекс ефективності боротьби зі змінами клімату-2020. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на звіт NewClimate Institute, Germanwatch і Climate Action Network.
Україна отримала 60,09 балів зі 100 і потрапила у групу країн з високим показником ефективності. Торік Україна займала 18 місце.
"Цього року Україна займає 17-е місце в рейтингу CCPI. Політична та економічна криза попередніх років продовжує впливати на викиди CO2 в атмосферу і показників енергоспоживання, що призводить до високого рейтингу в цій сфері. Експерти підкреслюють, що це (зменшення викидів CO2 — ред) не є результатом ефективної кліматичної політики. Скорочення викидів СО2 на душу населення і енергоспоживання в країнах з низьким і середнім рівнем доходу на душу населення 2012-2017 роки пов’язані з перебоями, викликаними конфліктом на Донбасі, у вугільній галузі і енергоємних галузях промисловості", - йдеться у документі.
У звіті позитивно оцінили створення Міністерства енергетики та охорони навколишнього середовища. Екологи вважають, що такі зміни мають потенціал до поліпшення кліматичної політики країни.
Поруч з Україною у рейтингу розмістилися Швейцарія і Франція на 17 і 18-му місцях відповідно.
У рейтингу немає лідерів, перші три місця і усписку - порожні. Зазначається, що жодна з країн не зробила достатньо для запобігання змін клімату.
Четверте місце посіла Швеція з 76,28 балами, п'яте — Данія з 71,14 балами, а шосте — Марокко з 70,63 балами.
Останні місця в рейтингу посіли Саудівська Аравія і США - 60 і 61 місце відповідно.
Оцінка країни складається з обсягу викидів парникових газів, рівня розвитку відновлюваної енергетики, рівня споживання електроенергії, загальних запасів первинної енергії, спільної зовнішньої та внутрішньої політики в сфері протидії змінам клімату.
Нагадаємо, учасники 25-ї Конференції сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату в Іспанії схвалили угоду, в якому міститься заклик взяти більш амбітні зобов'язання в 2020 році.
РБК-Україна писало, що Кліматичний саміт ООН у Мадриді завершується скандалом, оскільки головні світові економіки опираються зобов'язаннями, закріпленим у Паризькому угоді. Після двотижневого саміту багато делегати заявили про те, що головуюча на переговорах Чилі підготувала підсумковий текст, який ризикує звернути Паризьку угоду 2015 року проти вирішення проблем глобального потепління.