Коли Україна вступить до ЄС: питання та відповіді
Як ЄС сприйняв українську заявку на членство, що передбачає звичайна процедура вступу в Євросоюз і чи може Україна розраховувати на особливий шлях, хто в Європі виступає за і проти нашого вступу і коли він все-таки може відбутися – докладніше в матеріалі РБК-Україна.
Російська агресія проти України актуалізувала і питання нашої європейської інтеграції. З одного боку, це може здатися несподіваним – адже зараз питання номер один (а також номер два, три, чотири...) – це протистояння російській агресії, збереження незалежності і територіальної цілісності.
З іншого боку, вторгнення РФ подарувало Україні унікальний шанс формалізувати своє членство в європейській родині. Війна в Україні – безумовна тема номер один в Європі і за її межами, фактично весь континент беззастережно зайняв нашу сторону і активно допомагає.
Безпрецедентна підтримка вступу до Євросоюзу спостерігається і в самій Україні – 86%, згідно з опитуванням групи "Рейтинг" від 1 березня. Для порівняння – ще в січні за приєднання до ЄС виступали 65% українців.
Євроінтеграція України саме в нинішніх умовах має під собою і потужну філософську базу – адже український народ зараз не на словах, а на ділі, і дуже високою ціною, відстоює свої європейські цінності в боротьбі з агресивною, авторитарною (або вже напівтоталітарною), імперіалістичною Росією.
Власне, цим і мотивував президент Володимир Зеленський подачу формальної заявки на вступ до ЄС, підписаної 28 лютого. "З нами Європейський союз буде міцнішим. Без вас Україна буде самотня. Ми довели свою силу, довели, що ми як мінімум такі ж як і ви. Доведіть, що ви разом з нами, доведіть, що ви нас не відпускаєте, доведіть, що ви дійсно європейці", – заявив Зеленський наступного дня у відеозверненні до Європарламенту.
РБК-Україна дає відповіді на головні питання щодо перспектив членства України в Євросоюзі.
Як заявку України сприйняли в самому Євросоюзі?
В цілому, реакція Європейського співтовариства була цілком позитивною. "З часом Україна приєднається до нас. Ця країна – частина нашої сім'ї, одна з нас, і ми хочемо бачити її в Євросоюзі", – заявила глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен в день подачі української заявки.
1 березня Європейський парламент абсолютною більшістю голосів схвалив резолюцію, в якій закликав всі органи ЄС працювати над наданням Україні статусу кандидата в члени Євросоюзу. Втім, на цьому етапі рішення Європарламенту не має прямих юридичних наслідків.
7 березня – неймовірно оперативно за мірками європейської бюрократії – Комітет постійних представників країн-членів ЄС звернувся до Єврокомісії за наданням висновків щодо української заявки. На відміну від резолюції Європарламенту, це необхідний на даному етапі формальний крок.
На неофіційному саміті ЄС 11-12 березня, присвяченому російському вторгненню в Україну, була прийнята досить розпливчаста резолюція щодо перспектив членства України. Рада ЄС затвердила доручення Єврокомісії оцінити заявку України, була констатована приналежність України до "нашої європейської сім'ї". Але про перспективи членства або надання кандидатського статусу згадано не було.
Потенційно є можливість, що свої висновки Єврокомісія встигне надати до наступного саміту ЄС, призначеного на 24-25 березня.
Яка звичайна процедура вступу до ЄС і які вимоги висуваються перед потенційним членом Євросоюзу?
"Нульовий" і необов'язковий етап – формальне визнання за країною її перспектив членства, чого Україна безуспішно домагалася багато років. Але зараз можна сказати, що цей етап наша країна вже пройшла. І мова зараз йтиме про надання статусу кандидата на вступ до ЄС.
Для цього Єврокомісія повинна підготувати доповідь для Ради ЄС (у випадку України процес вже йде). За його підсумками Рада ЄС може прийняти рішення надати країні статус кандидата, а також визначити дату початку переговорів про членство. Як показує практика, між наданням кандидатського статусу і початком переговорів може пройти багато років.
У разі успішного проведення переговорів Рада ЄС одноголосно повинна прийняти рішення про прийняття до свого складу нової країни, яке потім має бути окремо схвалено в кожній державі-члені ЄС.
Вимоги для вступу в ЄС нових членів називаються "Копенгагенськими критеріями". Вони передбачають, що така держава є вільною і демократичною, в ній діє верховенство права і захищаються права людини, є стабільні державні інститути, функціонує конкурентна ринкова економіка тощо.
Що таке "прискорена процедура" вступу до ЄС, на якій наполягає Україна?
Володимир Зеленський та інші представники української влади вимагають "негайного" рішення про членство України в ЄС. "Ми зараз в дуже складній ситуації. Це явно не класичний процес вступу в ЄС, який триває роками і фокусується на технічних і економічних нюансах", – написав у колонці для Financial Times глава МЗС Дмитро Кулеба.
Подібна запитна позиція Києва абсолютно зрозуміла і виправдана – щоб в нинішній екстраординарній ситуації стимулювати європейців діяти і приймати рішення якомога швидше, а не за звичкою йти в технічні та бюрократичні процедури. Водночас, очевидно, що вступ України до ЄС буквально "завтра-післязавтра" неможливий навіть теоретично. І мова не тільки про політичні міркування всередині самого ЄС, а й про процедурні моменти і не тільки.
Але відразу ж після подачі Україною своєї заявки за створення спеціальної процедури вступу для нашої країни виступила Словаччина. Але в чому саме вона може полягати, які проміжні етапи можуть бути пропущені або обмежені за часом, поки невідомо. Можливо, питання "спецпроцедури" буде обговорюватися на наступному саміті ЄС.
Хто в ЄС виступає за членство України і хто проти?
Абсолютно передбачувано, за членство України виступають наші найближчі європейські друзі: країни Балтії і Польща (хоча про негайне повноцінне членство в обхід всіх процедур не говорять і вони). Президенти цих країн, разом з лідерами Словаччини, Болгарії. Словенії та Чехії закликали дати Україні статус кандидата в члени ЄС якомога швидше і відразу після цього почати предметні переговори про членство. Вельми несподівано цю ініціативу потім підтримала і Угорщина.
Набагато прохолодніше українську заявку сприйняли в деяких країнах Західної Європи. Так, канцлер Німеччини Олаф Шольц нагадав, що для прийняття нової країни в ЄС "є дуже чіткі принципи і критерії". Глава німецького МЗС Анналена Бербок також зазначила, що за кілька місяців реалізувати процедуру членства нереально. Прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте заявив, що "питання про повне членство України сьогодні не стоїть".
"Чи можемо ми вжити виняткових заходів щодо країни, яка перебуває в стані війни без дотримання критеріїв для вступу? Відповідь – ні", – заявив французький президент Еммануель Макрон.
Лідери самого ЄС також вкрай обережні. Урсула фон дер Ляйен заявила, що процес і так рухається з "неймовірною швидкістю", оскільки від дати подачі Україною заявки до початку її вивчення Єврокомісією пройшли лічені дні. А глава європейської дипломатії Жозеп Боррель підкреслив, що зараз в пріоритеті для всіх є боротьба з російською агресією (а не питання про членство України в ЄС).
Коли Україна все-таки може стати членом ЄС?
Ще до початку російської агресії і українські, і європейські чиновники дуже не любили питання про конкретні терміни прийняття України до складу ЄС. З початком вторгнення ситуація не змінилася.
Але варто розуміти, що і сама Україна поки навряд чи готова до повноцінного членства в Євросоюзі. Адже мова йде не тільки про спільні цінності свободи, демократії, прав людини, приналежності до європейської цивілізації тощо, але і про "нудні" речі, на зразок синхронізації законодавства з європейським у багатьох сферах, без чого членство в ЄС просто не працюватиме в принципі.
Звичайно, в поточних умовах Україні вже ніхто не висуває вимоги про проведення реформ, наприклад, у сфері юстиції, – зараз це виглядало б абсурдно і недоречно. Але без значної внутрішньої трансформації увійти в ЄС все одно не вийде.
Поки що оптимальним і реалістичним виглядає завдання отримати формальний статус країни-кандидата на вступ і почати предметні переговори. Це як мінімум стало б потужним сигналом для проєвропейськи орієнтованих українців (тобто, вже ледь не для всіх) про те, що Брюссель готовий не тільки заявляти про ""єдину європейську сім'ю", а й робити конкретні кроки. І, звичайно, Україна і далі буде отримувати значну допомогу від ЄС, і для боротьби з російським агресором, і для післявоєнного відновлення.
"Якщо порівняти з нашими очікуваннями три тижні тому, то подія минулої ночі (рішення саміту ЄС, - ред.) – це революція, яка ставить наше членство в ЄС на рейки. Нас поставили на рейки і наш поїзд поїхав у бік Європейського Союзу", – заявив глава МЗС Дмитро Кулеба.