Ціни не стримати. Через що в Україні залишаються ризики високої інфляції

Інфляційні ризики в Україні посилюються. Крім високих світових цін на продовольство, негативний вплив на інфляцію нададуть ціни на енергоносії і рекордне за десятиліття зростання цін виробників промислової продукції.

Влада вже задумалася про механізми компенсації для населення. Варіанти для цього є, але як і коли їх доведеться використовувати – ще поки під питанням.

Ціни мимо цілі

Інфляція в Україні за підсумком 2021 року склала 10% при затверджених в макропрогнозі 7,3%. Фактично це стало рекордним зростанням споживчих цін з 2017 року, коли інфляція на кінець року була 13,7% (грудень до грудня).

Продукти подорожчали на 13,3%. Найбільше піднялися ціни на соняшникову олію-38,8%, цукор – 28,3%, яйця – 19%, а також хліб – 18,7%. Подешевшали лише фрукти - на 10,2%. Алкогольна та тютюнова продукція зросла в ціні без малого на 10%.

Зростання цін у 2021 році стало світовою тенденцією, як ефект "ковідної" кризи в економіці. За даними МВФ, у всьому світі для підтримки економіки і населення було виділено близько 16 трлн доларів. РБК-Україна вже писало про рекордну інфляцію в США і станах єврозони.

І хоча стрибок цін на продовольство був інфляційним викликом минулого року, сьогодні він вже демонструє загасання, вважає аналітик "Альфа-Банк Україна" Олексій Блінов.

"Пік продовольчої інфляції припав на вересень-жовтень і склав 13,6%. Зараз вона вже сповільнилася до 12,7%. Це не сильно вибивається із загального показника інфляції в 10%. Якщо соняшникова олія, цукор, яйця минулої весни вибухнули зростанням, то сьогодні вони вже формують хвилю уповільнення інфляції. Це не означає, що ціни падають, просто вони не ростуть так сильно, як раніше", – зазначив Блінов в коментарі РБК-Україна.

Прем'єр Денис Шмигаль і міністр економіки Юлія Свириденко (Фото: прес-служба Кабміну)

Але підстав очікувати істотного зниження темпів інфляції зараз немає. Дані світових ринків говорять про збереження тенденції досить високих інфляційних ризиків саме на продовольство. Враховуючи, що продукти харчування становлять майже половину споживчого кошика українців, інфляційний удар в новому році може бути досить серйозним.

"Ціна на продукти піде вгору на 10-20%, якщо судити за форвардними контрактами. Зерно, цукор, какао боби - все йде вгору. Це дасть ефект на всі країни, які імпортують інфляцію, а Україна в їх числі", – пояснив виданню радник президента України Олег Устенко.

На цьому тлі дії Нацбанку з таргетування інфляції поки відчутного результату не дають. Минулого року НБУ п'ять разів збільшував облікову ставку - з 6% до 9%. Однак наблизитися до мети в 5 (±1%) не вдалося. Інфляція зараз носить не монетарний, а товарний характер, а тому кроки НБУ в цій ситуації практично марні.

У Нацбанку продовжують сподіватися, що до кінця року політика таргетування поверне інфляцію у встановлені рамки. "Горизонт впливу наших дій-9-18 місяців. Якщо ми бачимо, що поточний сплеск інфляції ризикує перетворитися в інфляційну спіраль, ми не можемо зволікати", – говорив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук в інтерв'ю Forbes Ukraine наприкінці 2021 року.

"Продуктові чеки" або прямі субсидії

Через зростання цін на продукти харчування влада розглядає варіанти соціальної допомоги для незаможних громадян. Акцент, ймовірно, буде зроблений на адресній допомозі, а не на регулюванні цін для всіх. Як приклад, про який днями розповів Олег Устенко, може бути введення "продуктових чеків" через систему "дія". Але це лише один з можливих інструментів.

"Актуальна ідея в тому, яким чином треба підтримати найбільш вразливі верстви населення. А варіантів може бути з десяток, як розподілити цю субсидію. Але ми говоримо про економіку, в якій багато носить імовірнісний характер. Тобто може бути, а може і не бути", – сказав Устенко РБК-Україна.

Серед можливих інструментів, за його словами, може бути і пряме субсидування. Устенко також уточнив, що скасування ПДВ або його зниження на окремі товари не розглядається. Хоча ще минулого року таку ідею обговорювали в політичних колах.

В Україні минулого року дешевшали тільки фрукти (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Уряд вже застосовує методи цінового регулювання для стримування зростання цін на нафтопродукти, газ і деякі соціальні продукти харчування. Для цих товарів діють граничні ціни.

Який би варіант не вибрали влади, він зажадає додаткових бюджетних витрат і, отже, компенсаторів.

"Перша альтернатива-прискорити економічне зростання і вийти за параметри 3,8%, які в бюджеті. Друга - намагатися налагодити ефективну роботу податкового відомства для збільшення надходжень. В основному - за рахунок зменшення "скруток" (мова про махінації з ПДВ, - ред.). І третя - поліпшення роботи митниці, що теж збільшить надходження до бюджету. Завдання першого і другого кварталу створити саме такий люфт", - розповів радник президента.

Енергетика і виробництво як фактори інфляції

Крім впливу світових цін на продовольство, в Україні існують ще ряд факторів, що підсилюють негативні очікування щодо інфляції. Перш за все, це збереження високих цін на енергоносії в Європі і збільшення їх в Україні, а також рекордний за 24 роки зростання цін виробників промислової продукції-62,2% за підсумком 2021 року.

Поки уряду, регулюючи ціну на енергоносії для населення, вдається уникнути прямого впливу від їх подорожчання на інфляцію. Але не опосередкованого впливу.

"Зростання цін на енергоносії все одно буде неминуче пробиватися в споживчу інфляцію через збільшення собівартості продукції, що вже сьогодні стає помітним. Та й кінцеві тарифи для споживача рано чи пізно доведеться підвищувати. Адже "килимові" субсидії у форматі низького тарифу несуть в собі величезні ризики для макрофінансової стабільності", - зазначив Олексій Блінов.

При зростанні тарифів, вважає співрозмовник, потрібно підтримувати населення, але шляхом цільового субсидування, виходячи з критеріїв добробуту та економного витрачання енергоресурсів.

Другий фактор, який призведе до збільшення інфляції – зростання цін у промисловості. У добувній промисловості ціни зросли на 150,6%, у постачаннях електроенергії та газу – на 185,4%, нафтопереробці – 118,4%, виробництві харчових продуктів – від 17 до 23%, переробній промисловості – майже на 30%.

Частково це зростання вже відбилося на інфляції, наприклад, в переробці і виробництві харчових товарів, зазначив аналітик ІК Concorde Capital Олександр Паращій.

"Але якщо взяти молочну промисловість, то ми бачимо, що виробнича інфляція вище споживчої. Якщо ситуація не зміниться, наприклад, не знизиться вартість енергоресурсів, то негативний вплив цієї галузі на інфляцію збережеться. По інших промислових галузях буде відкладений ефект, який проявиться протягом року", – очікує Паращій.

Інфляцію минулого року стримала відсутність серйозних коливань на валютному ринку, нагадав експерт. "У грудні 2021 року гривня була трохи міцнішою, ніж у грудні 2020 року. Так що валютного компонента взагалі не було або він був негативним. Це позитивно позначилося на статистиці", – підкреслив Паращій.

Якщо три фактори (зростання світових цін на продукти, на енергоносії і ефект від промисловості) спрацюють, інфляція може виявитися набагато вище очікуваного рівня – в держбюджеті на поточний рік закладено зростання цін на 6,2%. І тоді для компенсацій населенню, якщо в підсумку такий формат підтримки задіють, знадобиться набагато більше коштів. Крім того, необхідно буде переглядати макропоказники і коригувати бюджет. Не виключено, що це питання стане актуальним за підсумком першого кварталу.