Точка входу: навіщо Зеленський хоче перезавантажити Держбюро розслідувань

Державне бюро розслідувань на чолі з Романом Трубою в останні тижні активно генерує інформаційні приводи. Найчастіше про цей орган згадують в контексті кримінальних справ проти представників минулої влади.

Так, на даний момент екс-президент Петро Порошенко фігурує вже в 13 кримінальних провадженнях ДБР (але у всіх – у якості свідка). По двох справах проходить і колишній спікер Верховної ради Андрій Парубій. Одна з них стосується подій в Одесі 2 травня 2014 року.

А 7 жовтня під двомісячний арешт відправився впливовий нардеп минулого скликання Сергій Пашинський. Ця справа стосується побутового конфлікту, який стався ще 31 грудня 2016 року, тоді депутат стріляв у громадянина В'ячеслава Хімікуса. Закриту Генпрокуратурою справу на початку жовтня було реанімовано як раз слідчими ДБР.

Пашинський і його соратники трактують активність Держбюро розслідувань однозначно – як бажання Труби догодити новій владі і доказ "антимайданівського реваншу". Найчастіше при цьому згадується ім'я Андрія Портнова – колишнього першого заступника глави Адміністрації президента Януковича.

Саме за його заявами ДБР регулярно порушує справи проти чільних представників минулої влади. Сам Портнов завжди чудово поінформований про процеси, що відбуваються в Держбюро, і нерідко першим повідомляє про них в своєму Telegram-каналі.

Роман Труба змушений регулярно відбиватися від звинувачень у "зливі" інформації. На брифінгу 9 жовтня він розповів, що ічерез витоки інформації в його відомстві було проведено внутрішнє розслідування із застосуванням поліграфа.

"Я переконаний: жоден слідчий, у тому числі директор ДБР, не причетний до поширення будь-якої інформації", – запевнив Труба.

Інформоване у справах ДБР джерело РБК-Україна стверджує, що відомство взялося за справу Пашинського багато в чому через те, що її обставини були встановлені давно, ще Генеральною прокуратурою.

"Там вже взагалі нічого не треба вивчати, та й сама справа дуже проста і зрозуміла пересічному громадянину: пістолет, постріл, поранена нога. Це не якась корупційна афера з купою підписів, схем, офшорних компаній і т. д., тут все можна доступно пояснити", – уточнив співрозмовник.

Сергій Пашинський (Фото: УНІАН)

Також, за інформацією видання, ДБР має намір довести до суду ще одну гучну справу щодо екс-нардепа і мультимільярдера Костянтина Жеваго. Його підозрюють в розтраті 2,5 млрд грн. банку "Фінанси та кредит" і нещодавно оголосили в розшук.

На цьому тлі з подачі президента Володимира Зеленського повноваження директора Держбюро розслідувань можуть бути суттєво розширені. Це передбачає президентський законопроект №2116, який вже отримав позитивний висновок комітету ВР з правоохоронної діяльності. Незабаром Верховна рада розгляне документ у першому читанні.

Його головна практична новація – прибирається принцип колегіальності в управлінні ДБР. Зараз Роман Труба зобов'язаний приймати рішення спільно зі своїми заступниками, Ольгою Варченко та Олександром Буряком.

Всіх трьох у свій час відібрала на ці посади зовнішня конкурсна комісія. Тепер же пропонується ввести принцип єдиноначальності, надавши Трубі право звільняти і призначати своїх заступників без жодних конкурсів.

"Конкурс проводився під конкретні повноваження, і нинішніх керівників ДБР обирали саме під ці повноваження. Зараз же їх сконцентрує одна людина. А у президента буде більше можливостей впливати на рішення ДБР, адже саме президент дає розширені повноваження голові Держбюро – і політично він буде змушений орієнтуватися на президента", – розповів засновник організації StateWatch Олександр Лємєнов.

Директор ДБР також зможе особисто визначати організаційну і територіальну структуру цього відомства, вилучається норма щодо граничної чисельності працівників в 1500 чоловік. Рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності буде в руках керівника Держбюро, йому ж повинна надходити інформація про корупцію в структурі, виявлена підрозділами внутрішнього контролю.

Нарешті, законопроект №2116 передбачає, що ДБР з центрального органу виконавчої влади стане правоохоронним органом. Переводити у нього працівників інших державних органів можна буде без конкурсу.

Сам Роман Труба заперечує, що в разі прийняття законопроекту отримає надто широкі повноваження.

"Ви не назвете жодного факту, де посилюється роль директора ДБР, порівняно з керівниками інших правоохоронних органів. Навпаки, вона приводиться у відповідність з повноваженнями, які повинен мати керівник, щоб повністю відповідати за свої завдання і за діяльність правоохоронного органу", – заявив журналістам Труба.

Пізніше, на засіданні комітету з правоохоронної діяльності він переконував і депутатів, що без розширення повноважень директора Держбюро не обійтися. У підсумку президентський законопроект отримав попереднє схвалення комітету.

"Коли приймався закон про ДБР, у ньому було закладено багато експериментальних новацій, які не спрацювали на практиці. Зокрема, це принцип колегіальності управління, який не виправдав себе ні у випадку з Нацагентством запобігання корупції, ні у випадку з ДБР. Накопичилася і маса інших питань, які треба зняти через внесення змін у профільний закон", – зазначив голова комітету Денис Монастирський в коментарі РБК-Україна.

У парламенті зареєстрований альтернативний законопроект №2116-1, написаний групою депутатів від фракції "Голос". На відміну від президентської ініціативи, він передбачає повне кадрове перезавантаження ДБР, включно зі зміною директора.

"Труба змінює свої рішення в залежності від політичної кон'юнктури, цілком очевидно, що керівник правоохоронного органу не може так поводитися", – розповіла виданню одна з співавторів документа, депутатка Олександра Устінова.

При цьому, за її словами, необхідно змінити принцип формування зовнішньої конкурсної комісії, яка якраз і повинна займатися відбором кандидатів у керівництво Держбюро.

"Президентський законопроект пропонує залишити такий же склад зовнішньої комісії: по три людини від президента, Кабміну і Ради. У нинішніх політичних реаліях це означає, що призначати всіх членів комісії буде одна політсила, а це, звичайно, неправильно", – додала Устінова. Вона пропонує, щоб комісія складалася з шести осіб, троє з яких були б запропоновані міжнародними організаціями.

Голова СБУ Іван Баканов, керівник САП Назар Холодницький та голова ДБР Роман Труба (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

У будь-якому випадку, склад зовнішньої конкурсної комісії явно варто змінити з урахуванням нових політичних реалій. Якщо президент Зеленський поміняв людей в своїй квоті з трьох чоловік, то решта шість членів комісії призначені ще минулими складами парламенту і уряду. Так, той же Монастирський досі формально значиться членом комісії за квотою Кабміну, хоча вже півтора місяця є народним депутатом.

Серед інших озвучених Устіновою зауважень: необхідність призначати людей на посади в ДБР виключно на основі відкритих конкурсів, забезпечити вплив громадськості на роботу дисциплінарної комісії, залишити в силі норму, за якою відділ внутрішньої безпеки міг повідомляти про порушення в ДБР безпосередньо в Генпрокуратуру, минаючи керівництво і т.д.

Денис Монастирський визнає, що перед остаточним прийняттям законопроекту над його текстом потрібно буде багато попрацювати. "Ми не будемо скорочувати строк на подачу поправок до одного тижня. Питань накопичилося достатньо, треба все серйозно опрацювати до другого читання. Самих поправок, думаю, подадуть сотні", – уточнив він.

Зокрема, голова комітету пропонує, щоб переведення людей на роботу в ДБР без конкурсу проводилося лише у виняткових випадках, і таких працівників було не більше, наприклад, 10% від загального штату. А ось про персону глави Держбюро і повне кадрове перезавантаження керівництва структури Монастирський говорить дуже акуратно.

"Я вважаю, що на даному етапі варто говорити про зміцнення саме інституції, а не про персоналії. Ще не виповнилося року з моменту початку роботи ДБР, ось тоді було б коректно оцінювати роботу", – сказав він виданню.

У будь-якому випадку, рішення залишати Романа Трубу на посаді або проводити новий конкурс буде політичним. Технічно для цього потрібно буде лише внести одну правку в перехідні норми законопроекту при його підготовці до другого читання. Але можливий і інший варіант.

За словами Олександра Лємєнова, зараз розробляється ще один законопроект, який стосується процедури звільнення голови ДБР. Він передбачає, що 150 народних депутатів зможуть ініціювати звіт директора Бюро і простою більшістю голосів зняти його з посади, якщо звіт їх не влаштує.

"Є два варіанти персональних перспектив Труби, перший – він залишиться до кінця своєї каденції (до листопада 2022 року, – ред.), орієнтуючись на Банкову. Другий – фракція влади знайде на його місце якусь свою, надійну людину. Другий варіант мені більше імпонує", – резюмував Лємєнов.

У будь-якому разі, саме повне кадрове перезавантаження ДБР цілком укладається в політичну логіку, якою користується нинішня команда влади.