Свій парламент. Чи перенесуть у Зеленського дату виборів до наступної Ради

На третьому році каденції Володимира Зеленського все частіше звучить питання, чи обмежиться він одним президентським терміном, як обіцяв в 2019 році, або спробує переобратися. Зеленський з цього приводу уникає конкретики і дає досить туманні натяки, але все ж не відкидає таку можливість. Тоді як і в провладному, і в опозиційному політичному таборі фактично ніхто не сумнівається, що на наступні президентські вибори Зеленський піде.

І тут у влади виникає проблема: як забезпечити потрібну черговість виборів президента і Верховної ради. Адже в українських політичних реаліях набагато вигідніше провести парламентські вибори згодом після виборів глави держави. І на хвилі успіху завести в Раду солідну пропрезидентську фракцію. Історія Зеленського і "Слуги народу" 2019 року цьому найкраще підтвердження.

Якщо говорити про майбутні вибори, то одна справа, коли кандидат заходить у виборчу кампанію, маючи свою монобільшість в Раді і підконтрольний Кабмін. І інша – коли його політсила змушена шукати компроміси з іншими фракціями і разом формувати уряд.

Є і третій сценарій – "Слуга народу" може і зовсім опинитися за бортом коаліції після наступних парламентських виборів. Або ж у наступному скликанні таку коаліцію взагалі не вийде сформувати. І якщо вибори Ради пройдуть за півроку до президентських, а не навпаки, це може послабити позиції Зеленського під час майбутньої кампанії.

Дата чергових виборів президента відома – 31 березня 2024 року. Але щодо дати виборів до ВР є певні сумніви.

Конституційна арифметика

У Конституції передбачено відразу кілька часових рамок, які визначають термін повноважень парламенту. Згідно з 77 статтею Основного Закону, чергові вибори народних депутатів проходять в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Верховної ради. І водночас є стаття 76, в якій зазначено, що термін повноважень парламенту – п'ять років.

Якщо Рада обирається на чергових виборах від скликання до скликання, без розпусків і перевиборів, то ніяких проблем з виконанням цих двох норм немає. Але якщо парламент обирався на дострокових виборах, тоді з'являються протиріччя.

Рада нинішнього скликання була обрана на позачергових виборах 21 липня, а вступила в повноваження 29 серпня 2019 року. П'ятий рік роботи цього парламенту розпочнеться 29 серпня 2023 року. Значить, за 77 статтею Конституції, нові вибори повинні пройти 29 жовтня 2023 року. Але в такому випадку народні депутати пропрацюють не п'ять років, як це передбачено тією ж Конституцією, а чотири роки з невеликим. Щоби виконати умову про п'ять років повноважень, потрібно проводити вибори восени 2024-го – тобто вже після президентських.

Вибори в Раду повинні пройти восени 2023-го, сказав у коментарі РБК-Україна глава партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко. "На даний момент Конституція говорить нам, що восени 2023 року – вибори в Раду. Президентські, відповідно, мають відбутися навесні 2024-го. Ми не будемо порушувати Конституцію і закони", – сказав Корнієнко.

При цьому він підкреслив, що тлумачити Основний закон може лише Конституційний суд. "Якщо хтось звернеться до КС, ми почуємо офіційну версію, але поки що всі основні тлумачення – це просто політологічні вправи", – зазначив глава СН.

Опитані виданням експерти вважають, що суперечностей з приводу трактування дати наступних виборів бути не має. Але за бажання зрушити їх на більш пізній термін у правлячої команди все-таки буде поле для маневрів.

Голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко стверджує, що, згідно з Конституцією, наступні вибори мають відбутися наприкінці жовтня 2023 року.

"В рамках терміну п'ять років є конкретна норма про те, що чергові вибори проводяться в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень. Очевидно, що конкретна спеціальна норма має перевагу над загальною нормою про те, що термін повноважень не перевищує п'ять років", – пояснив РБК-Україна експерт. За його словами, Конституція написана таким чином, щоби термін повноважень парламенту не склав більше п'яти років.

З юридичної точки зору наступні вибори мають відбутися в останню неділю жовтня 2023 року, погоджується експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов. Але є і політичні причини, через які вони можуть бути відкладені, уточнив він.

"Для правлячої команди технологічно вигідніше провести спочатку чергові президентські вибори, а потім чергові парламентські. Тому що у президента рейтинг вищий, ніж у його партії. Через це з дуже великою вірогідністю можна очікувати звернення до КСУ з вимогою роз'яснити протиріччя двох норм Основного закону", – зазначив у розмові з РБК-Україна Попов.

Політолог Володимир Фесенко також вважає, що в майбутньому депутати можуть звернутися до Конституційного Суду за роз'ясненням щодо дати голосування. Далі все залежатиме від його рішення, каже експерт. Але якщо парламентські вибори і пройдуть перед президентськими, це не складе величезної проблеми для команди Зеленського, вважає політолог.

"Це не критично. Уявімо, що парламентські вибори пройдуть у 2023 році, зважаючи на досвід, в кращому випадку нова Верховна рада почне роботу наприкінці листопада – на початку грудня. Може статися так, що новий парламент не зможе створити коаліцію і сформувати уряд. Тоді залишиться колишній уряд до тих пір, поки не закінчиться президентська виборча кампанія", – допустив Фесенко.

Те, що КСУ може вказати датою виборів жовтень 2024-го, повністю виключати не варто, каже Коліушко. "Якщо у нас було рішення Конституційного Суду в 2002 році, що одна каденція плюс одна каденція дорівнює одна каденція (мова про потенційний третій термін Леоніда Кучми, що обговорювався тоді, - ред.), то і цього разу може бути будь-яке рішення", – зазначив Коліушко.

З огляду на непросту ситуацію навколо КСУ, його висновок може бути яким завгодно, вважає Попов. Якщо суд вирішить продовжити повноваження парламенту, це буде додатковим аргументом для консолідації всередині правлячої фракції, уточнив експерт.

Поки ж КСУ знаходиться в підвішеному стані, у Банкової там немає лояльної більшості. Зеленський ще в березні, щоби замінити двох членів КСУ – голову суду Олександра Тупицького і Олександра Касмініна, скасував указ Віктора Януковича про їх призначення. Звільнені судді з цим не згодні і їх у цьому конфлікті підтримують кілька інших членів КСУ.

Проте наступного року ситуація в суді може змінитися на користь Банкової, зважаючи на те, що у Тупицького і Касмініна закінчується термін їхнії повноважень. Відтак і питання законності чи незаконності призначення на їхні вакансії нових суддів відпаде сам по собі.

РБК-Україна також звернулося за роз'ясненнями і в Центральну виборчу комісію. Там у відповідь на запит видання не назвали дату проведення наступних виборів, а лише процитували відповідні статті Конституції.

Повне перезавантаження

Поінформовані співрозмовники РБК-Україна в команді влади підтвердили, що там вже замислюються над проблемою дати парламентських виборів. Але якогось певного плану дій ще немає.

Якщо нинішня рейтингова ситуація кардинально не зміниться за два найближчі роки, то в Раді наступного скликання створити працюючу коаліцію буде дуже непросто. Навряд чи у "Слуги народу" знову буде монобільшість, отже, навіть за найкращого сценарію їм доведеться домовлятися з меншими фракціями.

Володимир Зеленський у Раді (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Більш вірогідним в СН вважають сценарій, за якого обраний восени 2023 року під кінець каденції Зеленського парламент взагалі виявиться недоговороздатним. До того ж щонайменше з весни 2023 року розпочнеться вирішальна фаза парламентських перегонів, під час якої ВР апріорі малоефективна.

Банкова в такій ситуації зможе вдатися до популярного в політичній практиці методу – грати на протистоянні між президентом і парламентом. І підштовхувати громадську думку до необхідності дострокового розпуску вже нової ВР, якщо вже вона настільки неефективна. Навіть можна буде поєднати дату дострокових виборів в Раду з президентськими в березні 2024 року. І піднести це як повне перезавантаження всієї системи влади.

Конституція забороняє президенту достроково розпускати Раду в останні півроку повноважень глави держави. Але, як показали події 2019 року, за наявності політичної волі і відповідної політичної кон'юнктури подібні перешкоди можна обходити.

"Тут є інша проблема: у нас все вибудувано на тому, що всі органи влади працюють спільно, ефективно, в інтересах українського народу тощо. Грати на недієздатності Ради – це зовсім інший підхід", – сказав співрозмовник видання.

Знайти 45 депутатів, які би звернулися до КС із запитом про дату наступних виборів, з розрахунком на те, що суд вирішить зсунути їх з 2023-го на 2024-й – цілком реально. Це можуть зробити мажоритарники, які не бачитимуть для себе шансів потрапити до ВР наступного скликання, що обирається за партійними списками. І, отже, готових підставлятися під публічну критику.

Безумовно, спроби грати з датою виборів у ВР викличуть масу обурення з боку будь-якої опозиції. Але насправді, розмірковують у СН, багато депутатів із опозиційних фракцій будуть не проти посидіти в Раді додатковий рік, хоч і ніколи не зізнаються в цьому публічно.

Якщо перенесення дати виборів в Раду викликає стільки труднощів, то теоретично можна було б зайти з іншого боку – перенести на більш ранній термін вибори президента, призначивши їх перед парламентськими, наприклад, на весну 2023 року. Повністю списувати з рахунків такий сценарій теж не варто, але поки його притримують на крайній випадок.

"Дострокові вибори потрібні, коли є якась криза, яку можна вирішити тільки таким шляхом. Зараз таких криз немає, дострокові президентські вибори просто недоцільні", – сказав співрозмовник видання в ОП.

Але тут теж є важливий нюанс. Виборчий кодекс прямо забороняє главі держави, чиї повноваження достроково припинилися, йти на наступні вибори. "Якщо ми почнемо цю норму міняти, то абсолютно кожен здогадається, що ми задумали", – сказало джерело РБК-Україна у владних колах.

Рада в смартфоні

Паралельно з вирішенням проблеми-2023 у владі замислюються і над іншими способами, як зміцнити свої позиції на наступних виборах. За інформацією видання, закриті соцдослідження показують вкрай високий рівень підтримки Зеленського серед нинішніх 16-річних українців. "Старих" політиків теперішні старшокласники якщо і знають, то голосувати за них у масі своїй не готові.

Тепер головне завдання – як конвертувати цю підтримку в реальні голоси на виборах. Ключова проблема в мобілізації молодого і, тим більше, юного електорату – чисто технічна. Молодь найбільше відлякує необхідність добиратися в неділю до дільниць і стояти там у чергах за бюлетенями і до урн.

Голосування під час виборів (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Можливість електронного голосування, з ноутбука або навіть смартфона, могла б відразу зняти цю проблему, давши нинішній команді влади масу додаткових голосів. І завдання розробити таку систему, за інформацією РБК-Україна, поставлена "на самому верху".

Але є проблеми з її технічною реалізацією – забезпеченням надійності та безпеки електронного голосування, неможливості фальсифікацій тощо. Тим більше, будь-які електронні системи голосування, без сумнівів, спробують зламати російські спецслужби.

Зовсім недавно українці масово скаржилися на те, що отримати сертифікат про вакцинацію в "Дії" не вдавалося після десятків або навіть сотень спроб. А електронне голосування, легітимність якого визнали б і в Україні, і на Заході – набагато складніша технічна задача. І готового рішення на горизонті поки не видно.

Проміжним кроком могло б стати встановлення на виборчих дільницях машин для голосування, які автоматизували б окремі виборчі процедури і скоротили б термін перебування виборця на дільниці. Покрити ними всю країну до 2023 року навряд чи реально і точно дуже дорого. Тому як експеримент їх можуть встановити хоча б на окремих ділянках у великих містах – якраз там, де зосереджена молодь.