Утримання євро обійдеться в 750 млрд євро, з яких 60 млрд припадає на Євросоюз, 440 млрд - на країни єврозони, а також 250 млрд - на Міжнародний робітного валютний фонд (МВФ). Про це пише економічний оглядач Deutsche Welle Андрій Гурков.
"Розвал і навіть розкол єврозони став би найбільшою фінансово-економічною катастрофою першої половини XXI ст., а тому весь ЄС зробить все мислиме і немислиме, щоб запобігти подібний самогубний хід подій... Так що розроблений в Брюсселі в ході двох екстрених нічних засідань 8 і 9 травня стабілізаційний механізм для загальноєвропейської валюти дуже нагадує ядерну зброю ", - зазначив А.Гурков.
Він вважає, що країни єврозони, підтримані усім Євросоюзом і МВФ, зібравшись з силами, завдали спекулянтам удар у відповідь. "Той стрибок вгору, який зробили в понеділок, 10 травня, валюта євро, європейські фондові індекси та курси викликають сумніви держоблігацій, дозволяє сподіватися на те, що кочівники нарешті знімуть облогу і розпорошаться в степу", - підкреслив аналітик.
Втім, підкреслив він, мірилом успіху в найближчі тижні будуть зовсім не обмінний курс євро і не показники європейських біржових індексів. "Справжній сигнал лиха полягав у тому, що неухильно падали курси держоблігацій Греції та Португалії, в результаті чого прибутковість по них досягла захмарних висот, що практично позбавило ці країни можливості розміщувати на ринку капіталу нові папери і тим самим рефінансувати свої борги. Тому найнадійнішою ознакою перемоги у битві стане зриме зниження тих процентних ставок, за якими зможуть отримувати свіжі гроші навіть ті члени єврозони, яким знижено рейтинг країни. Тут ключовою датою може стати 19 травня, коли Афінам потрібно повернути кредиторам особливо велику суму і тим самим довести, що механізм міжнародної допомоги реально запрацював", - вважає експерт.
Крім того, за його словами, особливу тривогу викликає подальша роль Європейського центрального банку (ЄЦБ). "Його внесок у загальну справу - згода скуповувати на ринку держоблігації країн єврозони. Через порушення цього і деяких інших табу може скластися враження, що ЄЦБ, чи не головним капіталом якого є його незалежність і майже догматична фіксованість на забезпеченні твердості євро, прогнувся під тиском політиків, перш за все французького Президента Ніколя Саркозі. Поки нічого непоправного не сталося, але якщо ЄЦБ змусять всерйоз зайнятися рішенням сьогохвилинних політичних завдань з порятунку окремих членів єврозони і він насправді запустить друкарський верстат, то підвищеної інфляції, яка до цих пір проблеми не складала, навряд чи вдасться уникнути", - резюмував А.Гурков.