Штраф за непокору: як в Україні карають за порушення карантину

Україна, як і більшість країн світу, обрала жорсткий шлях протистояння пандемії COVID-19. Паралельно з низкою обмежень Верховна рада ввела відповідальність за недотримання правил карантину ще 17 березня. У більшості випадків порушників чекає штраф від 17 до 34 тисяч гривень, але якщо їхні дії призведуть до зараження або смерті інших людей – покарання передбачає до восьми років в'язниці.

При цьому самі обмеження, введені на час карантину, в будь-яких законах не прописані і залежать від місцевої влади в кожному конкретному населеному пункті і позиції Кабміну. З 6 квітня уряд, крім іншого, заборонив перебувати у громадських місцях без маски і пересуватися групою більше двох осіб, парки, сквери та спортивні майданчики закриті на карантин. Відтепер громадяни зобов'язані завжди носити з собою документи для ідентифікації особистості.

Стежити за дотриманням численних заборон повинна патрульна поліція. Близько 7 тисяч її співробітників моніторять зони відпочинку і відловлюють порушників. За відмову дотримуватися правил карантину правоохоронці склали вже близько 4 тисяч адмінпротоколів і відкрили 46 кримінальних справ.

Права на карантині

У той же час, джерело РБК-Україна в керівництві Міністерства внутрішніх справ запевняє, що силовики не мають наміру "гнатися за статистикою" в цьому питанні і широко використовувати наданий ним репресивний інструментарій. За його словами, поліцейські патрулі націлені більше на профілактичну роботу з громадянами.

"У перші дні ми будемо займатися роз'яснювальною роботою і пояснювати громадянам їх права і обов'язки. Але на самих "нетямущих" і тих, хто буде займатися агресивним опором, будуть складатися протоколи про адміністративне порушення з наступними штрафами", – сказав він.

Подібну позицію силовиків публічно підтвердив і начальник поліції Київської області Андрій Небитов. "Ми не налаштовані штрафувати "всіх" і "вся". Нікому з нас не потрібні ці протоколи", – написав він у Facebook.

Поліцейський запевняє, що правоохоронці будуть карати тільки тих громадян, які злісно не підпорядковуються їх вимогам. Бажаючих довести неправоту "карантинних заходів" може виявитися не мало. Тим більше, що багато юристів поспішили публічно оголосити про "кричуще порушення" конституційних прав з боку влади.

Так експерт "Центру політико-правових реформ" Микола Хавронюк вказує на те, що постанова Кабміну з переліку карантинних заборон прямо порушує низку положень Конституції. В тому числі, право на повагу до гідності, свободу переміщення, колективне проведення релігійних обрядів, мітингів і демонстрацій, а також невтручання в особисте і сімейне життя.

"До того ж 34 тисячі гривень для громадян... це неадекватне стягнення, яке суперечить принципу пропорційності, так як не враховує ні рівень легальних доходів населення, ні розміри штрафів, передбачених Кодексом про адміністративні правопорушення та Кримінальним кодексом", – наголосив Хавронюк.

На його думку, суди зобов'язані закривати адмінсправи проти громадян, так як "порушення умов карантину" визначено не законом, а підзаконним актом – постановою Кабміну. "Харківська правозахисна група" солідарна з цією позицією.

Експерти організації вважають недоречними і навіть шкідливими для здоров'я заборони на прогулянки в лісопаркових та прибережних зонах, а також необхідність носити документи, що засвідчують особу. Більше того, вони критикують урядову заборона для людей старше 60 років виходити з дому. Правозахисники звертають увагу, що в Україні близько 2,5 млн працюючих пенсіонерів і таке нововведення фактично призведе до втрати ними робочого місця.

Також у ХПГ відзначають ряд юридичних невизначеностей, зазначених у переліку заборон Кабміну, в першу чергу, це стосується поняття "громадські місця", де обов'язкове носіння масок.

"Враховуючи все вищевикладене, людина може опинитися в юридично невизначеному становищі, коли не зможе передбачити, яке саме його діяння є правомірним, а яке – протиправним та караним", – сказано в заяві "Харківської правозахисної групи".

Правозахисники рекомендують уряду враховувати те, що права та свободи громадян можна обмежувати тільки у разі введення надзвичайного стану.

Незважаючи на заяви юристів про неконституційність карантинних заборон, українські суди в оперативному порядку почали розглядати адмінпротоколи, складені поліцією на "неслухняних" громадян.

У ряді випадків судді визнали, що порушники за свої проступки заслуговують суворого покарання, яке передбачено законом. Втім, юридичні протиріччя і помилки поліцейських у протоколах часто дозволяють підсудним відбутися лише попередженням.

Поодинокі випадки

В Єдиному реєстрі судових рішень за станом на 9 квітня опубліковано близько 420 постанов у справах про порушення карантину. Їх побіжний аналіз дає зрозуміти, що покарання у вигляді штрафів застосовується в одиничних випадках.

Так, грошові стягнення від 17 до 34 тисяч гривень призначили лише 38 порушникам, тобто менш ніж в 10% справ. В інших випадках судді повертали протоколи назад в поліцію або закривали справи за відсутністю складу злочину.

Найчастіше суди відмовлялися розглядати матеріали поліцейських, в яких ті не конкретизували обставини правопорушення або забували вказувати прізвища понятих. Судячи з реєстру, переважно карають тих, хто свідомо ігнорує обмеження в сфері торгівлі або пасажирських перевезень.

Найбільше обвинувальних вердиктів зафіксовано в Києві – шість.

Так, в перші дні карантину Шевченківський суд оштрафував на 17 тисяч гривень жінку, яка торгувала овочами і фруктами на вулиці. Аналогічне покарання отримали її колеги з рибного ряду на оптовому ринку в Солом'янському районі і продавець квітів. Двом водіям київських маршруток штрафи дісталися за те, що в салон зайшло більше максимально дозволених 10 пасажирів.

В Тернополі суд покарав двох місцевих жителів. Штраф призначили адміністратору перукарні, яка приймала клієнтів за попереднім записом, і власнику магазину "Делікатес", що торгував нерасфасованными овочами та фруктами.

У Донецькій області по 17 тисяч повинні заплатити торговець шашликами у Покровську, продавець пластикових труб в Мирнограді, водій маршрутки в Слов'янську і продавщиця одягу в Костянтинівці.

Штраф отримав навіть приймальник вторсировини в Гайсині Вінницької області. Поліцейські затримали чоловіка в той момент, коли він був на робочому місці і приймав від відвідувача 10 кг склотари. У цьому ж місті оштрафований власник магазину "Будцентр", що продовжував роботу незважаючи на карантин.

В Дніпрі за новим законом покарані продавчиня будмагазину, вуличний продавець окулярів і дівчина-оператор АЗС, що зняла маску під час спілкування з покупцями. За таке ж порушення покарали і продавчиню в Кривому Розі. У Сумах суд оштрафував директора працюючої крамниці електротоварів, а в Охтирці – продавця олії, а також співробітницю магазину косметики та гігієнічних товарів.

Єдиний випадок покарання для відвідувача магазину, а не його працівника, зафіксований також у Сумах. Там, ввечері 30 березня місцевий житель без маски зайшов у супермаркет АТБ, почув зауваження на свою адресу і вибухнув нецензурною лайкою. Суд визнав таку поведінку соціально небезпечною і оштрафував його на 17 тисяч гривень за порушення правил карантину.

У Чернівцях покарали касира ломбарду, який був відкритий 19 березня (Кабмін дозволив роботу ломбардів тільки 2 квітня). У Кам'янці-Подільському штраф отримав навіть продавець шаурми. Суд зобов'язав його сплатити 17 тисяч гривень, навіть незважаючи на те, що у порушника на утриманні малолітня дитина.

У Кременчуці водій маршрутки заявив суду, що сам викликав поліцію, коли "зайві" пасажири відмовилися покидати салон. Однак телефонувати на 102 він почав в той момент, коли в автобус вже зайшли поліцейські, щоб скласти протокол. Хитрість не вдалася і водія визнали винним.

Крім того, штраф отримав росіянин, який прибув в Україну і порушив правила самоізоляції. Він утік з дому, а потім був затриманий в Сумській області на україно-російському кордоні.

Житель Черкаської області, який прибув з Польщі також не дотримувався 14-денної обсервації. Поліція спіймала його на водінні в нетверезому стані, а суд оштрафував на 17 тисяч гривень за обидва порушення в сукупності.

Максимальний штраф у 34 тисячі гривень отримали лише п'ятеро осіб. Один з них – власник магазину спортивного харчування у Дніпрі. Порушник намагався довести суду, що торгує ще й медичними препаратами, але безуспішно. Також в Дніпрі оштрафована власниця магазину з продажу автошин, що не зупинила бізнес.

На 34 тисячі гривень "попав" і директор ринку в Миколаєві Львівської області. Він стверджував, що не знав про відкриті торгові точки на його ринку. У Петропавлівці Дніпропетровської області такий же штраф отримала господиня металлоскладу, який працював всупереч карантину.

"Максималку" отримав продавець квіткового кіоску в Маріуполі. Голова товариства квітникарів-любителів заперечував факт торгівлі букетами і заявив, що прийшов на роботу просто полити рослини. Суд, заслухавши свідків, все ж вирішив його покарати.

Таким чином, майже за місяць карантину державний бюджет наповнився на 730 тисяч гривень за рахунок подібних штрафів. Близько 90% поліцейських протоколів суди відмовилися розглядати і повернули на доопрацювання або ж зовсім закрили справи "через малозначущість" і відсутність складу злочину.

Досить часто судді проявляють фантазію і замість грошового штрафу виносять порушникам зауваження. Наприклад, суд у Торецьку Донецької області так "покарав" співробітницю зоомагазину, яка продала покупцеві не корм, а іграшку для цуценяти.

Українці історично важко сприймають обмеження у виконанні влади. Розширення повноважень силовиків закономірно викликає у громадян розмови про "поліцейську державу". Чиновники зі свого боку часто не можуть чітко обґрунтувати суть і сенс окремих заборон. В цій ситуації на перший план виходять суди. Їм потрібно знайти тонкий баланс між захистом свобод людини і його права на здоров'я та життя.