Найбільший потенціал для інвестицій - у АПК, енергетики та інфраструктури. Таку думку висловив керуючий партнер групи ICU Макар Пасенюк в ході дискусії на Українському фінансовому форумі (#UkrFinForum2018), організованому групою ICU, повідомляє "Главком".
"Прямі інвестиції залишаються головним реальним драйвером зростання ВВП в Україні на тлі сьогоднішніх економічних реалій, зовнішньої кон'юнктури і зобов'язань, які Україна взяла на себе перед міжнародними кредиторами", — заявив Пасенюк.
На думку Пасенюка, для якісного ривка у зростанні економіки потрібен прорив у розмірі і термінах припливу інвестицій. Вони допоможуть відносно швидко запустити промислове виробництво, збільшити споживання і наростити базу власного капіталу, на який можна буде залучати боргове фінансування як всередині країни, так і ззовні, збільшуючи темпи зростання.
При цьому Пасенюк переконаний, що приватний сектор на тлі світової кон'юнктури і своїх проблем не впорається із завданням істотного залучення інвестицій. "На жаль, без істотних зусиль з боку держави якісно збільшити цифру інвестицій неможливо", - заявив він.
Пасенюк виділив три найбільших сектора економіки, що представляють основний інтерес для реалізації таких державних ініціатив, так як в них можливий ефект масштабу.
Найбільшим якісним потенціалом по залученню інвестицій та впливу на економічну стабільність, за словами експерта, має аграрний комплекс, на який доводиться близько 15% ВВП. Основне питання, наголошує керуючий партнер групи ICU, це скасування мораторію на продаж землі сільгосппризначення.
"В Україні обсяг сільськогосподарського земельного банку становить близько 25 млн га, близько 10 млн га з яких знаходиться в держвласності. Середня ставка комерційної оренди становить близько 140-150 дол./га в рік, а значить, вартість с/г землі в Україні знаходиться в діапазоні 1500-2000 доларів/га. Таким чином, вартість усієї державної землі становить 15-20 млрд доларів, що можна порівняти з існуючою програмою МВФ Extended Fund Facility в сумі 17,5 млрд доларів і більш ніж удвічі перевищує нетто-резерви НБУ, складові 6.8 млрд доларів доларів", - підрахував Пасенюк, додавши, що ці елементарні розрахунки не включають ефект мультиплікатора ВВП і додаткових інвестицій, які неминуче будуть зроблені в інфраструктуру.
"Я впевнений, що цифру в 15 млрд доларів можна буде залучити протягом 3 років", - підкреслив він.
На друге місце він поставив енергетичний сектор, частка якого становить близько 8% ВВП України, але при цьому сектор є стратегічно важливим для суверенітету країни і робить істотний вплив на торговельний дефіцит. Пасенюк переконаний, що Україна здатна повністю забезпечити свої потреби в енергоресурсах, насамперед у природному газі. Його розвідані резерви на сьогоднішній день становлять близько 600 млрд м3, що ставить Україну на третє місце в Європі після Норвегії та Нідерландів.
За його словами, Україні необхідно близько 3 млрд доларів прямих інвестицій в розробку для того, щоб забезпечити себе газом.
"Ліквідація імпорту газу призведе до економії витрат на загальний імпорт на 2,5-3 млрд доларів, що при інших рівних приведе Україну до значного скорочення дефіциту поточного рахунку, який в даний час знаходиться на рівні - 3,5 млрд дол. на рік", - говорить він.
За словами Пасенюка, основні необхідні реформи для цього вже були зроблені - знижена рента, прописане законодавство про розподіл продукції. Щоб посилити привабливість галузі для інвесторів, потрібні ринкові ціни на газ для всіх категорій споживачів, розвиток прозорої та зрозумілої системи аукціонів з продажу спецдозволів на розробку надр. Також важливо модернізувати законодавство нафтогазової галузі та Кодекс про надра у відповідності з європейськими нормами.
Третій за масштабами та значенням сектор - транспорт та інфраструктура, на який припадає близько 6% ВВП.
"Враховуючи географічне розташування, цей сектор є безперечно перспективним напрямком інвестування. Він виграє від прийняття і запуску приватно-державних партнерств і реформи "Укрзалізниці", - переконаний Пасенюк.
На його думку, успадкована від СРСР зношена і неефективна інфраструктура негативно впливає на конкурентні позиції українського бізнесу, а її оновлення потребує значних інвестицій. Наприклад, модернізація залізниць може зажадати 2 млрд доларів, а ремонт автомобільних доріг – понад 4 млрд доларів.
Щоб інвестори готові були вкладати кошти в українську інфраструктуру, потрібні прозорі ринкові механізми.