Заборона на імпорт російських добрив в Україну, запроваджена Кабінетом міністрів України в травні 2019 року, справила позитивний вплив на позиції українських виробників. Таку думку висловив екс-голова правління ПАТ "Дніпроазот" (2009-2014 рр.) і екс-народний депутат України Олександр Дубінін, повідомляє РБК-Україна з посиланням на його інтерв'ю "Бізнесу".
"В той час, як протягом п'яти років усі наші західні партнери вже давно ввели подібні санкції, Україна всі ці роки імпортувала досить велику кількість російської продукції, яка може вироблятися і в Україні з надлишком. Зокрема, ті ж мінеральні добрива. І сьогодні це, безумовно, підтримка для наших хіміків", - вважає експерт.
Дубінін також зазначив, що підприємства української хімічної промисловості повністю покривають потреби українського ринку та українських аграріїв по азотних добривах. Що стосується попиту на фосфатні добрива, то тут, на думку експерта, необхідні тривалі загороджувальні заходи від російського імпорту і стимули для українських підприємств.
Дубінін також заявив про необхідність проведення детальних спецрозслідувань Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі (МКМТ) щодо імпорту мінеральних добрив з третіх країн.
На думку експерта, якщо через треті країни в Україну, всупереч санкціям, потрапляє продукція російського виробництва – це має стати предметом розгляду, і такі канали імпорту повинні бути перекриті.
"На мій погляд, коли ми вводимо якісь обмеження на товари по якихось конкретних країнах, у нас, як правило, все це працює таким чином: ми, наприклад, запровадили санкції проти Росії, і це значить, що ми контролюємо україно-російський кордон. Адже як було, наприклад, по дизельному паливу: підняли мита, і все російське дизельне паливо пішло через Білорусь. Також і вугілля "ходило". Так ось, необхідно не просто вводити мита на товар з боку Росії, а контролювати треба сертифікат походження. Навіть якщо він "зайшов" з Туреччини, але сертифікат походження – з Росії, тоді ми не повинні запускати цей товар з території Туреччини або будь-якої іншої країни, яка, власне кажучи, підробляє документи та подає їх", - вважає експерт.
Експерт також запропонував підтримати українську промисловість введенням нового тарифу на газ.
"Безумовно, газ – це сировина, з якого, власне кажучи, виготовляються всі хімічні мінеральні добрива і вся хімія. Для того, щоб вирішити проблему, на мій погляд, необхідно наступне. У нас є тариф для населення і тариф для промислових підприємств. У нас два тарифи по газу. Чому не можна зробити так само, як по електроенергії в розвинених країнах, три тарифа? Тобто, є тариф для населення – його приймає встановлює держава. Є промисловий тариф, комерційний. А є тариф як сировина", - заявив Дубінін.
Він відзначає, що газ як сировину споживають не тільки українські хіміки, але і металурги. На думку Дубініна, уряд міг би спільно з металургами, з хіміками, з Міністерством енергетики, розробити тариф, який влаштовував би і промисловість в цілому, і хіміків.
"Держава просто має сьогодні для себе зрозуміти – їй хімія потрібна чи ні"? – заявив Дубінін.
Нагадаємо, 21 серпня 2019 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі на своєму засіданні прийняла рішення порушити справу і провести два спеціальних розслідування. Перше — щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив (зокрема, нітрату амонію і вапняно-аміачної селітри, карбаміду і карбамідно-аміачної суміші) незалежно від країни походження та експорту. Друге – щодо імпорту у країну мінеральних добрив з вмістом азоту і фосфору, а також добрив з вмістом азоту, фосфору, калію, які класифікуються за кодом УКТЗЕД 3105, незалежно від країни походження та експорту.
Ініціаторами розслідування виступили представники української хімічної промисловості, які заявили про потрапляння в Україну мінеральних добрив з РФ через треті країни в обхід санкцій Кабінету міністрів України.