Російські виробники добрив за 4 місяці вивезли з України близько ста млн доларів. Про це кандидат економічних наук, редактор відділу мікроекономіки та бізнесу видання "Дзеркало тижня" Сергій Следзь написав у своїй статті "Розрив шаблону".
Наголошується, що в березні 2017 р. вперше в історії української хімічної промисловості в розпал підготовки до посівної остаточно зупинилися два найбільших українських підприємства з виробництва азоту – в Рівному і Черкасах, що стало наслідком дій уряду України та Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (МКМТ), які, в умовах посилення тиску російського імпорту азотних добрив, скасували введення антидемпінгових мит до липня 2017 року, а також дій "Укртрансгазу", що обмежив постачання газу на азот
Автор матеріалу зазначає, що це не тільки не зрозуміле, але і вельми неприємний збіг, внаслідок якого компанії країни-агресора отримали безпрецедентний доступ на український ринок, на якому у них, по суті, не залишилося конкурентів.
"Де-факто повна ринкова капітуляція країни-експортера на власному ринку в період весняної посівної", - йдеться в статті.
Згідно з даними в матеріалі, за перші чотири місяці поточного року російські виробники добрив вивезли з України близько ста мільйонів доларів.
"Сьогодні ринок живе під диктовку росіян: скільки вони зуміють завезти, стільки і продадуть. І лише те, що їм поки не під силу, потрапляє в розпорядження вітчизняного виробника. Якщо нічого не змінювати, як це відбувається зараз, то перспектива, загалом, зрозуміла. Україна сама себе позбавить галузі з виробництва добрив і потрапляє в остаточну залежність від імпорту. Після цього аграріям доведеться платити скільки їм скажуть. Вже цієї весни фіксувалися неритмічні поставки та короткострокове підняття цін на імпортні АУ до 100%. І це з огляду на вітчизняні азот. А що буде, якщо їх не стане?", - зазначає журналіст.
Автор стверджує, що очікування прем'єра Гройсмана про осінній 2017 р. запуск рівненської та черкаського азотів – під питанням.
"Щоб запустити виробництво підприємства з виробництва АУ і вивести його на технологічну потужність, потрібно близько 3 млн доларів. На практиці підприємства отримують гроші за рахунок передоплат аграріїв. Причому передоплати ці короткі – близько місяця, тобто через місяць замовник розраховує на поставку добрив. Але чи багато знайдеться навіть таких замовників, якщо росіяни занижують ціни, а МКМТ спочатку кілька разів продовжувала антидемпінгове розслідування, потім вже у момент введення антидемпінгових мит попереджає, що термін вступу буде перенесено. Чим не сигнали для покупця купувати російське? Ці ж сигнали стимулюють РФ без будь-яких ризиків безпрецедентно нарощувати імпорт в Україну", - йдеться у матеріалі.
Автор нагадує, що 27 грудня 2016 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі прийняла рішення ввести антидемпінгові мита щодо імпорту азотних добрив з Росії. Рішенню передувало антидемпінгове розслідування Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, у якому стверджувалося, що у разі незастосування антидемпінгових заходів існує загроза банкрутства вітчизняних товаровиробників і знищення всієї галузі з виробництва азотних добрив в Україні, що призведе до повної залежності українських споживачів від імпортної продукції з ймовірністю підвищення її ціни. Проте термін вступу рішення МКМТ в силу був відкладений на 60 днів з моменту його опублікування.
13 лютого 2017 р. МКМТ, яку очолює перший віце-прем'єр-міністр України, міністр Мінекономрозвитку і торгівлі Степан Кубів, зупинила дію антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну азотних добрив походженням з РФ, таким чином скасувавши своє рішення від 27 грудня 2016 року і залишивши висновки антидемпінгового розслідування Мінекономрозвитку і торгівлі України без уваги, йдеться у статті.
Автор зазначає, що синхронно з відміною МКМТ антидемпінгових мит на російські азотні добрива, державний "Укртрансгаз" обмежив постачання газу на азотні підприємства в Черкасах та Рівному. "І це при тому, що вступило в законну силу судове рішення і за нього відкриті виконавчі провадження, що зобов'язує "Укртрансгаз" відновити в обліку цих підприємств 346 млн куб. м незаконно конфіскованого газу", - пише автор.