Реформи в обмін на транш. На що погодилася Україна заради грошей МВФ

Рада директорів Міжнародного валютного фонду 23 листопада виділила Україні черговий транш кредитної програми stand-by у розмірі 700 млн доларів, продовживши її ще на півроку. Буквально наступного дня кошти надійшли на рахунки України. Вся сума буде використана для покриття дефіциту держбюджету.

Це другий транш програми, підписаної в червні минулого року. Затримка у фінансуванні майже на півтора року сталася з ряду причин, пов'язаних, зокрема, з кадровою політикою і рішеннями Конституційного суду, про що раніше писало РБК-Україна. МВФ підтвердив це у звіті місії, яка працювала з Україною щодо перегляду програми з кінця вересня по початок жовтня.

Серед причин кількох зривів перегляду названі: відставка голови НБУ Якова Смолія, рішення КС з антикорупційних питань, зокрема стосовно НАБУ і призначення його голови Артема Ситника, а також раптові зміни в системі корпоративного управління стратегічними держкомпаніями.

Мова про НАК "Нафтогаз України". У квітні 2021 року після тимчасового відсторонення від роботи наглядової ради НАК Кабмін замінив керівника компанії. Потім було прийнято рішення про переказ коштів від Оператора ГТС для "Нафтогазу" без наглядових рад обох компаній.

Контроль над держкомпаніями

МВФ в оновленому документі зберіг ретельний контроль за НАК, і за газовою сферою в цілому. Детально заходи викладені в додатку №3 до меморандуму, який, втім, не опубліковано на сайті українського Мінфіну. Згідно з цим документом, "Нафтогаз" буде щотижня звітувати про щоденні ринкові закупівлі та валютні операції.

НАК і оператор ГТС повинні будуть щомісяця надавати МВФ інформацію про фінансовий стан і грошові потоки, про обсяги закупівлі українського газу та імпорт, про продаж газу різним категоріям споживачів – населенню, теплопостачальним організаціям і бюджетним установам. Крім того, потрібно буде подавати інформацію за основними статтями доходів, витрат і фінансування, про фінансові зобов'язання компанії.

Глава аналітичного департаменту ІК Concorde Capital Олександр Паращій пояснює таку увагу до НАК тим, що компанія довгі роки була великою проблемою для держави, на неї витрачалося багато бюджетних грошей. "Очевидно, через цей історичний шлейф "Нафтогаз" залишається під пильним контролем МВФ. Те ж стосується і банківської системи", - зазначив Паращій в коментарі РБК-Україна.

Серед ризиків, з якими Україна може зіткнутися в наступному році, відзначений т.зв. "борг Януковича" в 3 млрд доларів Росії. Мова про випуск українських єврооблігацій від 2013 року, які викупила РФ, по суті, за відмову України від підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Україна запропонувала Росії реструктуризувати борг, але в Кремлі відмовилися, звернувшись до суду. У листопаді Верховний суд Лондона закінчив слухання у цій справі, рішення ще не винесено.

Що пообіцяла Україна: АМКУ, облгази і тарифи

Для перегляду програми співпраці, яка запланована на березень 2022 року, і отримання третього траншу в розмірі 700 млн доларів необхідно буде виконати ряд умов – структурних "маяків". Всього їх 12, але до березня потрібно виконати 8.

До березня, серед іншого, потрібно буде повернути норму про заборону керівників банків протягом 5 років входити до наглядових рад банків. Тоді як зараз діє обмеження в 1 рік. Також потрібно завершити аудит використання грошей "ковідного" фонду, визначити алгоритм приватизації Приватбанку та Ощадбанку, змінити закон про САП і відкрити базу даних про споживачів газу для всіх постачальників.

Усі "маяки", на перший погляд, цілком реально виконати в строк. Але влада може не встигнути, як це було раніше, або зовсім відмовитися від уже виконаних раніше умов, каже Олександр Паращій.

"Напевно, для всіх нас було б дуже добре, щоб всі "маяки" були виконані. Але, думаю, що не виконають і першу частину. Просто тому, що у нас схильні після траншу розслаблятися і тут же забувати про взяті зобов'язання. Я б навіть трохи по-іншому питання сформулював: чи дадуть наступний транш? Як показує практика, проблеми з переглядами/траншами – не стільки в невиконанні "маяків", скільки у відкаті раніше проведених реформ", – зазначив експерт.

Якщо умови будуть виконані і перегляд у березні відбудеться, третій транш складе 700 млн доларів. І тоді решту майже 1,5 млрд доларів за програмою Україна зможе отримати четвертим траншем у червні. Українська влада пропонувала основну суму грошей перенести саме на третій транш, однак домовитися про це поки не вдалося.

Після березня Україні доведеться вирішувати більш складні питання. Перш за все, відмовитися від будь-якого регулювання цін на газ, про що детально писало РБК-Україна. При визначенні ціни газу з травня багато чого буде залежати від світових цін на паливо. До половини газу, видобутого "Укргазвидобуванням", продаватиметься на українській біржі.

Ціна на газ, як очікується, наблизиться до котирувань європейських хабів. Якщо вартість в Європі знизиться до 300 доларів за тисячу кубометрів, а це можливо після запуску "Північного потоку-2", то ціни в Україні практично не зміняться. Якщо буде вище, то після відмови від фіксованого тарифу підвищиться ціна і в Україні.

Крім того, як випливає з меморандуму, необхідно розробити механізм, щоб облгази і постачальники газу не мали єдиного бенефіціара. Перш за все, це стосується структур Дмитра Фірташа, компанії якого володіють і облгазами, і газзбутами.

Для боротьби з монополіями, головним чином на енергоринку, повноваження АМКУ пообіцяли істотно посилити. Відомству планується дати право фізичних обшуків, конфіскації документів, а також право обміну інформацією з іншими правоохоронними органами.

Рішення АМКУ повинні отримати статус виконавчих документів без додаткового судового рішення. Про посилення повноважень АМКУ йдеться в енергетичному блоці. Це дає підстави припускати, що метою є саме боротьба з монополіями як на газовому ринку, так і на ринку електроенергії.

Це припущення підтвердили РБК-Україна джерела, знайомі з процесом перегляду програми з МВФ. "Чому питання по АМКУ в енергоблоці? У нас же саме в енергетиці найбільші монополії", - сказав співрозмовник.

Також Україна пообіцяла не вводити податок на виведений капітал замість податку на прибуток. Голова профільного комітету Ради Данило Гетманцев вже заявив, що це не зовсім так. Але депутат відмовився прояснити РБК-Україна свою позицію.

Ризики програми: держгарантії та борги

Умови для наступного траншу досить м'які, зазначив у коментарі виданню аналітик "Альфа-Банку" Олексій Блінов. Але з їх виконанням вже "спостерігаються особливості". Мова про погашення заборгованості ДП "Гарантований покупець" перед виробниками "зеленої" електроенергії.

Згідно з меморандумом з МВФ, до кінця року ДП має погасити всю заборгованість. Але в листопаді з цим виникли проблеми, коли підприємство виплатило борг всім компаніям, крім ДТЕК.

Деякі протиріччя між діями уряду і текстом меморандуму є і у фінансовому секторі. "У меморандумі заявлено, що в 2022 році обсяг державних гарантій за кредитами не перевищить 3% доходів держбюджету – 38 млрд гривень. Тоді як в проекті бюджету на 2022 рік ліміт держгарантій запропоновано встановити в розмірі 78 млрд гривень, причому в презентації бюджету Мінфіну тільки на дорожнє будівництво передбачається вже 40 млрд гривень гарантій", – зазначив Блінов.

У Меморандумі також говориться, що законопроект №5600 зі змінами до Податкового кодексу повинен бути прийнятий до кінця листопада, але він знятий з порядку денного, підкреслює експерт.

"Ці питання (виконання маяків, – ред.) вирішувані, проте вже на стадії затвердження першого перегляду програми демонструють широке поле для розбіжностей. Пріоритетами програми все так само залишаються некомфортні для влади антикорупційні та тарифні питання, що може викликати нові відхилення від наміченого меморандумом плану", – вважає Блінов.

Потреба України в рефінансуванні зовнішнього держборгу у 2022 році набагато нижче, ніж у попередні роки, вказує співрозмовник. Основна маса виплат по лінії державних фінансів припадає на друге півріччя.

"Разом з тим у першому півріччі дефіцит бюджету помірний і не "тисне" на владу в контексті пошуку великих обсягів фінансування. Істотна частина виплат є обтяженням не для держфінансів, а для резервів НБУ, які зараз великі – майже 31 млрд доларів. До того ж Україна зберігає "заначку" в обсязі 1,3 млрд доларів – трохи менше половини отриманого в серпні ресурсу від глобального розподілу СДР", – зазначив Блінов.

Проте до 2024 року Україні тільки МВФ потрібно буде погасити 7,3 млрд доларів боргів. Так що без нової програми навряд чи вдасться обійтися. Поки в Мінфіні нічого не говорять про плани продовжити співпрацю з найбільшим кредитором, сконцентрувавшись на нинішній угоді.