Реформа державного еко-контролю не має посилювати тиск на бізнес, - EBA

Екологічний комітет ВРУ розгляне сьогодні, 17 березня, доопрацьовану версію законопроекту №3091 про державний екологічний контроль. Документ забезпечує передумови для ліквідації Держекоінспекції та створення нового органу, однак в основі - ризик-орієнтований підхід.

Про це йдеться в заяві Європейської бізнес асоціації (EBA), опублікованій на офіційному сайті.

Так, зазначають в EBA, у новій редакції законопроекту було враховано наступні критичні зауваження для бізнесу:

• Планові та позапланові перевірки здійснюються в робочий час відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства.
• Визначено, що під час позапланової перевірки, інспектуються лише ті питання, які стали підставою для її проведення.
• Уточнено механізм проведення нового заходу державного екологічного контролю - рейдових перевірок, які можуть здійснюватись виключно щодо фізичних осіб.
• Виключено повноваження органів державного екологічного контролю зупиняти діяльність підприємств без рішення суду.
• З-під дії законопроекту виключено контроль за дотриманням вимог ліцензійних умов, що прибирає дублювання функцій з іншими органами.
• Надано фінансово-економічне обґрунтування реформи державного екологічного контролю та передбачено заходи з підвищення мотивації представників контролюючого органу.

Окрім цього, законопроект прагне вписати принципи екологічного контролю в ієрархію чинного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Водночас в асоціації додають, що у тексті документу містяться неоднозначні положення, що ще більше зарегульовують природоохоронну галузь та не підтримуються бізнесом:

• Можливість застосування правил міжнародних договорів, які ратифікувала ВРУ. Такі положення можуть бути не адаптовані в українське законодавство, а відтак створюють поле для подвійних трактувань та тиску.
• Перевірка може відбуватись на підставі звернення органів досудового розслідування в рамках кримінального провадження. Це положення значно розширює підстави для позапланових перевірок, які виходять за межі природоохоронної сфери, а також може нести потенційні репутаційні втрати для підприємств.
• Пропонується запровадити 4-ступеневу градацію підприємств в залежності від ступеня ризику на довкілля – від "найвищого ступеня ризику" до "незначного". Хоча, на даний момент у діючому законодавстві передбачається триступенева система класифікації. На думку бізнесу, це може сприяти суб’єктивному підходу щодо визначення періодичності проведення перевірок та упереджено скорочувати строк повторної перевірки контролюючим органом. У ЄС повторні перевірки можуть здійснюватись не частіше ніж раз на 6 місяців.
• Дублюються повноваження Морської адміністрації та Держекоінспекції, що суперечить одному із принципів державного нагляду (контролю), визначених статтею 3 ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
• Повертається необхідність узгоджувати технологію перевантаження вантажів підприємствами морської галузі з інспекторами з охорони довкілля. При тому, що необхідність такого узгодження була нещодавно скасована постановою Кабміну з метою лібералізації та спрощення ведення комерційної діяльності на території України.
• Законопроект не узгоджується із ЗУ "Про внутрішній водний транспорт" від 03.12.2020 року № 1054-IX, який набуде чинності 01.01.2021 року в частині термінології.
• Законопроектом дублюються положення щодо відбору проб та проведення їх аналізу відповідно до ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища".
• Законопроект позбавляє судновласника права надати забезпечення морської вимоги та уникнути затримання і подальшого арешту судна, що є порушенням міжнародних договорів України.
• Контролюючі органи матимуть право зупиняти, оглядати, а також тимчасово вилучати будь-які транспортні засоби (в тому числі судна, кораблі), які можуть, на їхню думку, бути причетні до порушення природоохоронного законодавства.
• Наказ про перевірку підприємства може містити як назву компанії, так і тільки адресу, за якою виявлено порушення. Фактично, це дає підстави здійснювати перевірку одразу декількох компаній, якщо у них спільна адреса.
• Використання у якості підстав для перевірки звернень фізичних осіб про порушення, спричинена шкода від якого не доведена. Це може призвести до блокування роботи підприємства у зв’язку із заздалегідь неправдивими скаргами. Тому обґрунтованість та наявність фактичних доказів такої шкоди обов’язково має бути передбачена у законопроекті.
• Санкціонування за створення перешкод посадовим особам (недопуск). На думку бізнесу, це звужує можливості для реалізації права підприємств не допускати інспекторів до перевірок, якщо на те є законні причини, наприклад, неправильно заповнені документи, непред’явлення документів, тощо. Відтак, пропонуємо уточнити, що мова йде саме про незаконну або безпідставну відмову у допуску.
• Звільнення органів держекоконтролю від сплати судового збору, якщо позов подає бізнес, наприклад, оскаржуючи результати перевірки. Такий підхід порушує рівновагу можливостей держави та підприємств.
• Забезпечення встановлення систем автоматичного моніторингу протягом 6 місяців після набуття чинності законопроекту. Це положення вже передбачено законопроектом №4167.
• Чітко визначені повноваження та обов’язки як контролюючих органів, так і суб’єктів господарювання. При цьому відповідальність за їх невиконання передбачено тільки для підприємств. Відтак, слід також встановити норму про відповідальність перевіряючих за втручання в роботу бізнесу.

"Бізнес звертає увагу, що положень, які не підтримуються спільнотою - чимало. Тож Європейська бізнес асоціація звертається до парламенту та уряду з проханням врахувати зауваження бізнесу та сприяти розробці якісної та комплексної природоохоронної системи, аби після реформи ми отримали ефективний орган, а не бюрократичного гіганта, основна мета якого - тиск на бізнес", - резюмують в EBA.

Нагадаємо, раніше Європейська бізнес асоціація (ЄБА) закликала Верховну раду доопрацювати законопроект №4167 про промислові викиди, оскільки на реалізацію даного законопроекту піде не менше $10 млрд.

Крім того, можливість дозвільного органу (Мінприроди) самостійно зупиняти або анулювати інтегрований дозвіл без рішення суду створює сприятливі передумови для корупції.