Дозволили забороняти: СОТ не підтримала претензії України щодо транзитної суперечки з РФ

Визнали право на заборону

Група експертів СОТ оприлюднила звіт "транзитному" суперечки між Україною і РФ, визнавши правомірність Росії обмежувати постачання українських товарів по своїй території в Казахстан і Киргизстан. Заборона на їх транзит своїм указом ввів президент РФ Володимир Путін в кінці 2015 року. Після того, як Україна подала позов до Органу вирішення спорів у СОТ, російська сторона пояснила, що загороджувальні заходи були прийняті за надзвичайних обставин у міжнародних відносинах", що несуть загрозу її національній безпеці. А право на введення торгових мораторіїв передбачено положеннями статті XXI Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1994).

"Група експертів визначила, що РФ може аргументувати застосування обмеження транзиту ст. 21 ГАТТ (Винятки з міркувань безпеки), оскільки дійсно існує "надзвичайна ситуація в міжнародних відносинах між Україною і Росією", - пояснила радник міністра економічного розвитку і торгівлі України Роксолана Пидласа.

Втім, за словами джерела РБК-Україна, знайомого з ходом розгляду, Росія спочатку не надала арбітрам СОТ ні роз'яснень, ні доказів надзвичайної ситуації. "Росія, по суті, сказала, що заборонила транзит у відповідності з положенням ГАТТ без пояснень і потім намагалася довести, що група експертів СОТ не має права оцінювати правомірність застосування параграфа 21. Мовляв, Україна сама знає, що у них там відбувається", - пояснив співрозмовник видання, як Росія намагалася "захистити" розгляд торгового спору від зв'язку з військовим конфліктом на Донбасі. В результаті арбітри СОТ самостійно вивчали ситуацію. Важливо розуміти, що їх метою було довести сам факт агресії РФ щодо України, а з'ясувати чи дійсно мають місце надзвичайні обставини, які виправдовують застосування загороджувальних заходів.

Незважаючи на рішення не на користь України, у висновках експертів СОТ зазначається, що дзеркальні торгові санкції, ембарго і обмеження на валютних ринках, якими наша країна протидіє російської агресії в торговельних відносинах, є виправданими. "Всі дії України в торговельно-економічній сфері, які спрямовані на протидію російської агресії, є безумовно виправданими з точки зору міжнародного права", - пояснила Пидласа. Крім того, у звіті СОТ говориться, що Україна могла б довести неправомірність російських транзитних санкцій, якщо б на такі заходи Росія пішла не вчасно військового конфлікту.

Історія торгових воєн

Торгівельні суперечки між Україною і Росією до 2014 року носили переважно локальний характер, коли країни, відстоюючи інтереси своїх виробників, забороняли або припиняли ввезення тих чи інших товарів. Але після анексії Криму та початку військових дій на Донбасі торгівля між Києвом і Москвою вийшла за межі суто економічних інтересів, ставши важелем політичного тиску з боку Кремля.

В кінці 2015 року президент РФ Володимир Путін своїм указом заборонив транзит українських товарів в Казахстан і Киргизстан. "Ця заборона Російської Федерації є непрозорим, невиправданим і носять дискримінаційний характер", - заявили тоді в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) України. При цьому до 2016 року Росія, обмеживши постачання українських продуктів, створила бар'єр для автомобільних перевезень з України на її території в інші країни.

У вересні 2016 року Україна звернулася з цього питання в третейську групу експертів СОТ. Тоді українська сторона запросила консультації з Росією, щоб переконати її представників у необхідності зняти заборону на транзит. Але, не знайшовши спільної мови з росіянами, вже в лютому 2017 року Київ зажадав від СОТ створити групу експертів щодо цього спору.

МЕРТ на момент подачі позову оцінював річні втрати від заборони на транзит в Казахстан і Киргизстан на суму близько 400 млн доларів. За даними Держстату, в 2015 році, коли мораторій на перевезення ще не діяв, українські компанії експортували в Казахстан товарів майже на 713 млн доларів, в Киргизстан – на 75,5 млн доларів. За підсумком 2018 року ці суми становили 376,5 млн доларів і 28,6 млн доларів відповідно.

На початку лютого цього року МЕРТ повідомив, що українська делегація на засіданні Комітету СОТ з питань спрощення процедур торгівлі в черговий раз вказала на порушення з боку РФ. Обмежувальні заходи, введені Росією, "не узгоджуються з положенням статті V:6 ГАТТ 1994 і 11.4 Угоди СОТ про спрощення торгівлі", а тому створюють додаткові перешкоди для транзиту, вважають в Мінекономрозвитку.

РФ у відповідь подала до СОТ подібний – "транзитний", позов проти України. На початку 2016 року Москва звинуватила Київ у заборону транзиту товарів з РФ через Україну в ЄС і Молдови. Кабмін Арсенія Яценюка, в поспіху реагуючи на указ Путіна, який прийняв постанову, якою заборонив ввезення деяких російських товарів. Але чиновники неточно прописали постанову, з-за чого митниця була змушена блокувати не тільки ввезення товарів з РФ, але і транзит. Через кілька тижнів Кабмін виправив неточність, уточнивши список контрольно-пропускних пунктів для транзиту вантажів з РФ в треті країни. Тим не менше, Москва не упустила можливість, щоб використовувати цей епізод і поскаржитися на українські влади в СОТ.

Суперечки між Україною і РФ у СОТ не обмежуються взаємними позовами транзитними. У жовтні 2017 року Кабмін направив в торговельну організацію скаргу на Росію з-за обмеження імпорту українських товарів – пива, соків, кондитерських виробів і шпалер, а також їх транзиту в інші країни.

Українська сторона тоді зазначила, що не бачить у діях Кремля економічних мотивів, а розцінює це як політичний тиск. У документі про вимоги на проведення консультацій йшлося, що РФ ввела обмеження у відповідь на відмову України вступати в Євразійський економічний союз, куди, крім Росії, входять Казахстан, Киргизстан, Вірменія і Білорусь. "Ці заходи також є частиною агресивних кроків Російської Федерації, спрямованих на протидію укладення Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом", - говорилося в документі. Рішення по цій справі поки що не прийнято.

В 2018 році експерти СОТ підтримали скаргу РФ про введення Україною захисних мит на російську аміачну селітру. Крім того, вони відхилили скаргу Києва за позовом про блокування Москвою постачання залізничного рухомого складу, стрілочних переводів та іншого залізничного обладнання.

Перспективи та наслідки

Рішення групи експертів набуде чинності, після того, як його затвердить Орган з вирішення суперечок СОТ. Втім, це станеться тільки в тому випадку, якщо українська сторона не подасть апеляцію. Але Мінекономрозвитку України здаватися не збирається і планує оскаржити сьогоднішнє рішення. "Зараз МЕРТ вивчає матеріали справи та розробляє стратегію подальшого захисту інтересів України в СОТ", - заявила Роксолана Пидласа. За її словами, СОТ розглядає торговельні спори в два етапи – на засіданнях Групи експертів і в Апеляційному органі СОТ. У МЕРТ уточнили, що зараз Україна оскаржить рішення по двом спорах, що стосуються антидемпінгових мит на аміак і обмеження імпорту залізничних вагонів. При цьому джерела РБК-Україна відзначають, що розгляд апеляції – процес, який може тривати від півроку до декількох років.

За словами партнера ЮФ "Ілляшев та партнери" Олени Омельченко (консультант у сфері заходів торговельного захисту та СОТ), "тразитное" розгляд України і РФ створює прецедент у міжнародному торговельному праві. Юрист пояснює, що експерти СОТ вперше повноцінно розглянули розгляд між країнами з приводу обмежень, введених з міркувань національної безпеки (ст. 21 ГАТТ 1994). В результаті СОТ визначило критерії, які будуть стримувати спірні сторони у застосуванні заходів в цілях захисту своєї безпеки. "Тепер, щоб посилатися у торговельних суперечках на інтереси національної безпеки, державам потрібно довести об'єктивну "надзвичайність ситуації" і "сумлінність" при введенні заходів. А саме – спрямованість заходів на захист населення і території від зовнішньої загрози або до підтримання законності та порядку", - пояснила Омельченко.

Простіше кажучи, тепер, якщо одна із сторін торгового спору посилається на ст. 21 ГАТТ, їй доведеться довести правомірність такої аргументації. "Це може стати суттєвою перешкодою для США в їх спорах з Китаєм, ЄС, РФ і Туреччиною. Як відомо, Штати ввели загороджувальні мита на імпорт алюмінію і сталі і пояснюють своє рішення саме міркуваннями національної безпеки. Тепер їм доведеться пояснити Групі експертів СОТ, чому імпорт цих торгових позицій несе загрозу економічній безпеці країни", - пояснив співрозмовник РБК-Україна, що спеціалізується на торговельних спорів у СОТ. Втім, в РФ в цьому бачать свої плюси. "В минулому році США ввели мита на імпорт сталі і алюмінію, і тепер американські власті намагаються пояснити цей крок саме необхідністю захисту національної безпеки. Прийняте рішення робить наші аргументи в суперечці з США більш вагомими", - заявив міністр економічного розвитку РФ Максим Орєшкін.

Для України рішення СОТ, швидше іміджева втрата, зазначає стратегічний радник МФ "Відродження", спеціаліст з міжнародного торговельного права Тарас Качка. "По-перше, у міжнародних спорах не буває однозначних рішень. Тому говорити, що це - абсолютний програш України в СОТ не можна. Завжди є й інша сторона медалі, і вона, приміром, у тому, що наші дзеркальні санкції теж визнані правомірними. По-друге, позитивні для нашої країни елементи рішення ми можемо використовувати як додатковий інструмент тиску на міжнародне співтовариство, пояснюючи необхідність введення санкцій проти РФ і показуючи, що ця країна порушує міжнародне право", - пояснив експерт.