Право на самозахист. Чому українці за легалізацію зброї та коли це може статися

"Знаєш, чому американці завжди один одному посміхаються і чемно себе поводять?" – це риторичне питання якось задав мені знайомий зі Штатів. І сам же, посміхаючись, відповів: "Тому що знають, що у всіх є зброя".

Зрозуміло, що мій знайомий жартував, проте у кожному жарті є доля правди. І як свідчить світовий досвід, легалізація зброї дійсно може мати куди більше позитивних, аніж негативних наслідків.

Схоже, що зараз до зняття заборони на володіння зброєю готове й українське суспільство. Принаймні можна з упевненістю говорити про цілковиту підтримку цього кроку з боку населення. Як свідчить нещодавнє опитування у додатку "Дія", майже 60% громадян підтримують легалізацію зброї для особистого захисту. Ще майже 20% виступають за дозвіл використання зброї для спеціальних потреб. А в жодному вигляді не підтримує питання легалізації лише 21% опитаних.

Цікаво, що до початку війни доля українців, яка підтримувала зняття заборони на володіння зброєю, майже ніколи не перевищувала 25%. І скоріш за все, саме військова агресія Путіна призвела до кардинальних змін у суспільних настроях.

Українці перестали відчувати себе в безпеці та прагнуть отримати можливість захистити себе самостійно, якщо в цьому буде необхідність. До того ж, впливає і психологічний фактор: для багатьох людей відчуття безпеки може забезпечувати сама наявність зброї.

Окрім суто заспокійливого ефекту, легалізація може мати й інші позитивні наслідки. Наприклад, підвищення обороноздатності країни за рахунок збільшення кількості людей, які вміють поводитися зі зброєю. Тим паче з огляду на успішний досвід використання загонів територіальної оборони для стримування ворожих військ.

В той же час, в питанні легалізації зброї не можна приймати поквапливих рішень. Вкрай важливо, щоб влада підійшла до цього максимально відповідально: вивчила досвід країн, в яких зняття заборони на володіння зброєю демонструє хороші результати, та врахувала всі можливі ризики цього кроку. Адже вони справді існують.

Це і збільшення кількості людей з посттравматичним синдромом, і велика ймовірність розквіту організованої злочинності, яка властива для країн в післявоєнний період, та багато інших. Всі ці ризики вимагатимуть реалізації певних превентивних і оперативних рішень, а також розробки якісної нормативно-правової бази, яка виключить чи мінімізує будь-які зловживання.

Велику увагу потрібно буде приділити і питанню обмежень на володіння зброєю. Очевидно, що серед них має бути наявність судимості чи навіть повторюваних адміністративних правопорушень, агресивна поведінка тощо.

Обов’язковою умовою отримання ліцензії повинна бути не формальна, а реальна перевірка у психіатра і нарколога. Крім того, щоб мінімізувати кількість нещасних випадків, можна передбачити обов’язкові тренінги для вивчення правил поводження зі зброєю.

В цілому, до моменту зняття заборони на володіння зброєю країні треба пройти доволі довгий шлях експертного обговорення та розробки законодавства. Проте за нинішньої підтримки суспільства та наявності політичної волі, цей шлях може бути пройденим за період від місяця до півроку.

Думаю, що проведення відкритого опитування в додатку "Дія" – це перший крок на шляху до легалізації. А враховуючи публічні заяви влади можна зробити висновок, що подальший рух в цьому напрямку затягувати не планують.

Противники легалізації часто аргументують свою позицію побоюваннями, що це призведе до погіршення криміногенної ситуації. Проте досвід багатьох країн, навпаки, свідчить про мінімальне число вчинення злочинів з використанням легальної зареєстрованої зброї.

До того ж, я повністю згоден з міністром внутрішніх справ, який нещодавно сказав, що українці вже успішно здали тест на право володіння зброєю. Отримавши десятки тисяч одиниць зброї в перші дні війни, вони використовують її для знищення ворога, а не проти власних співгромадян.

Фото: Віталій Носач / РБК-Україна