Уряд Естонії розглянув поправки до закону "Про природний газ". Вони припускають, що зі складу Eesti Gaas повинні бути виділені газотранспортні мережі, тобто основний актив компанії, яка займається імпортом газу в Естонію і його розподілом. Метою поправок є приведення закону "Про природний газ" у відповідність вимогам Євросоюзу, уточнили в прес-службі уряду. Ініціатором поправок є Мінекономіки Естонії, на думку якого розділення Eesti Gaas "гарантує конкуренцію" на газовому ринку республіки і "зміцнить її енергобезпеку", пише "Комерсант".
Намір влади Естонії розділити Eesti Gaas - наслідок введення в Європі норм Третього енергопакету ЄС (законодавство, яке розділяє бізнеси за видами діяльності в енергетиці; існує у вигляді директив ЄС, але не внесене в національні закони країн-членів ЄС). Покупець для газотранспортних мереж Eesti Gaas повинен бути знайдений до 2015 року. Ним може стати держкомпанія Elering, створена владою Естонії для управління енергомережами.
Поділ суперечить інтересам власників Eesti Gaas, найбільшим з яких є російський "Газпром". Йому належить 37% акцій компанії, ще 33,7% у німецької E.ON Ruhrgas, а пакет російської групи "Ітера" (9,85% через латвійську Itera Latvija) забезпечує трьом сторонам кваліфіковану більшість. Російська монополія вже не раз, у тому числі за підтримки влади країни, виступала проти запровадження норм Третього енергопакету, але вчора в "Газпромі" відмовилися коментувати ситуацію в Естонії.
Естонія не є значним ринком для "Газпрому" - там монополія продає не більше 1 млрд кубометрів газу на рік, тобто менше 1% загальних продажів у Європі. Але 90% цього обсягу прокачується через мережі Eesti Gaas. Більше того, основна частина клієнтів Eesti Gaas (58,5 тис. із загальної кількості 60 тис.) - це домашні господарства, тобто кінцеві споживачі, бажання працювати з якими завжди декларував "Газпром". Загальна протяжність газових мереж Eesti Gaas становить 2,2 тис. км.
Згідно внесеним поправкам, Eesti Gaas зобов'язана виставити свої газотранспортні активи на аукціон. Відкрито проти цієї ідеї акціонери Eesti Gaas не висловлюються, але E.ON Ruhrgas, а також фінська Fortum (володіє 17,7% акцій Eesti Gaas) вже висловили "занепокоєння" з приводу "справедливої ціни". Якщо влада Естонії оцінює її газові мережі не більше ніж в 120 млн євро, то акціонери вважають, що вони коштують до 320 млн євро. Менеджмент Eesti Gaas взагалі виступає проти жорсткого поділу компанії: за словами члена правління Рауля Котова, газова директива ЄС допускає інші можливості, наприклад, просто управління мережами незалежним системним оператором. Він зазначив, що "страх перед "Газпромом" (як перед власником мереж) абсолютно недоречний".
Сам по собі поділ Eesti Gaas не буде катастрофою для "Газпрому", вважає Віталій Крюков з "ІФД-Капіталу". Питання в тому, як саме воно відбудеться, уточнює аналітик. Від цього може залежати не тільки стабільність поставок газу до Естонії, а й те, який варіант поділу буде обраний по відношенню до інших структур "Газпрому" в Європі. Монополія через ряд дочірніх компаній є співвласником газотранспортних мереж в Німеччині, Польщі та Литві. Влада Польщі та Литви вже заявляли про бажання відсторонити "Газпром" від управління газовими мережами у своїх країнах.