Великдень на карантині. Як українці святкуватимуть в умовах епідемії

Чергова хвиля епідемії COVID-19 в Україні потроху йде на спад. Регіони, які тижні проводили в локдауні, один за одним виходять з "червоної" зони карантину. У МОЗ з обережним оптимізмом заявляють про те, що країна пройшла пік захворюваності. Але влада побоюється, що після Великодня і травневих свят, які в цьому році збігаються в календарі, цифри статистики можуть рушити вгору.

Минулого тижня прем'єр-міністр Денис Шмигаль обговорив формат святкувань з представниками церков. Незважаючи на хитку епідемічну ситуацію, додаткових обмежень на Великдень вводити не будуть.

Як і під час Різдва, уряд не став закривати українців по домівках, закликаючи їх до відповідальності та дотримання карантинних норм під час свят. Храми попросили провести літургії із забезпеченням всіх протиепідемічних правил. На час Великодня МОЗ видало спеціальні рекомендація – як для церков, так і для парафіян.

Експерти стверджують, що результат святкувань проявиться через два-три тижні. Але, за їхніми словами, якщо громадяни і священнослужителі будуть дотримуватися карантинних рекомендацій уряду, сплеску захворюваності наприкінці травня можна уникнути.

Великдень онлайн, служба на вулиці і маски

МОЗ дозволив церквам проводити богослужіння, але попросив їх збільшити кількість освячень страв і зменшити їх тривалість. По можливості храмам рекомендують проводити благословення великодніх кошиків на вулиці. Також профільне міністерство радить релігійним установам проводити для своїх парафіян онлайн-богослужіння.

Влада рекомендує, щоб святити їжу на Великдень ішов тільки один із членів сім'ї. Людям з груп ризику, старшого віку, з хронічними хворобами варто утриматися від відвідування літургій або ж слухати службу на вулиці біля храму.

Ті, хто піде до церкви, обов'язково має перебувати в масці і дотримуватися дистанції в півтора метра від інших людей. Причому обидва ці правила стосуються обрядів як усередині храму, так і на вулиці біля нього. Згідно з постановою уряду, всередині церкви може перебувати обмежена кількість людей: в розрахунку не більше однієї людини на чотири квадратних метри. Церквам радять постійно тримати двері відчиненими для провітрювання. Також МОЗ рекомендує тимчасово заборонити поцілунки хрестів, ікон і святинь.

Освячення великодніх кошиків (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Священнослужителі обіцяють дотримуватися всіх цих рекомендацій. У Православній церкві України (ПЦУ) розповіли, що всі богослужіння у них пройдуть згідно з розпорядком і з дотриманням протиепідемічних норм. Парафіяни зможуть помолитися всередині, але освячення їжі проходитиме на вулиці, сказав РБК-Україна заступник голови Управління зовнішніх церковних зв'язків ПЦУ, архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій Зоря.

"Кількість місць у храмі, очевидно, буде обмежена. Освячення великодніх приношень, пасок буде проходити на вулиці, також з дотриманням необхідної дистанції, і в суботу, і в неділю. Ми збільшуємо період, щоби люди могли прийти в різний час, а не всі разом. Стежити за кількістю людей в кожному храмі – це обов'язок священика. Він також має залучати активних мирян, які б йому в цьому допомагали", – пояснив Євстратій Зоря.

Крім того, на заводах і в магазинах священнослужителі ПЦУ будуть освячувати паски, які потім зможуть купити парафіяни.

В Українській греко-католицькій церкві (УГКЦ) стверджують, що їхні храми також будуть відкриті і будуть звершувати богослужіння. Щоби не було стовпотворінь всередині церков, частина парафіян зможе слухати літургію на вулиці біля храму.

"Обов'язковими будуть маски, наявність санітайзерів в храмах – ці правила вже діяли і раніше. Діятимуть обмеження щодо граничної кількості осіб та дистанції. Допускається, що інші люди зможуть слухати літургію на вулиці біля храму з дотриманням дистанції один від одного. Для цього рекомендується церквам забезпечити озвучку на вулиці", – сказав виданню керівник Департаменту інформації УГКЦ, протоієрей Ігор Яців.

Освячення великодніх страв в Українській греко-католицькій церкві ще до пандемії проходило протягом суботи, так буде і цього року. Священнослужителям УГКЦ у різних парафіях рекомендують організовувати благословення частіше, зважаючи на кількість прихожан.

"У нашому Патріаршому соборі в Києві освячення великодніх кошиків буде проходити кожні півгодини, розпочинаючи з обіду і до пізнього вечора суботи. У день Великодня після літургії також буде освячення. Воно буде проходити тільки на вулиці", – пояснив протоієрей.

В УГКЦ радять залишатися вдома тим, у кого погане самопочуття, хто боїться йти в храм, людям з груп ризику. Ці віряни зможуть переглянути Інтернет-трансляції великодніх богослужінь і навіть отримати благословення великодніх страв онлайн, розповів керівник Департаменту інформації УГКЦ.

Такий досвід священнослужителі греко-католицької церкви вперше спробували ще торік під час загальнонаціонального карантину.

Дотримуватися всіх рекомендацій МОЗ збираються і в Українській православній церкві (УПЦ МП).

"Щоби не перевищувати допустиму кількість людей всередині, в деяких храмах частина людей залишиться під час богослужіння на вулиці. У багатьох храмів вже є озвучка, це дає можливість людям слухати службу на вулиці. До того ж з багатьох храмів вже ведеться трансляція на Youtube-канал, що дозволяє людям дивитися службу як біля храму, так і з дому", – розповів РБК-Україна заступник голови Відділу зовнішніх церковних зв'язків Української православної церкви (УПЦ МП) протоієрей Миколай Данилевич.

За його словами, священнослужителі Української православної церкви збільшать сесії освячення страв, щоби не провокувати величезного скупчення людей. Вони почнуться вдень суботи і закінчаться приблизно в обід неділі.

"Всюди, де це дозволяє розташування храму, ми будемо освячувати на вулиці, а не в храмі, щоби було більше можливості дотримуватися дистанції. Ми так практикували і до епідемії коронавірусу, так будемо робити і тепер. Ми також закликаємо вірян дотримуватися дистанції на вулиці під час освячення. Біля багатьох храмів буде розмітка для безпечної відстані", – сказав протоієрей Миколай Данилевич.

Парафіянам рекомендовано перебувати в храмах в масках і дотримуватися дистанції (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

У Національній поліції підрахували, що релігійні служби пройдуть в 13,5 тисячі храмах по всій країні. У них, за приблизними оцінками, візьмуть участь приблизно мільйон людей. Забезпечувати порядок буде понад 26 тисяч правоохоронців, заявив глава Нацполіції ігор Клименко. Керівники обласних підрозділів поліції зустрічатимуться з представниками єпархій та нагадуватимуть їм про важливість дотримання карантинних обмежень під час релігійних служб.

Прес-секретар відомства Оксана Блищик у розмові з виданням уточнила, що під час великодніх служб правоохоронці чергуватимуть біля храмів і слідкуватимуть за дотриманням карантинних обмежень.

Три сценарії

Від того, наскільки українці будуть дотримуватися встановлених обмежень і рекомендацій, багато в чому залежить розвиток епідемії після травневих свят. Тому експерти не беруться однозначно стверджувати, що після Великодня Україна знову зануриться в хвилю захворюваності.

Голова Національної технічної групи експертів з імунопрофілактики, лікар-імунолог Федір Лапій допускає, що великодні святкування можуть дещо збільшити кількість хворих на COVID-19.

"Тому що люди будуть контактувати один з одним, як би ми не просили їх це не робити. Навряд чи ми отримаємо ту ситуацію, яка була в лютому-березні. Проте певне зростання кількості хворих ми цілком можемо отримати", – припустив у коментарі виданню Лапій.

Якщо після Великодня і буде збільшення захворюваності, то воно буде незначним, підтверджує викладач Школи охорони здоров'я НаУКМА, інфекціоніст Володимир Курпіта.

"Перша причина – завдяки теплій погоді багато храмів зможуть проводити богослужіння на вулиці. До цього закликають керівники релігійних конфесій. Друга – більшість регіонів вже пройшли пік, на плато поки ще залишаються Запоріжжя, Одеса і Харків. Там потенційно захворюваність може вирости швидше. Але я думаю, що вона не досягне того піку, який був", – сказав РБК-Україна експерт.

Водночас у Київській школі економіки вважають, що загроза повторного зростання захворюваності в країні залишається досить високою. Керівник Центру економіки охорони здоров'я KSE Юрій Ганиченко зазначив, що нинішня позитивна динаміка відображає реальну ситуацію, яка була два-три тижні тому. Це приблизний період, протягом якого інфікована людина потрапляє в офіційну статистику. При цьому в країні як і раніше зберігається велика кількість активних хворих.

"Зараз зайнято приблизно 50% ліжок з киснем по країні – це багато, приблизно 60% – в реанімації. У середині лютого, коли почалася ця хвиля зростання, було приблизно 2 тисячі госпіталізацій на добу. Зараз у нас орієнтовно по 4 тисячі, це вдвічі більше. Ми ще точно не впали до того рівня, з якого починали. Якщо зараз будуть будь-які поштовхи, це може обернутися зростанням захворюваності відразу з великої бази", – пояснив РБК-Україна експерт.

Такими поштовхами можуть стати будь-які масові зібрання і активні контакти між людьми. Але це не означає, що після Великодня обов'язково піде сплеск захворюваності, уточнив Ганиченко. У KSE виділили відразу три можливі сценарії розвитку епідемії після свят.

Перший варіант – в Україні продовжиться падіння захворюваності і Великдень ніяк не позначиться на динаміці заражень. Другий – падіння трохи і ненадовго сповільниться, а потім знову повернеться до попередніх темпів зниження. Третій сценарій – динаміка падіння повністю переломиться і піде активне зростання інфікованих.

"Згідно з середнім прогнозом Київської школи економіки, за умови дотримання встановлених обмежень, адаптивного карантину, домовленості між державою і церквою, після святкування Великодня падіння захворюваності продовжиться, але сповільниться. Результат і можливі наслідки ми побачимо на цифрах тільки з середини травня, тобто через ті ж два-три тижні", – сказав Ганиченко.

Великодні освячення їжі поблизу православного храму (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Але, крім фактора Пасхи, потрібно враховувати і поширення більш заразних варіантів вірусу, зазначив експерт. У якому співвідношенні вони зараз циркулюють в Україні – напевно невідомо. Регулярного секвенування зразків вірусу в нашій країні не проводять, лікарі здебільшого відштовхуються тільки від картини і тяжкості перебігу хвороби.

В Україні поки виявили тільки британський і південноафриканський штами. В Інді, де фіксують сотні тисяч нових випадків кожну добу, б'ють на сполох через появу нового так званого індійського штаму. Він поки не пробрався в нашу країну. Якщо мутації протягом травня будуть більш активно розходитися, то і статистика захворюваності в країні зміниться. А тому виділити, що вплине більше – нові штами чи масові скупчення людей на Великдень – буде вкрай складно.