В очікуванні Собору: якою буде автокефальна православна церква в Україні та хто її очолить

Голосування в два тури

Виступаючи на Форумі місцевого самоврядування 5 грудня, президент Петро Порошенко оголосив дату і місце проведення об'єднавчого Собору, на якому буде створена нова православна церква – 15 грудня в Софійському соборі в Києві. Тижнем раніше сам Порошенко заявляв, що дату Собору повинен назвати Вселенський патріарх Варфоломій. Але через візит патріарха в Південну Корею, в Стамбулі погодилися, щоб дату Собору анонсував український президент.

Участь у Соборі зможуть взяти архієреї всіх українських православних церков. Всім єпископам УПЦ Київського патріархату, УАПЦ і УПЦ (Московського патріархату) патріарх Варфоломій розіслав індивідуальні запрошення. Собор проходитиме під головуванням митрополита Галльського Еммануїла (Адамакиса), який вважається одним з кураторів питання української автокефалії в Константинопольському патріархаті. Петро Порошенко також буде присутній на Соборі.

Згідно з текстом запрошення, опублікованого митрополитом Переяслав-Хмельницьким і Вишневським з УПЦ (МП) Олександром (Драбинко), кожен із запрошених архієреїв може прийти на Собор спільно з одним священнослужителем і ченцем або мирянином. Отже, Собор буде не архієрейським, а помісним, із залученням усього "церковного народу". Це важливо для більшої легітимності Собору в очах православного світу.

Кожен із запрошених буде мати право голосу при висуванні кандидатур на пост глави нової церкви. За підсумками "першого туру" голосування буде сформований бюлетень з трьох кандидатів, які набрали найбільшу кількість голосів. Як роз'яснили співрозмовники РБК-Україна у навколоцерковних колах, голосувати у "другому турі", за підсумками якого визначиться предстоятель нової церкви, будуть лише єпископи.

Важливо зазначити, що в УПЦ (КП) порядок проведення собору бачать дещо інакше. Там пропонують, щоб право голосу мали тільки архієреї, що випливає з рішення останнього синоду УПЦ (КП) від 6 грудня.

Крім того, КП наголошують, що висунення кандидатів має відбуватися у відкритому режимі, а в президії Собору повинні засідати представники всіх трьох українських церков, зокрема Філарет. Однак у запрошенні патріарха Варфоломія обидва ці нюанси не обумовлені. Ці процедурні тонкощі будуть залагоджувати в найближчі дні в ході підготовки до Собору, спільно з экзархами Константинопольського патріархату. А 13 грудня результати підготовчої роботи будуть розглянуті на архієрейському соборі УПЦ КП.

У будь-якому випадку, після обрання новий глава помісної церкви відправиться в Стамбул, де в рамках урочистої процедури, яка передбачає спільну літургію з Вселенським патріархом, він отримає томос про автокефалію. На цьому процес створення помісної церкви можна буде вважати завершеним. Враховуючи, що найближчі служіння патріарха Варфоломія відбудуться 25 грудня і 6 січня, то томос предстоятель української помісної церкви отримає в один з цих днів.

Філарет і інші кандидати

Головна інтрига – хто стане главою нової української церкви – зберігається досі. Від початку переговорів про створення нової церкви та надання їй автокефалії безумовним фаворитом виглядав глава УПЦ (КП) Філарет. Сам він також не приховував свого бажання очолити помісну церкву, тоді як предстоятель УАПЦ Макарій (Малетич) заздалегідь відмовився від будь-яких амбіцій на цю посаду.

У міру наближення до Собору в церковних колах та ЗМІ все активніше заговорили про те, що 89-річний патріарх Филарет, ймовірно, не буде претендувати на пост предстоятеля нової церкви.

"За моєю інформацією, він (Філарет, - ред.) не буде балотуватися на пост предстоятеля. Але, на мою думку, це буде все ж таки людина з середовища Київського патріархату, так як єпископів КП буде більшість. Наскільки мені відомо, це такий елемент переговорів з Константинополем і прояв мудрості патріарха – потрібно посадою предстоятеля помісної церкви поступитися молодому предстоятелю", – заявив минулого тижня прес-секретар голови Верховної ради Андрій Ковальов, який раніше працював в інформаційному відділі УПЦ (КП).

Реагуючи на слова Ковальова, голова інформаційного управління УПЦ КП архієпископ Євстратій (Зоря) наголосив, що своє остаточне рішення Філарет озвучить тільки на Соборі, нагадавши про заяву патріарха від 19 листопада. "До цих пір, коли було потрібно для церкви – я був твердим і непохитним, не залишаючи предстоятельства, хоча й вимагали цього від мене в Москві, вживаючи і примус, і обіцянки. Так само заради блага церкви я йшов і на поступки, зокрема, коли будучи предстоятелем УПЦ, я заради об'єднання у 1992 році поступився цю посаду", - заявляв Філарет.

Але під час свого візиту до Чернігова 7 грудня Філарет закликав не звертати уваги на чутки, що патріарх не буде балотуватися і піде у відставку". "Це все неправда. Я до смерті буду патріархом, тому що інтронізація була в 95-му році, і ніхто цю благодать з мене не зніме", - заявив він. За версією, описуваної в медіа і співрозмовниками РБК-Україна з числа церковнослужителів, Філарету можуть надати титул "почесного патріарха" як визнання його заслуг перед церквою і народом.

У церковних колах зазначають, що персона Філарета може перешкодити максимально широкого об'єднання ієрархів різних діючої церков в єдину помісну. За словами митрополита Черкаського і Канівського Софронія (Дмитрука), який підтримує автокефалію, в разі обрання предстоятелем Філарета "ніхто або мало хто" із УПЦ (МП) перейде в нову церкву.

"Я зібрав тут всіх своїх священиків, голосували таємно, "так" або "ні". Коли проголосували, було 100 "проти", 30 "за". Це з присутніх, і 6 утрималися", – сказав Софроній каналу "Настоящее время".

Деякі співрозмовники РБК-Україна в церковних колах раніше запевняли, що патріарх Варфоломій спочатку хотів би бачити на чолі української церкви вихідця з Константинопольського патріархату. Але за такого кандидата на об'єднавчому Соборі не вдасться зібрати голоси. Втім, за словами інших співрозмовників, знайомих з підготовкою до Собору, таке питання взагалі не піднімалося. Екзархи з Фанару точно не будуть висуватися в предстоятелі церкви, отже, нову церкву очолить хтось з українських єпископів.

Оскільки представники УАПЦ давно заявили про самовідвід, залишаються лише претенденти з УПЦ (КП) і УПЦ (МП). У ЗМІ найчастіше називають імена 39-річного патріаршого намісника з УПЦ (КП) Епіфанія (Думенка), який вважається одним з близьких соратників Філарета, і митрополита УПЦ (МП) Вінницького і Барського Симеона. Але єпископи Київського патріархату, які будуть в явній більшості, не готові підтримати висуванців з Московського патріархату. Не можна виключати і появи інших претендентів, в тому числі від УПЦ (КП). Зокрема, одним з потенційних кандидатів ЗМІ називали митрополита Луцького і Волинського Михаїла (Зінкевича).

Вирішальне значення зіграє розстановка сил на самому Соборі, а саме кількісний склад архієреїв. За приблизними оцінками, взяти участь в Соборі, а відповідно, у голосуванні збираються понад 40 архієреїв КП і 14 - від УАПЦ. Скільки прийде єпископів від УПЦ МП – ще одна інтрига. Раніше говорилося про те, що брати участь у Соборі буде близько десятка їх представників, але, як заявив 7 грудня Філарет, їх буде лише троє або четверо.

На останньому засіданні синоду УПЦ (МП) було прийнято рішення, що забороняє участь її представників у об'єднавчому Соборі. "Вважати запланований "об'єднавчий собор" незаконним зборами, оскільки в ньому будуть брати участь представники розкольницьких угруповань", – йдеться у рішенні синоду, підписаному митрополитом Онуфрієм.

Сам Онуфрій напередодні також отримав запрошення на Собор за підписом Варфоломій. Той нагадав про рішення синоду Константинопольського патріархату, згідно з яким українські єпархії повертаються під управління Фанару.

"Ви не зможете еклізіологічно і канонічно носити титул митрополита Київського, який ви все одно носите зараз в порушення описаних умов офіційних документів 1686 року", - сказано в листі Варфоломія до Онуфрію. Як повідомили згодом в  УПЦ (МП), Онуфрій "поклав лист у конверт та відправив назад у Стамбул". 

За словами співбесідників РБК-Україна в церковних колах, Константинопольський патріархат може піти на крайні заходи і після створення помісної церкви в Україні позбавити сану і відлучити від служіння тих єпископів УПЦ (МП), які не захочуть до неї приєднатися. Інше питання, що це навряд чи буде сприйнято і виконано священиками в МП. Такий варіант малоймовірний ще й тому, що призведе до різкої ескалації напівцерковної ситуації в Україні, чого на Фанарі поки намагаються уникати. Раніше там показово вирішили не розривати зв'язки з РПЦ після аналогічного рішення Москви.

Незалежність, але не патріархат

Тексти томосу про автокефалію та статуту майбутньої церкви до проведення Собору не будуть оприлюднені офіційно. Але в ЗМІ почалося активне обговорення формату майбутньої церкви. Як з'ясувало РБК-Україна, оприлюднений зокрема грецьким ресурсом "Ромфеа" витяг з статуту церкви, прийнятого на останньому синоді Константинопольського патріархату, є чернеткою, або іншим робочим документом.

Виходячи з інформації, яку РБК-Україна надали кілька джерел, близьких до процесу надання автокефалії, є кілька ключових моментів, які визначатимуть порядок створення і діяльності помісної церкви. Насамперед, нова церква спочатку не отримає статус патріархату, хоча за кількістю вірних та парафій вона автоматично займе одне з перших місць у православному світі.

Серед всіх 14 (за версією Російської православної церкви і близьких до неї церков – 15) автокефальних церков, патріархатами є дев'ять, інші керуються архієпископами і/або митрополитами.

Але автокефальна церква може здобути патріарший статус з часом. Так сталося, приміром, з Сербської, Болгарської та Румунської православними церквами, які отримали свою автокефалію від Константинопольської церкви. Незалежність Румунської церкви була визнана в 1885 році, її предстоятелі носили сан митрополитів до 1925 року, коли їх статус був підвищений до патріаршого. Співрозмовники РБК-Україна говорять, що в перспективі такий шлях може пройти і церква в Україні, але це навряд чи стане справою найближчого майбутнього.

У будь-якому випадку, кандидатура предстоятеля нової церкви не буде затверджуватися ніким ззовні, в тому числі Вселенським патріархатом – а це одна з головних відмінностей між автокефальними церквами і автономними, напівавтономними, самоврядними.

Українська церква напевно займе 15-е місце в диптиху – списку імен предстоятелів помісних церков, яких "у порядку честі" поминають під час літургії. Принцип простий – спочатку вказують імена всіх патріархів, далі – архієпископів, митрополитів, згідно з хронологією. Оскільки Українська церква буде наймолодшою з усіх, то і в диптиху вона буде на останньому місці.

На думку противників створення автокефалії, нова Українська церква може бути обмежена у своїх зовнішніх зв'язках. У документах, які з'явилися у ЗМІ, йдеться, що вона буде пов'язана з іншими автокефальними церквами через Константинопольську матір-церкву. Але, як запевняють інформовані джерела РБК-Україна, насправді Українська церква зможе контактувати з іншими церквами самостійно, без посередництва Фанару, а відсилання до "матері-церкви" – лише символічна норма.

У той же час Вселенський патріархат дійсно буде відігравати важливу роль у функціонуванні Української церкви. Приміром, Фанар буде останньою апеляційною інстанцією, до якої зможуть звертатися українські єпископи в разі якихось внутрішніх конфліктів. Це аргументується дев'ятим правилом IV Вселенського (Халкидонського) собору 451 року: "Якщо єпископ або клірик має незадоволення на митрополита області (в нинішніх реаліях – предстоятеля автокефальної церкви, – ред.): то звертається або до екзарха великої області, або до престолу царственного Константинополя і перед ним судиться".

Роль верховної судової інстанції Константинополь відіграє (або принаймні претендує відігравати) у всьому православному світі, що визнається близькими до Фанару церквами, приміром, Елладською (Грецькою). Завдяки цим нормам, зокрема, стало можливе зняття накладених РПЦ анафем з предстоятелів УПЦ (КП) Філарета і УАПЦ Макарія. У РПЦ і УПЦ (МП) це рішення Вселенського патріархату не визнали.

На даний момент незрозуміло, як буде проходити процес канонізації святих нової церкви. Це питання потенційно може породити багато резонансних конфліктів у суспільстві, адже святими нерідко визнаються вкрай суперечливі державні і політичні діячі, наприклад, імператор Микола II в РПЦ.

Як зазначив співрозмовник РБК-Україна в церковних колах, швидше за все, буде прийнятий наступний порядок: нова церква зможе самостійно визнавати своїх святих, але вони будуть вважатися такими тільки на її території. Для більш широкого визнання потрібна їх канонізація спеціальною комісією Вселенського патріархату. Подібний порядок зараз має місце в УПЦ (МП), яка може визнавати власних святих та пропонувати їх для "утвердження" Московському патріархату, після чого вони можуть отримувати лик святості вже по всій РПЦ. Останнім часом таку процедуру успішно пройшли близько 15% "українських святих".

Нова українська церква також буде отримувати від Вселенського патріархату миро – церковне масло, яке використовується при хрещенні, освяченні храмів та інших таїнствах. Питання про те, хто саме готує миро для автокефальної церкви не таке просте, як може здатися збоку. Приміром, воно стало підставою для розриву зв'язків між Румунською церквою і Константинопольським патріархатом у 18 столітті. В Бухаресті вирішили готувати миро самостійно і на те, щоб на Фанарі з цим погодилися, пішло кілька років.

Але співрозмовники РБК-Україна з числа прихильників автокефалії запевняють, що зараз це питання дійсно має лише символічне значення і не є проявом якоїсь залежності від Вселенського патріархату, тим більше, Єрусалимський патріархат, Елладська, Албанська та інші помісні церкви також отримують миро від Константинополя.

Згідно з пропозиціями Константинопольського патрирхата, нова церква буде називатися Автокефальна православна церква в Україні, хоча всередині країни можуть використовуватися й інші форми, на зразок звичної Українська православна церква.

Більш детально всі питання внутрішнього устрою церкви, формування священного синоду (її правлячого органу) тощо будуть розглядатися на цьому тижні на консультаціях між єпископами УПЦ (КП), УАПЦ, прихильниками автокефалії з УПЦ (МП) і экзархами Вселенського патріарха, які привезуть рекомендації останнього Константинопольського синоду. Тоді ж повинні погодити та порядок проведення об'єднавчого Собору і розподілити посади у новій структурі. Особливо важливі посади керуючого справами церкви та керівника відділу зовнішніх зв'язків (де-факто – міністра закордонних справ церкви).