Відкрите небо. Як Україна захищена від російських літаків і ракет
Українська влада відверто називає протиповітряну і протиракетну оборону слабкою ланкою в захисті країні. Російська Федерація, навпаки, ударним темпами розвиває свою ракетну програму і збільшує штат бойової авіації. Чи здатна Україна захистити свій повітряний простір і хто їй в цьому може допомогти – нижче в матеріалі РБК-Україна.
До 2014 року армія в Україні фінансувалася за залишковим принципом. Не була винятком і система протиповітряної (ППО) і протиракетної оборони (ПРО). Практично вся вона трималася на багажі радянської спадщини, а розробка власних сучасних зразків була заморожена за часів правління Віктора Януковича.
"Протиповітряна і протиракетна оборона - це зараз ключові "дірки", які потрібно заповнювати, і ми над ними дуже предметно працюємо", – заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба восени поточного року.
Його в цій думці підтримує як міністр оборони Олексій Рєзніков, який називає посилення ППО і ПРО одним з пріоритетів своєї діяльності, так і Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. Нещодавно він був змушений визнати, що українська система протиракетної оборони "кульгає".
Зараз на тлі ескалації, що посилюється на україно-російських кордонах, питання "безпечного неба" стоїть вкрай гостро. Україна просить невідкладної допомоги від американських партнерів. І США почали робити перші кроки в цьому напрямку.
Американська допомога, радянська зброя
Делегація американських військових відвідала Україну на початку грудня з метою вивчити, наскільки надійно захищене українське небо.
"Вони вивчали детально прогалини які у нас є, слабкі і сильні сторони нашої ППО, як Повітряних, так і Сухопутних сил. Також вивчали проблеми протиракетної оборони. Це на сьогоднішній день ключові питання", - пояснив РБК-Україна спікер Командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
Американці побували в українських командних пунктах, центрах управління та оповіщення, і радіотехнічних підрозділах. Також їздили в зенітно-ракетну бригаду і бригаду тактичної авіації в Київській області. За словами Ігната, делегація США не просто "оглянула літаки", а вивчала питання сумісності американських і українських засобів зв'язку, автоматизованих систем управління і радіотехнічної розвідки.
"Після цього вони зроблять певні експертні висновки, що вони зможуть дати нам, яку військово-технічну допомогу надати. А нам треба все. І оновлення парку авіаційної та зенітно-ракетної техніки, безпілотників. Вони подивляться, що найбільш нагально необхідно і будуть вивчати питання, щоб, можливо, в найближчому майбутньому чимось Україні почати допомагати в цьому плані",-сказав спікер Командування Повітряних сил.
На сьогоднішній день українські військові захищають небо старою радянською технікою, підкреслив він. Яку періодично ремонтують, модернізують і повертають у стрій. Йдеться про зенітно-ракетні комплекси, яким по 40-60 років: "Бук-М1", С-300 (різних модифікацій: ПС, ПТ, В1) і С-125.
Єдиний далекобійний комплекс С-200 був знятий з озброєння за часів Януковича восени 2013 року - якраз перед початком військової агресії РФ в Крим і на Донбас. Українська винищувальна авіація представлена ескадрильями радянських Міг - 29 і Су-27.
"Ми зі старого вичавлюємо по максимуму, де тільки можемо",- пояснює РБК-Україна генерал-лейтенант Ігор Романенко, який займався темою ППО в керівництві Повітряних сил і Генерального штабу ЗСУ (2006-2010). Експерт визнає: старим озброєнням боротися з сучасними засобами повітряного нападу противника – це свідомо "тяжке завдання".
Єдиний момент, де ми не поступаємося противнику, це системи радіолокаційної розвідки і частково – системи радіоелектронної боротьби. Тут у нас є і світові передові розробки і висока технологічна база. Створити власний зенітно-ракетний комплекс (ЗРК) Україна, на жаль, поки що не здатна, визнають експерти. І це незважаючи на оптимістичні обіцянки КБ "Луч" і КБ "Південне" представити перші зразки такого ЗРК "в найближчі пару років".
"Так, вони заявляють це час від часу. Але поки що, крім обіцянок, нічого немає. Заяви - це круто, але щоб розробити зенітно-ракетну систему потрібні десятки років і величезне фінансування. А поставити на лінійку виробництво, щоб забезпечити повністю потреби такої держави як Україна – це дуже амбітні плани, скажемо м'яко", – зазначило джерело видання в керівництві ЗСУ.
Як приклад, воно наводить проблему клістронів - високочастотних підсилювачів для ЗРК, дефіцит яких відчуває Україна. До останнього часу їх вдавалося "манівцями" діставати з російських складів.
Не варто нашим військовим в осяжному майбутньому розраховувати і на американську систему Patriot, стверджує джерело видання в кабінетах влади. Про те, що саме цей ЗРК вкрай необхідний Україні раніше заявляли і міністр оборони Олексій Резніков і глава Офісу президента Андрій Єрмак.
США, дійсно, постачали Patriot не тільки партнерам по НАТО (Польща, Румунія), а й позаблоковим країнам (Швеція, Саудівська Аравія). Втім, в Україні не всі експерти підтримують ідею купити цей американський ЗРК.
"Я не просто не прихильник, я противник закупівель Patriot. Перш за все через їх вартість. Одна батарея Patriot без ракет обійшлася Швеції в 8,1 млрд грн. А нам треба, тільки щоб прикрити Київ, наприклад, шість таких батарей. Помножте тепер це на кількість міст, на кількість стратегічних об'єктів. І що головне - Patriot з досвіду Саудівської Аравії пробивається допотопними примітивними засобами. Тобто це не панацея", - пояснив РБК-Україна керівник Українського мілітарного порталу Тарас Чмут.
Прогалини в обороні
Поки ж, без американської допомоги і власних сучасних ЗРК, оборона повітряного простору України має ряд прогалин. З одного боку: успішно протистояти російськими літальним засобам - літакам, вертольотам і безпілотникам – наша система ППО цілком здатна.
Більше того, як запевняють у Командуванні Повітряних сил, українські військові навчилися збивати російські крилаті ракети типу "Калібр". Відповідні навчання пройшли цієї осені на полігоні в Херсонській області. Роль крилатої ракети виконував старий радянський безпілотник.
Проблема може виникнути в іншому - при гіршому розвитку подій Україна може виявитися беззахисною перед оперативно-тактичним комплексом "Іскандер". Його балістичні ракети спочатку на двигунах піднімаються на значну висоту, а потім продовжують політ до цілі по неконтрольованій (балістичній) траєкторії. Дальність ураження - 300-500 кілометрів.
Формально, на озброєнні України є один комплекс, здатний збити балістичну ракету на далеких висотах, це старий радянський С-300В1. Але снарядів до нього - протиракет (зенітних керованих ракет) - у нас немає, сказало джерело серед офіцерського складу ЗСУ.
"Тих ракет, які теоретично могли б наздогнати "Іскандер", у нас на озброєнні немає. Це серйозна і болюча для нас тема", - додав співрозмовник.
Генерал Романенко пояснив РБК-Україна цей парадокс. За його словами, пару систем С - 300В1 наша країна отримала з РФ в період розвалу Радянського Союзу. Але от передачу ракет Кремль принципово затягував, а потім і зовсім вирішив не давати. "Москва станції нам віддала, а ракети до них не дала. Сказала, мовляв, треба ще подивитися, розібратися і так далі", – зазначив генерал.
Таким чином, Україна зараз не має ефективного захисту від російських "Іскандерів". І в Кремлі це розуміють. Ще навесні на тлі загострення РФ перекинула чотири комплекси до українських кордонів - у Воронезьку область.
"Російська бригада "Іскандерів" поставлена до кордону і один дивізіон висунутий так, щоб накривати столицю Київ. Бригада може дати залп одномоментний 300 ракетами - на Київ та інші важливі об'єкти. Ось такий стан речей", - резюмував Романенко.
Також Росія, на його думку, завадила тому, щоб Україна створила власний аналог "Іскандера" – оперативно-тактичний комплекс "Сапсан". Він міг би стати зброєю стримування противника. Його розробка була розпочата при президентові Вікторі Ющенку і екстрено "призупинилася" при Януковичі. Романенко запевнив, що це було зроблено після візиту до РФ тодішнього міністра оборони Михайла Єжеля.
У ситуації, що склалася, Україну могли б захистити не тільки і не стільки американські Patriot, як загальноєвропейська і НАТОвська система протиракетної оборони. Військовий експерт вважає, що від Норвегії (найпівнічніша країна НАТО) до Туреччини (найпівденніша країна Альянсу) повинна бути створена "смуга" протиракетної оборони з розвідувально-ударними комплексами, яка б захищала Україну та інші країни Західної Європи. Спільно вони могли б запобігти ракетному удару РФ.
У Командуванні Повітряних сил заспокоюють, що хоч питання ПРО для України і "болюче", але зараз активно йде робота по захисту українського неба.
"Зараз масовано ніхто не літає, максимум ескадрильєю воюють. Тому у нас завдання стоїть перекрити простір уздовж кордону, захистити міста і основні стратегічні об'єкти країни від можливого повітряного нападу", – сказав спікер командування Юрій Ігнат.
Хоч Київ та інші великі українські міста і "накриваються" російськими ракетами, вони не є основними цілями країни-агресора. Тарас Чмут впевнений, що головною мішенню для Москви будуть українські військові підрозділи на Донбасі і саме їх необхідно в першу чергу захищати зенітно-ракетними комплексами.
"Ніхто не буде бомбити Київ як у Другу світову. Будуть бомбити війська, для того щоб потім захоплювати територію або примушувати Україну до тих чи інших політичних поступок. Просто так бомбити, наприклад, атомні електростанції теж ніхто не буде. Все-таки вже ХХІ-ще століття на дворі", - упевнений експерт.