Ніна Южаніна: Деякі митниці саботували розмитнення авто на єврономерах

- Наприкінці минулого року була проблема з розмитненням авто на єврономерах. На держкордоні виникли черги, власники автомобілів мали проблеми з визначенням вартості їх автівок при сплаті митних платежів. Чому так сталося і яка тепер ситуація?

- Законопроекти щодо розмитнення авто з європейською реєстрацією обговорювалися та готувалися два з половиною роки. У робочих групах були представники від усіх зацікавлених структур – працівники митниці, керівники Державної фіскальної служби та Міністерства фінансів.

Але, незважаючи на два з половиною роки підготовки, працівники зазначених структур одразу не були готові до реалізації норм прийнятих законів. Вже зараз, аналізуючи ситуацію, я розумію, що рядові фахівці не доносили думку і рішення з робочих груп до керівництва своїх відомств. Ухвалюючи рішення, всі розуміли, як буде запущений процес і що кому буде треба робити, а коли дійшло до справи, то виявилося, що керівники не дуже розуміли до кінця всі норми закону.

Нам вдалося швидко відреагувати на проблему. Я мала можливість спілкуватися з в.о. заступника керівника ДФС з митного напряму і почути його точку зору, щоб зрозуміти, до чого вони були готові, а до чого – ні. Зокрема, потрібно було відкоригувати питання щодо суміжних послуг на митниці, які відразу відчули на собі люди. Це стосується і вартості, і швидкості процедур. Я маю на увазі брокерські послуги, сертифікацію авто та вартість стоянки у зоні митного контролю. Ці нюанси мали відпрацювати безпосередньо виконавці цього закону і знайти компромісні варіанти вирішення всіх питань.

Кожна складова митного оформлення, які я зараз назвала, у нас частково віддані на відкуп приватному бізнесу. Зокрема, брокери – це приватні структури. Як вони діють? Чи виключно у правовому полі? Ми побачили, що митні термінали у нас також належать приватним структурам, а також – яку плату вони можуть встановлювати за в'їзд, виїзд і стоянки у зоні митного контролю.

- Приватні структури скористалися ситуацією та намагалися заробити на ажіотажі з розмитненням?

- Ціни були підняті невиправдано. Чи скористалися вони ситуацією, я сказати не можу. Спостерігаючи, що кількість автомобілів на європейській реєстрації в країні швидко зростала і що це створювало проблеми, ніхто не бачив вихід з цієї ситуації, а, можливо, і не хотів бачити. Всіх влаштовувало те, що народжувалося в цей момент в країні, а саме – брутальне порушення законодавства.

З одного боку, закон порушували ті, хто в'їжджав в країну і одразу надавав недостовірну інформацію, знаючи, що за це їм нічого не буде. З іншого, - ті, хто пропускав такі авто в країну і не реагував, не дивлячись на норми Митного кодексу, а також ті, хто не зупиняв і не повертав у законне русло тих же митників і людей, які скористалися цією ситуацією.

- Ви маєте на увазі правоохоронні органи?

- Вся система пригальмувала. Але нам вдалося знайти компромісне рішення. Хоча воно багатьох не задовольнило, зокрема й мене. Я розумію, що можливістю завезти дешеві автомобілі скористалися люди, у яких дійсно немає грошей на більш дорогі авто. Втім, левова частка – це ті, хто робив на цьому бізнес, користуючись прогалинами у виконанні процедур.

Зараз закони працюють. На третій тиждень після того, як вони набрали чинності, велика кількість машин поїхала на розмитнення. Ще протягом четвертого тижня роботу саботували деякі митниці, влаштувавши зговір між митними постами і брокерами. Підігрівали цей саботаж люди, для яких це раніше був бізнес. Вони і самих людей підігрівали не їхати розмитнюватися, і митників, щоб вони не давали людям можливості розмитнюватися. До цих пір лунають заклики до людей, щоб вони активно не розмитнювали авто, бо нібито є шанс досягти чогось нового. Але я прошу всіх людей, кого це стосується, використати цей час, щоб знайти можливість для розмитнення автомобілів.

Ніякого повороту подій не може бути. Норми приймалися дуже важко. Важко було знайти компроміс з людьми, які були категорично проти надання пільг. Не потрібно зараз прикриватися людьми, для яких розмитнення занадто дороге. Особисто я вважаю, якщо людина придбала автомобіль за тисячу євро, то для неї будь-яка сума є великою. І така людина взагалі не готова здійснювати митне оформлення і сплачувати митні платежі. Ділки, які завозили ці автомобілі, обіцяли людям, що вони будуть все життя їздити під їх прикриттям. Мабуть, тепер дійсно з економічної точки зору недоцільно сплачувати митні платежі за автомобіль, якому більше 15 років і який був недорогий при придбанні.

- Що людям робити з такими авто?

- Краще з цими автомобілями розпрощатися у спосіб, який вони для себе приймали, коли придбавали. Всі знали, що з таким автомобілем потрібно буде прощатися. Краще купити більш нове авто і розмитнитися за новими ставками. Цей процес пішов. Коли називають кількість авто, які розмитнюються, не називають ту велику частину авто, які вперше заїжджають в Україну. А їх заїжджає стільки, а то й більше тих, що розмитнюються після перебування на території країни. Сьогодні розмитнюється 4,5-5 тисяч авто в день. З них 40-50 відсотків так званих "євроблях", решта – автомобілі, які раніше не заїжджали в Україну.

Головне, що ми надали можливість людині пройти митне оформлення і поставити автомобіль на облік в Україні. А все решта – спекуляції і викручування інформації на користь людей, які протидіяли цьому процесу або бачать єдине спасіння в електораті, який можна підтягти під свої політичні амбіції. Цього точно не варто робити. Такі соціальні питання не треба використовувати у політиці, бо так заводять людей ще глибше у проблеми. Жодна політична сила, яка зможе прийти у наступний парламент, якщо вона буде відповідати у тому числі за бюджет країни, не зможе прийняти більш ліберальний закон, ніж прийнятий зараз.

Ніна Южаніна: "Не потрібно зараз прикриватися людьми, для яких розмитнення занадто дороге". (Віталій Носач, РБК-Україна).

- Тобто найближчим часом не варто очікувати на зміни у законодавстві щодо розмитнення авто, зокрема, стосовно продовження пільгового періоду?

- Процес іде. Люди, які намагались його гальмувати, мають відійти у сторону. Ті, хто бажає розмитнити авто, у встановлені законом строки, встигне це зробити. Ніяких розмов про продовження, перенесення або зміну цих строків йти не може.

- Чи я правильно зрозумів вашу думку, що деякі політики та політичні сили можуть спекулювати на цій темі напередодні президентських та парламентських виборів, намагаючись розхитати ситуацію?

- Думаю, що так. Багатьом ми допомагали вирішувати питання що називається "з коліс". Ряд проблем знято. Втім, люди продовжують писати нам щодо тієї ж вартості авто, яку вони заявляють, і яку митники від них вимагали раніше. Цієї проблеми вже немає. Порядок митного оформлення авто такого типу прийнято. Але люди продовжують ставити запитання. Чому так відбувається? Наприклад, стоїть 500 автомобілів, розмитнення яких стримується людьми, які проти нових законів, а по цим 500 авто навіть декларації ніхто не подав. Ми зробили цю роботу, і процес пішов. І люди, які продовжували стояти, пішли на розмитнення.

- Ви згадали, що співробітники митниці на місцях намагалися нагнітати ситуацію. Керівництво ДФС втрутилося, щоб навести порядок?

- Зараз дуже тяжка ситуація в управлінні ДФС. Мені здається, що втрачено чітка вертикаль, підпорядкованість і керованість. Можливо, у центральному апараті не знали всіх нюансів, які відбувались на місцях.

- До речі, щодо ДФС. У грудні уряд ухвалив рішення розділити її на податкову та митну службу. На вашу думку, як це має відбуватися, і скільки часу може зайняти?

- У цьому питанні є обставини, які говорять, що це треба робити, а є обставини, які викликають багато запитань. Об'єднання двох різних напрямів, коли створювалося Міністерство доходів і зборів, відбувалося під певні завдання. Був один топ-менеджер, який як керівник, мабуть, був сильний, організовував усі процеси. Консолідація в єдину службу не була пов’язана з подібними функціями митниці та податкової, спрощенням контролю чи з новими завданнями. Ні, це було елементарне об'єднання під одного управлінця.

Коли об'єднували, залишались неліквідованими ще дві чи три юридичні особи. І мінус у тому, що ті юридичні особи досі не ліквідовані. Один з етапів перетворень був призначений саме для того, щоб позбавитися невигідних співробітників, які, користуючись прогалинами у застарілому трудовому законодавстві, залишаються "вічними" працівниками і не звільняються.

З першого року роботи у комітеті ми говорили, що тоді було зроблене невластиве об’єднання двох напрямів, які мають різні завдання. Коли я дивилась структуру, штатний розпис, назви департаментів, я довго не могла зрозуміти, хто чим займається, де поєднані фіскальні і митні функції і що це за унікальні працівники за своїми професійними здібностями.

Щодо постанови Кабінету міністрів у мене також є питання. Але роз'єднувати за функціями потрібно. Ми маємо раніше перетворені юридичні особи ліквідовувати і пройти весь шлях начисто.

У законі, який ми приймали у грудні 2016 року, було поставлене завдання виконавчій владі провести до 1 липня 2017 року аудит баз даних ДФС. Весь цей період ми намагалися ініціювати перенесення їх у Міністерство фінансів. Але тоді взагалі не було зрозуміло, що ми можемо переносити, що у нас за продукти є, як ми можемо забезпечити їх функціонування і подальшу роботу працівників ДФС із цими базами. Разом з тим, потрібен стовідсотковий контроль з боку Мінфіну. Цього не відбулося. Ні ДФС не готова була передавати свої бази, ні Мінфін їх приймати.

Сьогодні у нас 2019 рік. Аудит не проведено. Зараз я сумніваюся, що він взагалі може бути проведений. Супротив з боку ДФС цьому аудиту величезний, а Мінфін теж не усвідомлює, який саме аудит потрібно провести, і не використовує свої повноваження, щоб зробити це силоміць.

- Чому так відбувається? Це відсутність політичної волі чи якісь інші причини?

- У даному питанні про політику взагалі не треба говорити. Тут є ефект виконавців. Він відіграє чи не найгіршу роль. Недостатня кваліфікація Міністерства фінансів і зацементована позиція ДФС не дають справі рухатися.

Ми ж знаємо, що програмне забезпечення, починаючи від технічного завдання до технічної реалізації, робиться не спеціалістами ДФС, а здебільшого компаніями на аутсорсингу. Захист інформації не перевірений. Не проведені всі процедури, які б підтвердили, що це програмне забезпечення, яким ДФС користується як основою основ, відповідає всім нормам і критеріям. Я майже впевнена, що у бази даних ДФС відбувається зовнішнє втручання. Це складне питання, але з нього потрібно починати, щоб поділ ДФС відбувся правильно.

- Ви кажете, що майже впевнені, що у бази даних ДФС є зовнішнє втручання. Як це можливо і чи законно?

- Звісно, це незаконно. Якщо за всі ці роки так і не знайшли людину, яка за це відповіла б, то мені здається, що це безпосередня відповідальність керівника ДФС. Його ініціатива і наполегливість мала бути реалізована саме у цьому питанні.

- Про якого саме керівника мова: Ігоря Білоуса, Романа Насірова чи Мирослава Продана?

- Це треба було зробити одразу після звільнення Олександра Клименка з посади керівника Міністерства доходів і зборів, коли у 2014 році створювали на його базі Державну фіскальну службу. Мені здається, що люди, які писали те програмне забезпечення, досі мають можливість втручатися у його роботу.

Ніна Южаніна: "Зараз дуже тяжка ситуація в управлінні ДФС. Мені здається, що втрачено чітка вертикаль, підпорядкованість і керованість". (Віталій Носач, РБК-Україна).

- Кому мають підпорядковуватися податкова та митна служба після поділу ДФС? Мінфіну?

- Безперечно, Мінфіну. Не страшно, що у нас Міністерство фінансів ще залишається слабким. Новий міністр Оксана Маркарова зможе приділити увагу цим напрямам. І потихеньку ці напрями стануть керованими. Тим більше, що керувати двома розділеними службами буде легше. Буде можливість з когось питати. Зараз, мабуть, ДФС переживає найскладніший період. Керівники і заступники ДФС самі перебувають у підвішеному стані. Те, що вони не призначені на посади і знаходяться у статусі в.о., багато про що говорить. Це служба без керівництва.

- Після звільнення Мирослава Продана ніби за власним бажанням прем’єр Володимир Гройсман говорив, що найближчим часом буде оголошений конкурс по відбору керівника ДФС. Після рішення про поділ служби питання про відбір керівника ДФС вже не актуальне? Якою ви бачите цю ситуацію?

- Не можу сказати, чому тоді були зроблені такі заяви. Тому не можу прокоментувати, що хто хотів і чому так сталося. Але не забувайте, що план реформи ДФС був напрацьований ще у 2017 році. Місія технічної допомоги МВФ завжди намагалася дати своє бачення цьому процесу. Можна приймати не все. Але треба розуміти, якщо у нас зараз є технічна можливість провести оновлення і правильно побудувати роботу, треба цим скористатися. Ми ніколи за ці роки не виділяли грошей ані у достатній, ані у мінімальній сумі для технічного оновлення. Все перебуває у стані, який ми могли собі дозволити років десять назад.

- У 2015 році ви разом з деякими вашими колегами по податковому комітету були серед номінантів конкурсу по відбору голови ДФС. Зараз, коли планується створення нових окремих служб, ви готові висувати свою кандидатуру, щоб очолити, наприклад, податкову службу?

- Коли ми у 2015 році брали участь у конкурсі, я сподівалася, що країні потрібні фахові люди, керівники, які на практиці довели, що вони можуть щось робити. Але так не склалося. Сьогодні, коли цей корабель у пробоїнах і без штурвалу, я вже так розумію, що це нікому не потрібно. Усі розуміють, що підняти цю машину, яку збили з ніг, дуже тяжко. Не знаю, що може статися, щоб я прийняла рішення йти на конкурс.

- Повернемося до реформи ДФС. Що робити з податковою міліцією у разі поділу відомств? Залишити її у складі податкової служби, як було колись?

- У процесі реформи ДФС шляхом поділу це питання особисто мене хвилює найбільше. Ми не мали починати поділ, не визначивши долю податкової міліції. Сталося так, що у нас заговорили тему створення єдиного правоохоронного органу по боротьбі з економічними злочинами. Це шкодить всім.

Була політична воля почати обговорення цього питання. Цим потрібно було скористатися і експертам, і самим силовикам, і всім дотичним до питання депутатам. Тому що виходить так, що говорити і обіцяти щось бізнесу ми можемо, а коли треба стати до діла і почати непопулярну справу, всі розбігаються і залишаються тільки ті, хто критикує правильні ідеї. Я маю на увазі законопроекти щодо створення нової служби – про Національне бюро фінансової безпеки, і на противагу йому – про Службу фінансових розслідувань, яку пропонувало створити Міністерство фінансів.

Коли ми з колегами у податковому комітеті, маючи досвід роботи у бізнесі, починали обговорювати це питання, у нас була єдина мета – реорганізувати податкову міліцію так, щоб вона перетворилася на аналітичний підрозділ, щоб прибрати податкову міліцію від незаконного втручання у господарську діяльність. Коли почали заглиблюватися у питання, зрозуміли, що це не вирішить проблему. Є ще ряд правоохоронних органів, які мають можливості перевіряти і здійснювати втручання у господарську діяльність. До того ж ще більш брутально, ніж податкова міліція. Тоді й почали говорити, що потрібен єдиний орган.

Концептуально ми провели не один рік у зустрічах з бізнесом, щоб відчути, наскільки ця думка може бути сприйнята у суспільстві. Те, що цей орган має бути незалежним і точно не під Мінфіном – це однозначно. Що це має бути орган не у складі МВС – однозначно. Ми виписали законопроект, який чітко і однозначно дає визначення роботі нового бюро. Для тексту проекту закону багато взяли з практики Литви та Румунії. Експерти з Єврокомісії допомагали описати нам концептуальні речі.

Якої ж критики ми зазнали? Мене здивувала реакція експертного середовища на першому етапі обговорення. Перші питання, які нам ставили: "З чотирма органами зараз можна домовитися, а як бути, якщо з одним не домовишся?". Не буду пояснювати у чому деталі цих домовленостей. Норми Кримінально-процесуального кодексу свідчать самі за себе, що достатньо домовитися з однією структурою і можна прикрити будь-який злочин.

Ніна Южаніна: "Є ще ряд правоохоронних органів, які мають можливості перевіряти і здійснювати втручання у господарську діяльність. До того ж, ще більш брутально, ніж податкова міліція". (Віталій Носач, РБК-Україна).

- Критики вашого законопроекту говорили, зокрема, про те, що бюро не має підпорядковуватися президенту і не має бути силовим органом. Ви ж пропонували навпаки.

- Якби ми говорили тільки про те, що ми замінюємо податкову міліцію і у нас залишилися б силові підрозділи у Нацполіції, то, можливо, експерти були б праві. Якщо б ми створювали тільки департамент по боротьбі з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, то, можливо, його треба робити без силового блоку. Це сиділи б виключно аналітики, які передавали інформацію у Національну поліцію і потім певні підрозділи проводили слідчу роботу та доводили б всі розслідування до кінця.

Але якщо йдеться про єдиний орган, це має бути виключно орган з правоохоронними функціями і з тим підходом, який ми після обговорення виклали як останню редакцію, яку запропонували суспільству. Бюро має складатися з аналітичного підрозділу – це дві третини нового органу, який працюватиме з доступом до всіх інформаційних систем і баз даних, які є в державних виконавчих органах. Це те, без чого зробили фальстарт наші антикорупційні органи. Цей негативний досвід варто врахувати.

Обов'язково має бути слідчо-оперативний блок. Ми домовилися, що підрозділи фізичного захисту не мають права брати участь безпосередньо в оперативній діяльності, вони існують лише для захисту працівників оперативно-слідчого блоку. Ми виписали детально, що вони не можуть бути у масках і повинні мати розпізнавальні знаки. Економічні злочини – найбільша проблема. З ними "білими комірцями" не поборешся. Потрібно усвідомлювати і давати собі правдиву відповідь на запитання: чи можна через запевняння і висвітлення інформації побороти економічну злочинність? У жодному разі.

Повертаючись до питання поділу ДФС. Мені досі незрозуміло, як ми можемо вийти із ситуації, якщо два ключових блоки питань – бази даних і податкова міліція – залишаються невирішеними, не створено новий правоохоронний орган по боротьбі з економічними злочинами. Ми не виконуємо свої зобов’язання.

Експерти загралися замість того, щоб об'єднатися і разом працювати. Договорилися до того, що не створено жодний орган. Є податкова міліція, є СБУ, є Нацполіція. Генеральна прокуратура здійснює тільки нагляд, хоча і тут є певні питання.

- Які у вас очікування щодо ухвалення вашого законопроекту про НБФБ? До президентських виборів це питання може з'явитися у порядку денному?

- Я спілкуюся з колегами у залі. Приблизно третина депутатів підтримують створення бюро і довіряють мені питання коригування тексту закону між першим і другим читанням у рамках того, про що ми вже домовилися. Є третина колег, які взагалі не хочуть читати текст законопроекту і думати про можливість такої трансформації, оскільки це люди, які створювали у правоохоронних органах певні підрозділи і не хотіли б втрачати ті здобутки, які вони мають. І ще третина вагається, остерігаючись, що виконання закону може нівелювати все те добре, що пропонується авторами документу.

Мені хотілося б, щоб ми до кінця каденції парламенту восьмого скликання прийняли закон про НБФБ хоча б у першому читанні. Щоб було зрозуміло і суспільству, і експертам, до чого ми рухаємося. Зараз ми продовжуємо працювати, у тому числі з економістами та спеціалістами посольств. У нас вже є альтернативне бачення щодо тексту тих статей, які викликали у них сумнів або побоювання. Ми прийшли до компромісного варіанту. Сподіваюся, що невдовзі завершимо обговорення спірних моментів з міжнародними експертами і посольства зможуть підтримати кінцевий текст законопроекту по створенню НБФБ, який ми запропонуємо.

- У минулому році, як багатьом здалося, президент висловив вам підтримку у цьому питанні, коли законопроект про Нацбюро фінансової безпеки винесли на обговорення на Національну раду реформ. Здавалося, що політична воля є. Зараз, коли процес загальмувався, і, беручи до уваги старт президентської передвиборчої кампанії, Петро Порошенко вже не буде форсувати це питання?

- Йому немає необхідності це питання форсувати. Зараз я маю виконати певну роботу, чим і займаюся.

- Ще одне з найбільш дискусійних питань, яке обговорювалося у минулому році, – скасування податку на прибуток та запровадження податку на виведений капітал.  Чому з цим не склалося?

- Частина бізнесу була проти. І це саме впливова частина бізнесу, яка формує точку зору, у тому числі у наших кредиторів, зокрема МВФ, а також найбільш поважних фінансових інституцій – Світового банку та ЄБРР. Вони висловилися проти введення податку на виведений капітал замість податку на прибуток.

Ви бачили, скільки президент на зустрічах з бізнесом намагався переконати одностайно підтримати ініціативу з ПнВК. Але цього не відбулося. Президент, глибоко розуміючи тему цього податку, наважився подати законопроект до парламенту. До речі, це не так просто зробити. Після внесення цього законопроекту він отримав багато запитань від наших європейських колег.

- Доводилося чути, що проти ПнВК були компанії з орбіти бізнесмена Ріната Ахметова. Вам щось про це відомо?

- Не можу підтвердити. Зовсім інші структури проти. Звісно, я дякую українським підприємствам, які підтримували реформу. На жаль, їх відсоток невеликий. І їх вплив на прийняття рішень, зокрема і на міжнародному рівні, незначний.

Найприйнятнішим для запровадження ПнВК був 2016 рік, коли інфляційні доходи давали можливість покрити тимчасовий розрив, який у будь-якому випадку супроводжує запровадження нового податку, від цього нікуди не подітися.

- Чи можливе доопрацювання законопроекту про ПнВК, зокрема, з тими змінами, про які Мінфін домовився з МВФ? Мова йде про те, що цей податок буде запроваджений тільки для малого та середнього бізнесу з оборотом в рік до 200 млн гривень, а також про те, що бізнес заплатить авансом 50% від прибутку за попередній рік. Наскільки це реально?

- Оксана Маркарова, на відміну від попереднього керівництва Мінфіну, взялась за цю роботу. Вона, як і Дмитро Шимків (екс-заступник голови Адміністрації президента, - ред.), доклала багато зусиль, щоб нас взагалі почали чути наші західні партнери і кредитори, щоб проговорити деталі і показати, що податок не тільки перекриває схеми, а й надає більше свободи саме тим інвестиціям, які залишаються в Україні.

Мінфін сів за стіл переговорів з МВФ, і їм вдалося домовитися, але з певними умовами, зокрема щодо обмеження у 200 мільйонів гривень. Коли ми винесли на комітет питання, чи можна вводити ПнВК з такими перехідними умовами, то найактивніші автори законопроекту сказали, що ні, будь-який компромісний варіант неприйнятний, потрібно вводити у повному обсязі.

- Як ви оцінюєте ініціативу Міністерства соціальної політики запровадити регресивну шкалу ставок Єдиного соціального внеску та збільшити стелю зарплат, з якої платиться ЄСВ? Для бізнесу це досить непопулярна ідея. Чи знайде вона підтримку у залі?

- Цю ініціативу потрібно широко обговорювати. Поки що більшість проти. Є ризик, що великі зарплати підуть в "тінь". Можливо, доцільніше знайти запобіжники до існуючої системи, щоб не було зловживань, коли на підприємстві у однієї-двох осіб зарплата мільйон і більше, а всі решта отримують мінімальні зарплати.

Ніна Южаніна: "Президент, глибоко розуміючи тему цього податку (ПнВК, - ред.), наважився подати законопроект до парламенту". (Віталій Носач, РБК-Україна).

- Країна вже знаходиться у стані передвиборчої кампанії. У цей період темп реформ згасає. Втім, можливо, ви очікуєте, що найближчим часом все ж будуть прийняті важливі податкові законопроекти?

- Звісно, зараз час, коли не варто сподіватися на прийняття якихось важливих законопроектів. Але я все ж хочу, щоб у залі були розглянуті законопроекти, які ми маємо імплементувати по Угоді про асоціацію між Україною та ЄС.

Можливо, вдасться розглянути хоча б у першому читанні законопроект щодо імплементації рекомендацій BEPS по боротьбі з розмиванням податкової бази. І хотілося б у першому читанні розглянути законопроект про створення Нацбюро фінансової безпеки. Податок на виведений капітал необхідно розглядати, але я не можу цього обіцяти, поки не проведемо необхідні переговори з МВФ і не досягнемо спільного розуміння того тексту, який має бути винесено у зал.

- У 2016 році ви ініціювали питання щодо проведення "нульового декларування", коли громадяни мають розкрити усі свої активи та розпочати відносини з податковою службою з "чистого листа". Але тоді цю ініціативу розкритикували антикорупційні активісти, які вважали, що "нульове декларування" може нашкодити запровадженню електронного декларування для чиновників. Чи плануєте ви повернутися до цього питання ще у цьому році?

- Ми працюємо у цьому напрямі. Відповідний законопроект буде йти паралельно з імплементацією рекомендацій по боротьбі з розмиванням податкової бази. Я вважала тоді і вважаю зараз, що у одноразовому декларуванні закладені великі ресурси для країни, які можуть повернутися і працювати на Україну. І оскільки у нас чиновники вже подали електронні декларації, і вже не за один рік, тому, мабуть, у антикорупціонерів зникло непорозуміння щодо "нульової декларації".