МГЗ повідомив про три кримінальних провадження щодо тиску на завод
Державне бюро розслідувань та поліція розслідують кримінальні провадження щодо тиску та рейдерської атаки на Миколаївський глиноземний завод.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу підприємства.
Дії членів організації "Стоп шлам" поліція кваліфікує за ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України як замах на шахрайство в особливо великих розмірах.
"Відповідно до матеріалів кримінального провадження, аби заволодіти майном заводу, група осіб сфабрикувала документи, на підставі яких в подальшому було подано позов від нібито 1279 членів організації про стягнення компенсації моральної шкоди у розмірі 9,2 млрд грн", - йдеться у повідомленні.
Водночас ДБР розслідує 2 кримінальних провадження стосовно неправомірних дій службових осіб Заводського районного суду міста Миколаєва, який вирішив стягнути з заводу понад 9 млрд грн компенсації.
Одне провадження правоохоронці кваліфікують за статтями 376-1 ККУ "Незаконне втручання в роботу автоматизованої системи документообіг суду та 366 ККУ "Службове підроблення". Виявилось, що посадові особи Заводського районного суду провели розподіл справи за позовом активістів всупереч вимогам чинного законодавства у не робочий час та з процесуальними порушеннями.
Ще одна справа розслідується за статтею 364 ККУ "Зловживання владою або службовим становищем" щодо судді Ірини Бобрової, яка прийняла до провадження позов та винесла рішення без сплати судового збору, який повинен був бути щонайменше 92 млн грн.
У МГЗ зауважили, що під час розгляду згадуваних матеріалів, суддя Боброва прийняла до уваги відверто незаконну експертизу, ігнорувала всі клопотання сторони захисту та відмовляючись викликати до суду "потерпілих".
Нагадаємо, раніше юристи Миколаївського глиноземного заводу отримали рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Мінюсті, що призупинила свідоцтва експертів, які нарахували 9,2 млрд грн моральної шкоди для ГО "Стоп Шлам".
Відповідно до тексту документу, експерти вийшли за межі своїх спеціальних знань як експертів-психологів. Також у висновку зазначено, що експерти не лише не спілкувались з потерпілими, а й використовували неіснуючу методику.