У всьому світі багато економік активно переходять на "зелену" енергетику. У неї багато переваг порівняно з "традиційною" енергетикою. І до того ж "зелені" електростанції допомагають країнам знижувати вплив на зміну клімату. Україна завдяки розвитку "зеленої" енергетики, крім виконання зобов'язань перед ЄС, також може зміцнити свою автономність від зовнішніх поставок палива для виробництва електроенергії. Не кажучи вже про те, що це має позитивний ефект для екологічної ситуації в країні. Ті ж, хто проти цих змін, поширюють недостовірну інформацію про галузь. Вони зацікавлені, щоб Україна продовжувала використовувати традиційні енергоресурси і більше закуповувала за кордоном. РБК-Україна зібрало 5 найпоширеніших міфів про "зелену" енергетику, пояснивши, чому ситуація насправді не така, як про це говорять противники "зеленки".
Криза в енергетичній галузі викликана неправильним управлінням, а також прийняттям ряду рішень, які створили проблему боргів між усіма учасниками ринку. Коронавірус додатково погіршив ситуацію.
Борги перед "зеленими" електростанціями не виникли, якби спочатку діяв затверджений механізм оплати за "зелену" електроенергію – на 100% через тариф на передачу "Укрэнергро".
Причиною цієї проблеми стало те, що НКРЕКП обмежила верхній поріг тарифу "Укренерго". Таке рішення призвело до дефіциту коштів "Гарантованого покупця" (свого роду посередник), на якого покладені зобов'язання по оплаті всієї виробленої "зеленої" електроенергії, а також покриття різниці між ринковою ціною на електроенергію і дешевою електроенергією для населення. Такий платіжний механізм став недієздатним і створив кризу в галузі.
Коли НКРЕКП затвердить повну суму компенсації, як того вимагає закон, у "Гарантованого покупця" буде достатньо коштів, щоб платити "зеленим" електростанціям за електроенергію.
Це далеко не так. Діючий тариф цілком прийнятний в умовах України по ряду причин. Справа у тому, що для сонячної енергетики кількість сонячних днів в Україні менше, ніж у ряді європейських країн (Іспанія, Італія, Португалія), а також країн, які знаходяться південніше – Єгипет, ПАР.
Крім того, термін дії "зеленого" тарифу у нашій країні нижче, ніж в інших. В Україні "зелений тариф" для станцій діє тільки до 2030 року, тоді як у багатьох країнах він розрахований мінімум на 20-25 років.
Є ще таке поняття, як країнний ризик. В України достатньо слабка репутація інвестиційно-привабливої країни. Часто влада приймає не стратегічні рішення, а кроки, які змінюються в залежності від політичної ситуації в країні.
І тут є дуже показовий приклад. Ситуація зі спробою ретроспективно знизити "зелений тариф" для діючих СЕС і ВЕС, яка тривала протягом останніх 9 місяців, ще більше переконала у цьому зарубіжних інвесторів.
Вартість фінансування. В Україні кредитування набагато дорожче, ніж в Європі. Компаніям необхідно платити набагато більші відсотки по кредитах, ніж в інших країнах. WACC (Середньозважена вартість капіталу — середня процентна ставка за всіма джерелами фінансування компанії) в Україні – 10%, у Європі – 3%.
Ще одна проблема – вартість приєднання до електричних мереж. Компанії повинні платити за підключення і при цьому за свої ж гроші будувати енергетичні об'єкти (підстанції, лінії електропередач), які потім переходять у власність оператора системи розподілу або оператора системи передачі "Укренерго".
Крім того, за даними рейтингу Світового банку Doing Business, Україна займає 128 місце серед 190 срана за рівнем доступності підключення до електромережі.
Частка міжнародних інвесторів становить приблизно 30% від загальної потужності "зелених" потужностей. До теперішнього часу вони інвестували 2,4 млрд євро.
Це інвестиції з таких країн: Бельгія, Канада, Китай, Франція, Німеччина, Литва, Норвегія, Іспанія, Швеція, Великобританія, США та ін. Причому близько 1 млрд євро – кредити від міжнародних фінансових інститутів BSTDB, DEG, EBRD, Finnfund, FMO, GIEK, GGF, IFU, NEFCO, OPIC, Proparco, Swedfund.
І зі зрозумілих причин іноземні інвестори хочуть захистити свої інвестиції в Україні. Минулого тижня посли Бельгії, Великобританії, Канади, Норвегії, Німеччини, Франції, Швеції і Південної Кореї в Україні в листі на керівництво країни закликали не допустити неповернення інвестицій у відновлювані джерела енергії (ВДЕ) країни.
Дипломати просять не підривати довіру інвесторів рішеннями, які можуть мати короткострокову вигоду, але разом з тим – негативні довгострокові наслідки для електроенергетичного сектора і для інвестиційного клімату України.
На ринку зеленої енергетики в Україні більше 600 гравців, і він налічує у кілька разів більшу кількість компаній, ніж в інших секторах енергетики. Що свідчить про високу конкурентність і розрізненність. І що важливо: 10% ринку сонячної енергетики (понад 500 МВт) знаходиться в руках населення, яке побудувало домашні сонячні станції.
Зелена енергетика це – енергетична автономність, яка зменшує залежність від імпортного газу, вугілля, ядерного палива (імпорт з Росії); дає конкуренцію у продажу електроенергії на ринку на добу вперед.
Інвестори отримали офіційні дозволи на рівні держави на будівництво нових "зелених" потужностей. Оператор системи передачі ("Укренерго") схвалив понад 14 ГВт нових "зелених" потужностей за договорами на підключення до електромережі. Якщо було розуміння, що така кількість згубна для енергосистеми, то держава мала б обмежити видачу дозволів на будівництво нових потужностей.
Але, за інформацією "Укренерго", протягом 2021-2022 років в Україні може без будь-яких проблем додатково встановлено ще 900 МВт потужностей виробництва електроенергії з вітру.
Обмеження вироблення електроенергії на генерації ВДЕ, які Міністерством енергетики та "Укренерго" сприймаються як "нестабільно функціонуючі енергосистеми", є стандартним інструментом для знищення таких енергосистем у всіх країнах зі значним відсотком такої генерації.
Насправді все з точністю до навпаки. Питання перегляду "зеленого тарифу" почали підніматися ще на початку осені 2019 року. Всі спроби інвесторів прийти до компромісу з профільним міністерством не дали жодного результату.
У жовтні-листопаді інвестори зробили ряд офіційних пропозицій міністерству. Але відомство пропонувало внести критичні і примусові зміни, які нібито були узгоджені з інвесторами і при цьому не давали належного ефекту, а також зупиняли розвиток галузі.
Для стабілізації на ринку "зеленої" енергетики народні депутати розробили навіть кілька законопроектів, проте вони так і не були розглянуті в стінах парламенту. Міністерство енергетики ігнорувало всі конструктивні пропозиції інвесторів і кожен раз робило пропозиції, які були гірші за попередні.
Асоціації, які представляють більшість ринку ВДЕ, також вели переговори в рамках медіації за посередництва представника Єврокомісії, однак це не увінчалося успіхом. Міністерство вимагало йти на поступки інвесторам, однак не робило ніяких пропозицій зі свого боку.
Вигода від раніше запропонованих ретроспективних змін становить 2 млрд гривень, при цьому вона ніяк не вирішує проблему фінансових розрахунків перед підприємствами ВДЕ, оскільки реальний дефіцит в кілька разів більше. У той же час держава понесе втрати від арбітражних розглядів, недоотриманих інвестицій в майбутньому.
***
У кінці квітня в Україні під керівництвом прем'єр-міністра України почав працювати антикризовий енергетичний штаб, перед яким стоїть завдання вирішити проблеми галузі. Серед антикризових заходів є питання підписання меморандуму між урядом та інвесторами ВДЕ.
У ньому будуть виписані збалансовані рішення і зміни, які влаштують як державу, так і інвесторів, яким важливо розуміння стабільності інвестиційного клімату для майбутніх інвестицій в Україну.
Якщо цей меморандум буде підписаний, а потім буде закріплений проголосованим у раді законопроектом, то майже річна епопея щодо "зелених" тарифів завершитися, а сектор ВДЕ в Україні продовжить розвиватися і залучати закордонні інвестиції.