Угорщина більше не вимагає скасувати мовну норму українського "Закону про освіту", натомість зберегла дві вимоги, які дозволять відновити діалог Україна-НАТО. Про заявив це міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто в інтерв’ю "Європейській правді".
За його словами, перша вимога стосується продовження перехідного періоду імплементації освітнього закону.
"Перехідний період щодо мови освіти повинен бути продовжений до 2023 року, і за цей час ви маєте домовитися з меншиною про те, які саме зміни будуть впроваджені", - зауважив Сійярто.
Друга умова, яка також повністю відповідає пропозиціям Венеціанської комісії, за його словами, це те, що норма про мову навчання не повинна поширюватися на приватні школи.
Була ще третя умова, але Україна її виконала: розпочала консультації з представниками угорської меншини.
Сійярто також наголосив, що угорська громада не ухвалює рішення за вказівкою Будапешта.
"У нас дуже проста стратегія з питань меншин. Ми не ухвалюємо рішення в Будапешті і завжди покладаємося на організації угорців за кордоном. В Україні це - союз угорців, КМКС. Що вони нам кажуть - ту позицію ми і просуваємо", - зазначив дипломат.
Раніше повідомлялося, що під Ужгородом почалися українсько-угорські переговори щодо закону про освіту. У консультаціях взяли участь глави МЗС обох країн Павло Клімкін та Петер Сійярто, міністр освіти і науки України Лілія Гриневич та голова угорського міністерства людських ресурсів Міклош Кашлер. Також у переговорах брали участь представники закарпатських угорців.
Згодом Угорщина розблокувала проведення саміту Україна-Грузія-НАТО в Брюсселі.
Так, 22 червня міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто після зустрічі з українською стороною зазначив, що Угорщина "нічого не має проти, щоб в липні в Брюсселі відбувся саміт НАТО за участю України, де будуть обговорюватися питання безпеки в Чорноморському регіоні".