Металурги виступили за обмеження на вивезення брухту та пролонгацію дії експортного мита

Зокрема, заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський констатував, що ГМК генерує п'яту частину ВВП країни, в галузі працюють 200 тис. українців, і в разі дестабілізації ситуації в ГМК, це безпосередньо відчує близько 1 млн громадян країни, а кожен українець - внаслідок зниження надходжень до бюджетів і курсі валюти, а також внаслідок інших проблем, пов'язаних із нестабільною роботою галузі.

Голова правління центру розвитку ринкової економіки CMD-Ukraine Ігор Гужва представив дослідження відносної дії експортного мита на металобрухт.

За його словами, експортне мито допомогла збереженню 30 тис. робочих місць і створенню 4,2 нових робочих місць. На перших етапах підвищення експортного мита дало фіскальний ефект у вигляді залучення коштів у бюджет до $1 млрд, а також 2,9 млрд грн надходжень до різного рівня бюджетів та активізації діяльності ГМК.

При цьому споживання металобрухту знижує викиди СО2, скорочує використання залізної руди, вугілля та електроенергії.

"Якщо дія існуючого мита продовжиться на п'ять років, то можна говорити про збереження 21 тис. робочих місць і створення близько 3,5 тис. нових місць, а також надходження в бюджет від продовження ділової активності ГМК та інвестиціях на рівні 3 млрд грн", - констатував експерт.

Своєю чергою зниження мита до EUR10/тонна - "це мінус 25 тис. робочих місць, недонадходження в бюджет, і якщо не буде сировини, то не буде і інвестицій. Тобто, з точки зору економіки, рекомендується продовження дії мит", робить висновок Гужва.

Представник "Дніпроспецсталі" Станіслав Чередниченко однозначно виступив за продовження існуючого мита в EUR58/тонна ще на п'ять років, оскільки від цього залежить, чи буде працювати підприємство, особливо з урахуванням складнощів з реалізацією продукції через обмеження на ринках інших країн. При цьому він підкреслив, що Казахстан повністю заборонив експорт металобрухту, захищаючи свій ринок.

"Ми вважаємо EUR58/тонна - це оптимальний рівень мита, який буде збалансований на ринку", - вважає Чередниченко.

Директор по закупкам ММК їм. Ілліча Олександр Зайченко уточнив, що в металургійному виробництві використання брухту знижує екологічне забруднення, а також підвищує енергоефективність. "Менше витрат, менше страждає екологія. Ми виступаємо за продовження мита, з урахуванням досвіду інших держав, поки економіка не стане працювати стабільно", - зазначив він.

Директор представництва "ArcelorMittal Кривий Ріг" у Києві адміністрації з правових питань, питань взаємодії з державними органами та комунікацій Володимир Ткаченко також виступив за пролонгацію мита.

"Ми споживаємо 60 тис. тонн металобрухту і могли б споживати більше, але є дефіцит сировини. Водночас всі країни захищають свої ринки, захищають свою сировину. Це ще дуже добре, що у нас є своя залізна руда. Також підтримуємо ще на п'ять років продовження мит", - сказав Ткаченко.

Директор "Дніпросталі" Андрій Коротков повідомив, що за чотири роки дії мита підприємство не зупинялося через брак металобрухту, тоді як у 2016 році завод "втратив 63 робочі зміни". "В останні роки такого не було, вжиті заходи були правильними", - резюмував топ-менеджер

Представник "Запоріжсталі" Євген Авджи зазначив, що існуюче мито в EUR58/тонна вже не є загороджувальною з урахуванням кон'юнктури ринку і зростання цін на лом, і це є тривожною тенденцією. "Підтримуємо ініціативу на продовження, може навіть не на поточному рівні, а з урахуванням ринкової ситуації ціни брухту", - сказав Авджи.