При менеджменті Олександра Ярославського в "УкрСиббанку" почалася криза неплатежів. Таку думку на своїй сторінці в соцмережі Faсebook висловив експерт Микола Спірідонов.
"У 2006 році подив аналітиків викликав продаж українським бізнесменом Олександром Ярославським 51% акцій "УкрСиббанку" французькому BNP Paribas. Навіщо було продавати банк, який на той час входив у п'ятірку найбільш успішних банків країни з активами 5,7 млрд гривень. До того ж виведення банку з бізнес-групи без адекватної заміни, на думку експертів, був недоцільним, що бізнесмен рівня Ярославського не міг не розуміти", - пише він.
При цьому Спірідонов зазначає, що з початком у 2006 році в США кризи Ярославський, швидше за все, розумів, що цей процес торкнеться і України.
"Олександр Ярославський, наперекір молодшому бізнес партнеру Ернесту Галієву, виходить зі складу власників "УкрСиббанку", продавши акції мажоритарному власникові банку - французькій банківській групі BNP Paribas. Тут і починається найцікавіше", - вважає експерт.
Він пише, що згідно з умовами угоди, "УкрСиббанк" повинен був зберегти стратегію розвитку як універсального банку і до того ж, основний склад існуючого топ-менеджменту треба було зберегти.
"Справді довгий час після покупки "УкрСиббанку" групою BNP Paribas, головною людиною в банку залишався його продавець Олександр Ярославський, який активно почав нарощувати видачу багатомільйонних кредитів без відповідної системи ризик-менеджменту. Оцінка надійності повернення кредитів не проводилася, просто збільшувалися обсяги, без відповідного фінансово-економічного обґрунтування", - пише Спірідонов.
"При менеджменті Ярославського в УкрСиббі неплатежі за роздрібними кредитами зростали, відзначалась і криза неплатежів за корпоративними кредитами. Серед компаній, які заборгували банку від 10 млн доларів були "Райз", "Укррос", "XXI Століття", ІСД, "Караван". Були збільшені ліміти компанії "АІС" нардепа Дмитра Святаша, яка згодом стала одним з найбільш проблемних боржників банку", - додав експерт.
Він зазначив, що з приходом кризи в Україну і початком проблем неповернення кредитів, наступним кроком Ярославського стало "створення колекторської компанії, викуп боргів і подальше їх повернення з тридцяти процентної прибутком, ймовірно, у свою кишеню".
"По суті, Ярославський надійшов з французами наступним чином - група DCH у своїх же фірм, за комісійні повертала заборгованості для "УкрСиббанку", - зауважує експерт.
На його думку, схожа ситуація вже була в бізнес біографії Ярославського. "Згадаймо "Укртатнафту", міжнародні суди з компанією "Татнефть", судячи з матеріалів справи, в 2003 році Ярославський робить головою правління ЗАТ "Укртатнафта" своєї людини Павла Овчаренка, який з лютого 2003-го по вересень 2004-го року за допомогою "УкрСиббанку" викачує близько 700 млн гривень з Кременчуцького НПЗ. А в жовтні 2007 відбувся рейдерський, силове захоплення Кременчуцького НПЗ, який втягнув держава Україна в багатомільйонне міжнародний судовий розгляд. До речі, при захопленні НПЗ через "УкрСиббанк" також виводили гроші", - пише Спірідонов.
Експерт підкреслив, що у спеціальних структур більше можливостей вникнути в подробиці, маючи доступ до відповідної інформації.
"Але, як мінімум, це серйозна інформація для роздумів відповідальним особам, які приймають рішення, давати тому чи іншому бізнесменові "зелене світло" на купівлю фінустанови. І черговий доказ того, що не завжди те, що видають за "успішний проект", таким є. "УкрСиббанк" - серйозна фінансова структура з відмінною репутацією, але ось історія з "успішним" продажем Ярославським своєї частки і подальших дій містить дуже багато підводних каменів і виникає велика кількість питань, на які хотілося б почути відповіді", - додав він.