Локдаун "Дельта". Чому в Україні потрібна обов'язкова вакцинація

Ранньою весною 2020-го року пандемія COVID-19 стала подією, без перебільшення, що зруйнувала спосіб життя всього світу. Хвороба і смерті, закриті кордони, локдауни, економічне падіння і загальний психоз завдали шкоди, порівнянної з наслідками світової війни.

Місяцями багато людей чекали одного – вакцину, здатну зупинити смертність від нової хвороби, припинити жахи підступних госпіталів і вилікувати страх. Ця ж вакцина повинна стати засобом повернення до нормального життя.

Вакцина з'явилася, але людство стало програвати в гонці на швидкість. Мутації вірусу роблять його все більш легко передається, а загальносвітові темпи вакцинації не дозволяють убезпечити від важкого перебігу хвороби достатню кількість людей.

До осені багато країн світу підходять зі страхом нового, більш смертоносного спалаху хвороби та нового локдауну. Який, як показує досвід, може тривати до наступної весни і чергового сезонного падіння захворюваності.

Україна не є винятком. По країні почав крокувати штам "Дельта", що з'явився в Індії. За прогнозами вчених Національної академії наук і KSE масштабний спалах захворюваності може статися або в другій половині вересня, або в другій половині серпня. Головний санітарний лікар України публічно вже говорив про те, що він не сумнівається – Україна опиниться в "червоній зоні".

Головний санітарний лікар Ігор Кузін (фото: Віталій Носач / РБК-Україна )

Як писало РБК-Україна, згідно з даними Агентства громадської охорони здоров'я Великобританії, "Дельта" у 2,3 раза частіше відправляє людей в лікарні і в 1,45 раза частіше – в реанімацію. Але вакцини проти нього ефективні, хоч і трохи менше, ніж від попередніх версій коронавірусу. У всякому разі, щеплення точно допомагають уникнути важкого перебігу захворювання і запобігти смерті.

Начебто логічно і далі робити ставку на вакцинацію, але світ зіткнувся з проблемою – антивакцинаторськими настроями. І, як це зазвичай буває, розвинені країни та Україна почали по-різному розв'язувати однакові проблеми.

Згідно з оперативними даними МОЗ, другу дозу вакцини в Україні отримали 2 мільйони 215 тисяч українців – близько 6% жителів країни. Хоча, за даними аналітичної системи РНБО, в країну поставлено понад 12 мільйонів доз вакцин різних виробників. І приїде ще.

Вколоти можна що завгодно – від традиційної китайської вакцини до найпрогресивніших препаратів американської розробки. Також розгорнута інфраструктура для вакцинації, щоб отримати щеплення в найвіддаленіших регіонах України достатньо тільки бажання убезпечити себе.

Водночас у західних сусідів України статистика вакцинації в рази краща. Наприклад, в Угорщині повністю вакциновано під 60% населення, в Польщі близько 50%, в Словаччині – 40%. У Західній Європі, Ізраїлі, Канаді та монархіях Перської затоки ситуація ще краща.

Але і в цих країнах є люди, які не бажають робити щеплення. Чи то віруючи в теорію світової змови, чи то з релігійних міркувань, чи то через, на їхню думку, недостатню вивченість препаратів, що вводяться.

У вільному світі, звичайно ж, ніхто нікого не коле насильно, не ловить на вулицях і не тягне волоком в центри вакцинації. Ні, уряди, які дорожать інтересами суспільства, приймають прості та ефективні рішення.

Темпи вакцинації в Україні недостатні для боротьби з пандемією (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

Наприклад, в Угорщині вийшла постанова про обов'язкову вакцинацію медичного персоналу. Ті, хто не бажає робити щеплення, можуть попрощатися зі своєю роботою. У Франції введені "паспорти здоров'я", що регулюють доступ громадян до ресторанів і внутрішніх поїздок по країні. До речі, цей же закон про "паспорти здоров'я" також передбачає обов'язкову вакцинацію медиків. Більш того, французька влада планує в майбутньому навчальному році почати очну форму навчання тільки для вакцинованих від ковіду дітей (мова про вікову групу від 12 років).

Приклади подібних кроків в цивілізованих країнах, мабуть, навіть не перерахувати в одному матеріалі.

Але що в Україні? Український Кабінет міністрів приймає постанову, згідно з якою очна форма навчання буде тільки в тих навчальних закладах, де вакциновано понад 80% персоналу. Тим самим фактично роблячи дітей заручниками бажання педагогів вакцинуватися. Нагадаю, це буде вже третій навчальний рік, який, як і два попередні, може стати жертвою пандемії коронавірусу.

Виникає резонне питання – а чому, власне, навчальний процес дітей і студентів повинен страждати від переконань сторонніх людей? Мабуть тому, що Кабмін не бажає створювати собі зайві точки напруги і не хоче взяти на себе політичну відповідальність за рішення про обов'язкову вакцинацію груп ризику. На відміну від урядів європейських країн.

Хоча у згаданій вище Франції противники "паспортів здоров'я" ходять на масові мітинги і з антивакцинаторськими настроями теж все гаразд. Але уряд і президент Еммануель Макрон, якому скоро йти на вибори, вважають суспільний інтерес важливішим.

Навчальні заклади – це не єдиний приклад, хоча один з найболючіших.

Україні восени загрожує новий локдаун (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

Якщо/коли в Україні відбудеться спалах ковіду і доведеться сідати в локдаун, то чому б не дати працювати бізнесу, який сприяв вакцинації свого персоналу? Чому б не дати можливість вакцинованим людям жити більш-менш звичайним життям, користуватися транспортом, ходити на роботу, в магазини і ресторани, витрачати гроші і підтримувати економіку країни?

Останні рішення європейських країн і вся дискусія навколо них присвячена саме цим питанням. Масова вакцинація при правильній постановці справи здатна зупинити економічне падіння. Потрібні лише стимули.

Як показує практика, однієї лише пропаганди вакцинації і виключно позитивних стимулів недостатньо навіть в розвинених суспільствах, пронизаних інститутами з віковою біографією. Що вже говорити про Україну, в якій трапилися Нові Санжари. Але при згадці словосполучення "обов'язкова вакцинація" представники української влади часто починають махати руками і говорити"ні-ні-ні".

Один з аргументів, який вони використовують, як, до речі сказати, і "антивакси" – це права людини. Мовляв, за законом не можемо змусити.

Хоча насправді це не так. Досить згадати недавнє рішення Європейського суду з прав людини за позовом ряду громадян Чехії, які оскаржували закони власної країни про обов'язкову вакцинацію дітей. Деяким з позивачів виписали адміністративні штрафи за небажання вакцинувати дитину, іншим – відмовили в прийомі до навчальних закладів.

ЄСПЛ, авторитет якого в питаннях прав людини не підлягає ніякому сумніву, постановив – коли добровільної вакцинації недостатньо для досягнення колективного імунітету, або колективний імунітет не допомагає, влада може обґрунтовано ввести політику обов'язкової вакцинації.

Практикою ЄСПЛ, до речі, користуються українські суди для винесення своїх рішень. На додаток, схожу позицію за позовом про недопуск дітей до навчальних закладів через відсутність щеплень займав і Верховний суд України. Тому відсилання до прав людини не витримує критики.

В особливих випадках українці повинні отримати право на медичний відвід від щеплення (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

Але тут доречно зробити важливе застереження.

Існують медичні протипоказання для проведення щеплення. Наприклад, алергічні реакції на компоненти вакцин тощо. По кожному препарату існує і статистика так званих несприятливих подій після вакцинації.

Люди, які мають медичні протипоказання до вакцинації, безумовно повинні бути від неї відсторонені і не мати ніяких адміністративних обмежень в цьому випадку. І тут найважливішим питанням є компетентність і свідомість лікарів. Медична система повинна дуже чуйно реагувати на будь-який випадок ускладнень і уважно ставитися до пацієнта. А не переконувати людей, які отримали алергічну реакцію на вакцину, що у них стався гіпертонічний криз від спеки, як це іноді трапляється.

Точно так само це стосується і випадків масової вакцинації в деяких закладах в порядку "начальство сказало треба, всіх в автобус", розмови про які також розходяться по країні. Насильницькі дії неприпустимі.

У тому числі і тому, що дають благодатний грунт для підміни слова "обов'язкова" словом "примусова".

Примушувати нікого і ні до чого не можна. Повинні бути прості і зрозумілі правила, встановлені державою. У центрі яких – громадське здоров'я і можливість повернутися до нормального життя.

Український уряд зробив достатньо помилок у боротьбі з пандемією – починаючи від "локдаунів на честь закінчення свят" і закінчуючи проблемами з вакцинацією на перших етапах. Зараз Кабмін ризикує допустити ще кілька помилок, не взявши до уваги європейський досвід.

Обов'язкова вакцинація для представників певних професій – медиків, педагогів, сфери обслуговування, впровадження "ковід-сертифікатів" і різні обмеження для щеплених і нещеплених людей здатні серйозно згладити негативні наслідки спалаху коронавірусу, який вчені вважають неминучим. Важливо підкреслити, що такі рішення будуть повністю відповідати практиці міжнародного та національного права.

Йдучи на поводу громадської думки, а не ведучи її за собою, влада робить традиційну помилку українських політиків. Ту, якої намагаються уникати, наприклад, лідери Заходу.

А продовжуючи практику недопуску дітей до шкіл через погляди педагогічних колективів, влада ризикує зростити лише нові покоління "сектантів 5G". Тільки куди більш численні.