2 грудня 2013 року у Верховній Раді України було зареєстровано законопроект № 3718 "Про протидію екстремізму" ініціатором якого є народний депутат Вадим Колесніченко (Партія регіонів). Інститут медіа права прокоментував цей законопроект. Нижче подано текст коментаря.
Автори законопроекту пропонують визначити види та форми екстремістської діяльності, а також передбачити кримінальну відповідальність за таку діяльність, доповнивши Кримінальний кодекс України спеціальною статтею, максимальна санкція за якою складає до 8 років позбавлення волі.
Зазначений законопроект, як вказано в пояснювальній записці до нього, розроблено з метою запобіганню розповсюдженню в Україні проявів екстремізму, а також з метою попередження, виявлення та зупинення екстремістської діяльності та ліквідації її наслідків. Проте визначення екстремістської діяльності та зміст законопроекту викликають серйозні зауваження з точки зору дотримання прав людини та свободи слова. Законопроект містить розмиті формулювання, які дозволяють розширено тлумачити його положення та безпідставно підсилювати повноваження державних органів, уповноважених на боротьбу з проявами так званого "екстремізму". Відповідно до законопроекту можна буде забороняти будь-які мирні зібрання, закривати юридичні особи, забороняти ЗМІ та блокувати веб-сайти.
На наше переконання, положення законопроекту безпідставно розширюють сферу дії кримінального законодавства, адже відповідальність за більшість порушень, на уникнення яких спрямований законопроект, вже досить чітко закріплені в чинному законодавстві, котре стосується запобіганню тероризму, розпалюванню національної ворожнечі тощо. Натомість чинний законопроект пропонує розмиті терміни, які можна надзвичайно широко тлумачити, наприклад екстремізм це зокрема "порушення прав, свобод і законних інтересів". Під таке визначення можна підвести будь-що.
На думку Інституту медіа права, положення законопроекту накладають невиправдані обмеження на право на свободу вираження поглядів та право на мирні зібрання. Суттєву небезпеку складає передбачене право прокуратури призупинити діяльність юридичної особи або громадського об'єднання до закінчення розгляду судом заяви про ліквідацію чи заборону діяльності юридичної особи або об'єднання громадян, що прямо суперечить принципу верховенства права. Окремі процедури притягнення до відповідальності в законопроекті виписані саме стосовно засобів масової інформації та Інтернет-ресурсів, що без сумніву вплине на об'єктивність висвітлення суспільно важливих питань у медіа. Будь-яке ЗМІ може бути швидко закрите за звинуваченням у поширенні інформації, що сприяє екстремізму.
Слід зазначити, що подібні закони існують лише в авторитарних державах. Зокрема законодавство Російської Федерації містить Закон "Про протидію екстремістській діяльності" №114-ФЗ від 25 липня 2002 року. Саме з нього більшою мірою був списаний український законопроект. Положення цього закону отримали негативну оцінку Європейської комісії за демократію через закон (Венеціанської комісії) з причин непропорційного обмеження основоположних прав та свобод, передбачених ст. 6, 9, 10 та 11 Європейської конвенції про права людини та порушення принципу необхідності у демократичному суспільстві:
Практика застосування цього закону в Російській Федерації відома широкому загалу: укладення списків заборонених сайтів, безпідставне переслідування за екстремістську діяльність. Такий висновок Венеціанської комісії має значення і щодо українського законопроекту, адже багато положень законопроекту №3718 майже дослівно повторюють положення закону Російської Федерації.
Ми вважаємо, що положення законопроекту "Про протидію екстремізму" не відповідають міжнародним стандартам свободи слова та мирних зібрань, а їх прийняття негативним чином вплине на розвиток демократичних процесів та формування громадського суспільства та правової держави в Україні. Єдиною метою такого законопроекту є бажання авторитарного уряду утриматися при владі і захиститися від своїх громадян.