Ігор Смілянський: "Укрпошта" – це не місце політичної агітації

- Які у вас очікування від роботи наглядової ради, стратегічні цілі?

- Це, швидше, у них повинні бути від мене очікування. Є стратегічні і тактичні рішення. Вони зараз обговорюються. Ми аналізуємо план на цей рік, і наглядова рада, до прикладу, каже, що нам необхідно збільшити фінансування інвестиційної програми. Ми погодилися, але для того, щоб забезпечити фінансування нормальної інвестпрограми, потрібно десь знайти джерело цих коштів. Тому давайте визначатися: або нам повністю платять за послуги, або ми не надаємо збиткові послуги. Це – діалог, в якому буде не менеджмент компанії приймати рішення, а третя незалежна сторона – наглядова рада – висловить свою точку зору.

- Коли ви говорите про фінанси, вважаємо, що ви маєте на увазі 500 мільйонів гривень, які для "Укрпошти" уряд передбачив у держбюджеті на цей рік. І, судячи з усього, цих коштів надовго не вистачить?

- Якщо у нас буде фінансування в розмірі лише цих 500 мільйонів, то інвестиційна програма на рік для "Укрпошти" складе близько 60-70 мільйонів гривень. Компанія володіє активами на кілька мільярдів, середня тривалість життя активу 5-7 років, можете порахувати, скільки коштує їх оновлення. 60-70 мільйонів – це супер "пожежні" вкладення, без яких зовсім не можна, ну, наприклад, якщо дах падає.

Ми розробили п'ятирічну інвестиційну програму на півмільярда доларів. Незважаючи на всі зусилля та інвестиції, які ми зробили за цей час, за два роки наздогнати 10-15 років без інвестицій досить складно.

Наприклад, через брак коштів ми заморозили будівництво першого за 20 років сортувального центру "Укрпошти" у Львові. Наші конкуренти будують вже до п'яти. Якщо ми сьогодні нічого не вкладемо, то в якийсь момент наші успішні продажі відправлень нічим хорошим не закінчаться, тому що ми їх просто не зможемо обробити. Сортувальний центр вимагає вкладень від 5 до 25 мільйонів доларів.

Треба відкривати відділення. Номінально їх дуже багато – 11 тисяч. Але при цьому на одне відділення припадає занадто мало клієнтів. Оскільки Україна – велика країна з низькою щільністю населення, основний прибутковий бізнес відправлень сконцентрований у містах. У Києві, як і в інших великих містах, у нас, в середньому, в два рази менше відділень порівняно з конкурентами.

Ми впроваджуємо нові технології: Telegram-бот, Facebook і так далі. Для всього цього необхідно сховище даних. У "Укрпошти" є невеликий data-центр. Коли я прийшов в компанію, то тут кожні півроку стирали клієнтські дані, звільняючи місце. Так працювати не можна.

Ми почали надавати послуги з кур'єрської доставки, але поки не особливо витримуємо конкуренцію. Коли я почав працювати в компанії, середній вік машин становив 14 років, а сьогодні – дев'ять. Але і це треба міняти. Можете порахувати, скільки машин можна купити на 70 мільйонів гривень. Така компанія, як "Укрпошта", вимагає серйозних інвестицій.

- Рік тому ви говорили про плани поставити комп'ютери в кожному відділенні "Укрпошти", в тому числі і в селах. Вийшло?

- З комп'ютерами вийшло, а от із каналами зв'язку – ні. Ми не очікували, що інфраструктура країни знаходиться в такому жалюгідному стані. Коли ми почали роботу, з 11,5 тисяч відділень тільки 20 відсотків були оснащені комп'ютерами. Наша мета в тому, щоби в кожному населеному пункті, де проживає більше двох тисяч чоловік, було відділення "Укрпошти" з комп'ютером, підключеним до інтернету.

Ми купили комп'ютери, але потім з'ясувалося, що кожне з 1650 відділень – це окремий міні-проект, реалізація якого не закінчується купівлею комп'ютера. Приміром, на вікнах часто немає решіток, крім того, буває, що немає опалення, а значить, потрібно купити і електрообігрівач, потім з'ясовується, що потрібно поміняти електропроводку і т. д. Потім виявилося, що лише у 60 відсотків населених пунктів є канали зв'язку. Там, де канал зв'язку є, ми його використовуємо, ще в 20 відсотків сіл 3G повинно бути достатньо для того, щоб приймати платежі, а у решті будемо дивитися, що можна зробити. Думаю, що до кінця першого кварталу ми завершимо цей проект.

Ігор Смілянський: "Наша мета в тому, щоб в кожному населеному пункті, де проживає більше двох тисяч чоловік, було відділення "Укрпошти" з комп'ютером, підключеним до інтернету" (Віталій Носач, РБК-Україна)

- Ви дуже довго боролися за встановлення у відділеннях POS-терміналів. Банки говорили, що ви, мовляв, відбираєте їх хліб. На якому етапі реалізація цього проекту?

- Хліб ми, до речі, теж продаємо в деяких сільських відділеннях, так що відбираємо в прямому сенсі цього слова. Розставлено п'ять тисяч терміналів, вони підключені. По тих, що потрапили в першу хвилю, проходить величезний обсяг операцій, насамперед від наших міжнародних клієнтів, які відправляють великі суми. Зараз ми додамо цю функцію в додаток, щоб співробітники і клієнти звикали до того, що така опція вже є, і можна було визначити, в яких відділеннях є термінали. По деяким послугам доопрацювання займе якийсь час. Але по нашим базовим послугам: відправлення, листи і так далі – все налаштовано. Я думаю, що у нас ще будуть спільні програми з різними платіжними системами, щоб привчити людей все більше платити в безготівковій формі. Ми будемо додавати туди функції, наприклад, можна буде прийти і зняти готівку.

Термінали стоять практично у всіх комп'ютеризованих відділеннях в містах і селах, де є канал зв'язку, і це доцільно. Ставити термінал в село, де буде 15 операцій, не вигідно. До кінця першого кварталу таких відділень стане вже понад чотири тисячі. У деяких відділеннях у нас стоять термінали інших банків – Приватбанку, Райфайзенбанку і Ощадбанку. Спочатку ми вивчали, де можуть бути обороти. Зараз вже будемо дивитися, де є потреба.

Глибше ми поки не підемо, по-перше, через проблеми з інфраструктурою, по-друге, через те, що люди не готові працювати в комп'ютеризованих відділеннях. Нещодавно у нас деякі співробітники написали заяви про звільнення, коли ми поставили комп'ютери. Не зупинило навіть підвищення зарплати. Тому що з появою комп'ютерів з'являється додатковий контроль. Ми раніше не розуміли, коли операції проводяться, чому в цей час, скільки їх взагалі. Коли в селі відділення некомп'ютеризоване, не можна дізнатися, чи прийшов співробітник на роботу, коли він прийшов. А тепер, коли ставимо комп'ютер, ми в онлайн-режимі бачимо, коли проходять операції, скільки їх, яка виручка.

Багато працівників не готові працювати в такій системі. Наприклад, коли ми впровадили проект пересувного відділення, були нарікання з серії: "Ну що ж листоноша приїхала, коли я корову дою? Вона ж знала, що треба приходити в інший час!". Ось такий "VIP-сервіс", "серйозна клієнтоорієнтованість". У великій компанії це неможливо. Особливо, коли є комп'ютер з програмою передачі даних, обробки платежів і т. д.

- Що з проектом мобільних відділень? Ви постійно говорите, що потрібно перестати утримувати стаціонарні відділення, через які в день проходить два листи.

- Ось як раз глибше, в села з населенням менше двох тисяч чоловік, і з терміналами і з комп'ютерами треба йти через мобільні відділення. Такий проект працює у Чернігівській області. Нам не вистачає фінансування, щоб запустити мобільні відділення по всій країні. Важко проходить адаптація співробітників і клієнтів. До смішного доходить: ми видали співробітникам крейду, тому що в селах на будинках немає табличок з адресою. Зрозуміло, що баба Маня, яка працювала в цьому селі листоношею останні 25 років, їх, звичайно, всіх знає. Але приїжджає нова людина, а немає ні назв вулиць, ні номерів будинків. Листоношам доводиться писати крейдою на паркані. Використовуючи Google Map, теж не можемо розрахувати, скільки часу займе дорога, адже додаток в селах не працює. У країні відсутні реєстр адрес, карти доріг за межами великих трас. Щоб розрахувати час і логістику, нам довелося найняти людей. Вони їхали і дивилися, де дорога закінчується, де її вже давно немає.

Найголовніше – це трудові ресурси. Якщо все залишається як є, то без значних субсидій пошта не витримає. Ми – європейська країна, ми не поміняємо світовий тренд на урбанізацію. У селі стає все менше людей. А витрати на бензин і зарплати зростають щороку. Виходить, що клієнтів менше, витрат – більше. Ця модель довго існувати не може. Чи є спеціальна субсидія, як у більшості розвинених країн, називається "інфраструктурний платіж".

Друга модель, яку ми запропонували, це – пересувне відділення. Його робота адаптується під кількість клієнтів, яка проживає в населеному пункті. Якщо в селі живе п'ятсот чоловік, у співробітника пошти практично немає роботи, він може більшу частину робочого дня просидіти без діла. Відповідно, люди працюють на неповну ставку, але це – копійки. Те, за що мене критикують, у нас найменші зарплати: 0,25 ставки, 0,3 ставки. Звідки вона візьметься, якщо з кожним днем людей стає менше?

Чи можна платити повну ставку працівнику, якщо він працює всього дві години на день? Якщо є субсидії або незрозуміло звідки взялися гроші, то, напевно, можна. Але ось це пересувне відділення, яке замінює кілька стаціонарних, дає можливість платити повну ставку. Середня зайнятість начальників відділень в Чернігівській області була 0,25 ставки, вони отримували 931 гривню. Стартова зарплата начальника пересувного відділення – 6,5 тисяч гривень, з преміями – до десяти тисяч, і це в селі. Як ви думаєте, скільки перейшло на цю роботу? П'ять відсотків. І коли мені ЗМІ і політики починають говорити про те, які в нас низькі зарплати, я їм показую приклад: сотні людей, кожному під підпис запропонували перейти. У відповідь ми чуємо: "У мене корова, субсидія і я вже не звикла цілий день працювати". Знайти людину на 6,5 тисяч гривень теж виявилося не так просто, але набагато простіше, ніж на 931. І люди цим живуть, це їх основна робота, а не хобі або місце для трудової книжки. Я абсолютно впевнений, що в  умовах, що склалися, за пересувними відділеннями – майбутнє.

Плюс пересувних відділень ще і в тому, що воно створює можливість для надання нових послуг навіть там, де немає зв'язку, оскільки воно може працювати в системі онлайн-офлайн. Листоноша ж не буде на своєму плечі 15 кілометрів нести мікрохвильовку, а пересувне відділення її привезти може. Зараз обговорюється доставка ліків.

- Для того, щоб цей проект вийшов за межі Чернігівської області, потрібні гроші. Ви вважаєте, що їх джерело – дотації від держави?

- Я дуже не люблю слово "дотації". Розраховуйтеся з нами за послуги, які ми надаємо, і не потрібно дотацій. Я сам залучу кошти, це – перспективний сектор. У мене є лист від міжнародного банку, готового фінансувати проект пересувних відділень, якщо ми вирішимо питання прибутковості. В нас готові інвестувати, але складно давати щось неприбутковій компанії. Ми повинні добре працювати, стежити за своїми витратами, збільшувати наші доходи, що не так просто зробити в інфраструктурних компаніях. Наприклад, у нас багато людей займається ручною роботою. Потрібно їх скорочувати? Звичайно. Але спочатку необхідно вкластися в комп'ютерні системи, які їх замінять. Я не прихильник дотацій. Це розхолоджує компанію. Але, якщо держава вважає, що скрізь потрібні стаціонарні відділення, і готова за це платити, то – будь ласка. Це не я, а держава має визначити, як ми будемо існувати.

В "Укрпошту" можна і потрібно залучати інвесторів і боргові ресурси. Але будь-який кредитор чи інвестор запитає: "У вас багато неприбуткових відділень. Ви мої гроші будете там "палити" або будете вкладати в найсучасніші послуги, які будуть окупатися, і ви зможете повертати кредити мені?" Я прихильник чітко встановлених правил гри.

- Раніше ви говорили, що передбачених у державному бюджеті 500 мільйонів гривень вистачить на півроку. Скільки ще компанії в цьому році необхідно коштів? Вже йдуть якісь переговори з урядом з цього приводу?

- Держава – акціонер. Чи виживе "Укрпошта" до кінця року без додаткових 500 мільйонів гривень? Рік протягне. Чи виживе "Укрпошта" без інвестицій? Якийсь час, так. Зрештою, їздили ж якось на п'ятнадцятирічних машинах. Держава повинна поставити нам мету. Виходячи з неї, буде зрозуміло, скільки потрібно грошей, які джерела залучати. Дайте можливість продавати нерухомість, яка нам не потрібна. Приміром, ми здали "Розетці" площі у правому крилі столичного Головпоштамту. Ще один тендер успішно закінчився, з правого боку поштамту ще будемо здавати площі. В цьому році збираємося подвоїти доходи від оренди. Ще у нас є дванадцять баз відпочинку, які потрібно утримувати. Існують різні інструменти, але хотіти всього і нічого не дати – так не буває. Проголосуйте законопроект 6601 (документом пропонується дозволити громадянам відкривати поштові рахунки із спеціальним режимом використання, - ред.), дайте нам можливість надавати фінансові послуги. Тоді замість того, щоб возити готівку в села, ми зможемо проводити взаємозаліки і знижувати свої витрати.

- На вашу думку, рішення виділити півмільярда гривень і хоч якось заспокоїти ситуацію хоча б на півроку, це – політичне рішення перед виборами?

- Тут, швидше, питання до тих, хто приймав таке рішення. Моє завдання було показати цифри. Наприклад, у 2016 році листоноша отримував 1550 гривень, а з 1 січня отримує 4173 гривні. Я показав конкретні цифри, і було прийнято рішення, яке було прийнято.

Ігор Смілянський: "В "Укрпошту" можна і потрібно залучати інвесторів і боргові ресурси" (Віталій Носач, РБК-Україна)

- Взагалі ситуація, коли президент України стукає по столу і говорить чолі "Укрпошти": "Я наказую припинити звільняти листонош", ви як її оцінюєте? Це ж не парафія президента, цими питаннями має займатися уряд. Вам, людині з досвідом роботи в компаніях зі світовим ім'ям, як було вислуховувати від Петра Порошенка цю тираду?

- Ми обговорювали куди більш широкий спектр проблем, ніж те, що потрапило в об'єктив. Ви знаєте, я за цей час теж багато чому навчився. Я - рівновіддалений. Юлія Тимошенко, по-моєму, внесла в парламент проект постанови про моє звільнення, Сергій Каплін пообіцяв прийти з битою і переламати мені ноги. Тобто, до мене всі ставляться "однаково добре". Не можна плутати бізнес і шоу. Намагаюся до цього так і ставитися. Я і колег попередив. Попереду два з половиною місяці і ще майже рік політичної боротьби. Це даність, я не можу її змінити.

- Ви ж розумієте, що листоноші в селах – це серйозна мережа, і ніхто не хоче її руйнувати перед виборами. Вони розносять агітацію, іноді підпільно переконують людей голосувати.

- За це будуть звільнені. У нас працює 32 тисячі листонош. За кожним сторожа не поставиш, але я по-іншому на це дивлюся. Коли деякі політичні партії починають скаржитися: ваші листоноші розносили агітаційні матеріали, а тепер не хочуть за "готівку" нічого розносити. Це стосується не тільки партій, а й рознесення рахунків за комунальні послуги. Деякі партії раптом почали говорити, що у нас погана якість доставки. Тому що раніше з "Укрпоштою" був контракт, а тепер деякі люди на місцях хочуть заробити під вибори. "Укрпошта" – це не місце політичної агітації. У наших відділеннях ви її взагалі не побачите, вона заборонена. Але рознесення політичної агітації – відмінна можливість заробити і підняти зарплати людям.

- Як відбувається процес самоочищення пошти? Скільки людей за минулий рік були звільнені і за що: крадіжки, хамство, інші порушення?

- З різних причин. Наша правоохоронна і судова системи неефективні. У нас була спіймана людина – СБУ, відеокамери, хабар у 8 тисяч доларів, і нічого, поновили на посаді. Моє завдання зробити так, щоб ці люди пішли з компанії, а далі ми передаємо справи до правоохоронних органів.

Плюс у нас працює система "таємний покупець". Це зовнішня компанія, яка вимірює якість роботи відділень. Зрозуміло, що ми платимо більше кращим. Якщо ви нагрубили клієнту, то весь офіс позбавляється премії. Люди вже всередині починають самі стежити за якістю своєї роботи. Ми впровадили відрядну форму оплати праці на сортуваннях. Якщо хтось з працівників у бригаді погано працює, то це не я, це він позбавив їх премії. Я не бачу, вмовили вони його тихо в кутку, щоб він пішов, чи він сам пішов, але на папері людина звільнилася.

Люди змінюються, це нормально, хтось втомлюється, хтось реалізував себе, хтось пішов далі. У нас "айтішників" переманюють. З одного боку, це проблема, а з іншого, це, напевно, досягнення. Ще два роки тому, у нас і "айтішників" не було, а зараз їх переманюють з зарплати 25 тисяч гривень на 75 тисяч. З'явився бренд. З'явився роботодавець, у якого стало цікаво "вкрасти" співробітників. Чим більш цивілізованою буде ставати компанія, тим більше буде попит на її співробітників.

- У вас великий кадровий дефіцит?

- Не вистачає виробничого персоналу. Не вистачає 650 операторів і 1100 листонош. Операторів, насамперед, не вистачає в містах. Ми їх вчимо, а банки та конкуренти переманюють їх до себе. Більше того, у нас є система "таємного покупця". І, мабуть, хтось конкурентам "зливає" інформацію, де у нас працюють найкращі оператори. Будемо їх захищати.

Листонош скрізь не вистачає. В селах не багато людей, кому можна довірити гроші. Це ж не просто конверти рознести. Ми ж пенсії доставляємо, платежі приймаємо. Може бути таке, що в якомусь селі просто не буде людей, готових працювати на пошті. Не забуваємо, що в країні дуже великий обсяг житлових субсидій. І тому деякі люди, які їх отримують, навіть при підвищенні зарплати все одно не мотивовані працювати. Вони в іншій "економіці" працюють.

- Нещодавно стався резонансний випадок, коли на запечатаних та опломбованих мікроавтобусах "Укрпошти" возили сигарети через україно-польський кордон. Як компанія стежить за тим, щоб таких випадків не було? Наскільки часто це відбувається?

- Проблема контрабанди в Україні не в "Укрпошті". Через нас холодильники і IPhone не возять. Той випадок, про який ви говорите, відбувся, тому що ми несподівано змінили маршрут. Водій ні при чому, він віз опломбовану митницею машину і не знав, що в ній. Ця конкретна партія йшла в США. На пачці можна заробити до чотирьох доларів. У нас стаття за контрабанду товарів декриміналізована. Люди, які займаються нею, добре про це знають. Ми, звичайно, покарали співробітників, які взяли посилки в закритому вигляді. Але на експорт ця проблема мінімальна. Що з України можна контрабандно вивозити – бурштин і сигарети? І те, і інше ми ловимо. У нас навіть є подяки від ФБР за те, що ми допомагали їм виявляти наркотики.

Пошта – це вже крайній випадок для контрабандистів. Але вони знають, що у нас є спеціальні служби та обладнання. Ми часто виявляємо посилки з підвищеним радіаційним фоном, і ми евакуюємо цілі будівлі. Ви чули коли-небудь, щоб інші компанії виявляли посилки з радіацією, хоча у них в рази більше посилок? Наша система контролю досить жорсткіша, ніж в якому-небудь іншому агентстві або у  оператора із пересилок.

У нас країна неформальної економіки. Деякі бренди, з якими ми говоримо, відмовляються відкривати в Україні свої представництва, аргументуючи це тим, що вони сюди інвестують, а потім звідки-небудь з В'єтнаму прийде контрабанда, і всі інвестиції "накриються". Тут або Amazon, або "контрабас" – потрібно вибирати. Але для цього всі повинні грати за однаковими правилами гри – і держава, і бізнес.

- З липня парламент знизив ліміт безмитного ввезення посилок з-за кордону з 150 до 100 євро. У вас в зв'язку з цим зростуть витрати на адміністрування? Є вже розрахунки, у скільки це обійдеться компанії?

- Розрахунки потрібні до того, як приймається рішення. Нам би самим статистику хто-небудь дав. Деякі країни, які порахували варіант зниження ліміту безмитного ввезення, зрозуміли, що витрат буде більше, ніж доходів. Білорусь пішла в іншу сторону – вони збільшують ліміт. У нас пораховано це не було. Повинен був бути аналіз.

Хто його повинен був провести? Мінфін?

- Так. Мінфін, ДФС. Спробуємо поміркувати гіпотетично, без цифр. Було 150, стало 100 євро. Очікуємо підвищення платежів. Але потрібно, щоб їх доглянуло більше людей. Для цього потрібно більше митників – їм потрібні робочі місця, комп'ютери. Для нас це теж додаткові витрати. Чи має таке рішення право на життя? Безумовно. Але воно повинно бути послідовно логічним і підготовленим. А то виходить, що ми вже "перемогли" контрабанду з 150 євро, і тепер будемо "перемагати" із 100 євро.

- Тоді яка мета цих нововведень?

- Навряд чи це захист відомих в усьому світі виробників українських мобільних телефонів. Є захист внутрішнього ринку. Якщо це мета, подивімося, за якими позиціями ми збираємося його мужньо захищати. Якщо це не захист, тоді наповнення держбюджету? Але так з контрабандою не борються. Ми ж розуміємо, що холодильники, мікрохвильовки і дорогі джинси не пересилаються через поштові відправлення.

Є багато інших методів, які набагато більш ефективні в боротьбі з контрабандою, ніж відстеження 100 євро, 15 або 20 євро. Як Штати вирішили це питання? Вони ж не в курсі, що так треба боротися з контрабандою, і тому у них ліміт безмитного ввезення на посилки складає 800 доларів. І це при тому, що країна володіє всім виробничим циклом всіх товарів. Всі кажуть: в Європі 22 євро. Але тільки по всій Європі, де 500 мільйонів чоловік. І це робиться для того, щоб рухати виробництво в Європу. Але математика на 500 мільйонів досить забезпечених людей і на 35 мільйонів не зовсім забезпечених людей – різні речі. Не можна просто копіювати досвід інших країн.

- На якомусь етапі уряд і депутати відмовилися від ідеї обмежити безмитне ввезення на суму до 150 євро трьома посилками в місяць. Якщо ми правильно розуміємо, цю ініціативу не змогли реалізувати технічно. Вам відомо, чому не стали вводити таке обмеження?

- Вони відмовилися від цієї ідеї через рік, а я – в перший день. Якщо у мене дві посилки і у "Нової пошти" дві посилки, то яка з них буде підлягати оподаткуванню? Чому три посилки? Я запитував у тих, хто пропонував цю ідею, чи бачили вони, як на посилках з Китаю перекручують українські прізвища? Ми їх будемо порівнювати? По ІПН? Ми змусимо Джефа Безоса (засновник Amazon, - ред.) і Джека Ма (засновник Alibaba Group, - ред.) українцям без ІПН не продавати? Завжди повинна бути мета. У мене таке враження, що іноді рішення приймаються за принципом "нас неможливо збити з шляху, нам все одно куди йти". Покажіть мені країну, де таке було реалізовано.

- Є такі приклади?

- Ми шукали, але не знайшли. Відправлення можна рахувати, якщо є монополія на вхід в країну. У теорії, якщо добре виписано законодавство. "Укрпошта" не проти електронних реєстрів. США поки змогли домовитися про обмін електронними реєстрами із 40 країнами. Мені чомусь здається, що у нас поки менше сил для цього. Поступово ми до цього прийдемо.

Коли кажуть, що "Укрпошті" не треба давати банківську ліцензію, що скоро всі перейдуть на електронні платежі, мені хочеться запропонувати їм з'їздити в село і подивитися, як високо потрібно підкидати телефон, що передати мобільний платіж. Або те, що банки присутні тільки в шести відсотках населених пунктів країни. Прийдіть на митний пункт і подивіться, як це відбувається. У США, коли вводяться зміни в бухгалтерському законодавстві, людям дають два роки підготуватися. У нас дають дві хвилини заднім числом. Держава має право приймати будь-які рішення, але вони повинні бути підготовленими. Поки що ідею з трьома безмитними відправленнями в місяць нереально реалізувати.

Ігор Смілянський: "До мене всі ставляться "однаково добре". Не можна плутати бізнес і шоу" (Віталій Носач, РБК-Україна)

- Ви згадали про Безоса та китайські відправлення. Як вам вдалося адаптувати роботу системи "Укрпошти" з AliExpress, Amazon та іншими великими торговельними майданчиками?

- Ми вже давно з ними співпрацюємо. Вже рік боремося з тим, щоб "Укрпошті" дали право працювати з приватними поштовими операторами. Думка нашої митниці – "Укрпошта" може працювати тільки з призначеним поштовим оператором. З поштою Польщі можемо працювати, а з яким-небудь польським експресом – ні. З поштою Китаю можемо, а з AliExpress – не можемо. Тому з AliExpress посилки їдуть через Естонію, Німеччину, Білорусь. І всі наші приватні оператори можуть з ними працювати, а ми – ні.

Друге – та ж співпраця з Amazon. Звичайно, у них багато пріоритетних країн і багато залежить від того, де в цих пріоритетах буде Україна. У нас успішне співробітництво з Amazon fulfillment щодо експорту з України. Ми збільшили експорт в США на 50 відсотків за рік. Наші хендмейдери, малий і середній бізнес експортують до США і успішно продають свої товари. На Etsy. – напевно, другий після Amazon майданчик, де продаються непромислові товари, Україна посіла дев'ять відсотків ринку – це дуже велика частка. Є перспективні напрями, які ми будемо розвивати. Якщо раніше людина, що живе в селі, могла продати свої сукні ручної роботи максимум на ринку в неділю, то зараз ми їх вчимо, як продати на Ebay і Amazon. Ми створюємо цей попит. Але, знову ж таки, це інвестиції в технології і людей.

- Як це співробітництво відбилося в цифрах – в посилках, в грошах?

- У нас оборот імпорту/експорту більше одного мільярда гривень. У нас близько 70 відсотків частка ринку. Це наш пріоритетний напрямок розвитку.

- За результатами минулого року дохід компанії виріс майже на 25 відсотків. За рахунок чого?

- Зросли і обсяги, і це приведення тарифів у відповідність або за собівартістю, або бажано з якимось прибутком.

- Рік тому ви говорили, що ваш основний пріоритет – бізнес відправлень. Ви говорили, що у вас 16 мільйонів відправлень на рік, у "Нової пошти" – 120 мільйонів. Співвідношення змінилося за цей час?

- Ми ростемо. Але потрібно дивитися детально на ситуацію. Є дешеві відправлення, є експрес-відправлення. У наглядовій раді дивуються, що за 50 гривень в Україні на наступний день доставляють відправлення. У Європі за такі гроші не приносять навіть за три дні. Через конкуренцію так склався ринок.

Відправлення "Укрпошти" було до 2016 року – дешево, але незрозуміло коли. Попит на цю послугу падає. Є попит на іншу послугу, яка вимагає іншу інфраструктуру і машини, які не ламаються по дорозі. Для розуміння: сьогодні в день ми відправляємо стільки експрес-відправлень, скільки в 2016 році за рік. В 2016 році, коли я прийшов, була послуга "Прискорена пошта". У рік по ній відправляли близько 46 тисяч відправлень. А вчора за день було 47 тисяч. В експрес-сегменті ми сильно виросли і продовжуємо рости. Дешеві відправлення скорочуються. Зростає ринок електронної комерції. Наприклад, ви купили телефон за шість тисяч гривень. У нас різниця з конкурентом на відправленні, скажімо, 20 гривень. Вам реально критична ця різниця, якщо у вас товар коштує шість тисяч? Вам важливо, щоб було швидко, якісно і зручно. Ми не ставимо завдання когось наздогнати або перегнати. На цифри потрібно дивитися реалістично, все залежить від інвестицій.

Ми ставимо завдання на цей рік – ще вирости. В минулому році було 22 мільйони відправлень. У 2019 році хочемо досягти показника 28-30 мільйонів відправлень. Щоб пропустити 50 мільйонів відправлень, потрібна інфраструктура, яку потрібно створювати.

- Ви багато говорите про те, що потрібні інвестиції. Наскільки реально залучити в компанію приватного інвестора, який дасть ці гроші? І як у наглядовій раді дивляться на ідею часткової приватизації "Укрпошти", про що ви раніше вже говорили?

- Коли мене обирали на цю посаду, я говорив, що 25 відсотків компанії потрібно продати. Тільки у нас, як відомо, землю і пошту продавати не можна. Тут важливий підхід. Інфраструктурна компанія вимагає інвестицій. Держава може сказати: у нас є гроші, ми хочемо вкладати і отримувати дивіденди.

Другий варіант – ми не можемо вкладати, давайте залучати інвестора. Щоб залучити інвестора, ми пройшли великий шлях – провели корпоратизацію, зробили оцінку. Вже три роки ми проводимо аудит. Але будь-який інвестор запитає, а що з сімома тисячами відділень в селі, де сто людей живе, хто за це буде платити? У такій ситуації, якщо правила гри незрозумілі, інвестор, навіть якщо погодиться зайти, не заплатить стільки, скільки компанія реально коштує.

Якщо правила будуть зрозумілі, я вважаю, тоді можна і потрібно залучати сторонніх інвесторів. Це дуже перспективний сектор. Не дарма ж засновник Amazon – найбагатша людина на планеті. Чи буде розвиватися пересилка? Звичайно. В Україні специфіка в тому, що 10 мільйонів людей живе в селах з населенням менш як дві тисячі осіб. А всього у селах живе 16 мільйонів осіб, це – третина країни. Ми їм дали можливість замовляти побутову техніку, і у нас 300-відсоткове зростання продажів по каталогах місяць за місяцем. З "Розеткою" почали співпрацювати, і у нас 75 відсотків замовлень припадає на маленькі міста і села.

- Наскільки ми розуміємо, скоро буде готуватися стратегія розвитку компанії, яка буде обговорюватися з наглядовою радою. У цей документ може бути внесений пункт про приватизацію? Або про це ще рано говорити?

- Можу сказати чесно, що я не вірю, що в 2019 році до закінчення виборів хтось проголосує за приватизацію навіть частини "Укрпошти". Ви ж бачили дискусії, які були по сільським відділенням. Думаю, що приватизація "Укрпошти" можлива тільки після зняття мораторію на продаж землі.

- На балансі "Укрпошти" є багато нерухомості, яка майже не використовується, та її утримання дорого обходиться компанії. Це майно можна продати? Це більш просте завдання, ніж приватизація?

- Тут теж необхідні зміни в закон. Ми працюємо з Верховною радою, вже внесли свої пропозиції, щоб нам дали можливість продавати ці об'єкти. Думаю, це більш реально. Це може бути перший крок, щоб показати, в тому числі і депутатам, що ми "не розбазаримо народне надбання". Але, безумовно, для нас це було б величезною підмогою. Простий приклад. Ми знаходимося з вами в будівлі на Хрещатику. Принципово всьому офісу "Укрпошти" сидіти в центрі столиці? Цей офіс можна продати і переїхати в інше місце. Головний сортувальний центр "Укрпошти" знаходиться поруч із залізничним вокзалом, з усієї країни з'їжджаються машини в центр Києва. Це оптимально? Впевнений, цим будівлям можна знайти більш цікаве застосування. Дайте нам можливість їх продати, а ми побудуємо за межами Києва сучасний одноповерховий сортувальний центр, як у Amazon.

Треба міняти психологію. Я часто запитую у співробітників, хто винен у тому, що вони хамлять клієнтам. Хто створив "совковий" імідж "Укрпошти"? Адже це не Порошенко і не Гройсман, і навіть не Янукович. Але це ж неприємно чути! Набагато приємніше сказати, що погані умови, маленька зарплата, тому ми і хамимо. Ця дискусія непопулярна, але якщо її не почнемо, то ми не поміняємося.

Коли я зустрічаюся з листоношами, питаю: а вам хіба пенсіонери не дають "чайові"? Дають. Ви отримуєте субсидію і чи не тому працюєте на 0,5 ставки? Я ж запропонував перейти на повну ставку, але ви самі не хочете. Ще приклад. У "Укрпошти" збільшилася кількість листів після підвищення тарифів. Ми просто навели порядок, і "лівої" кореспонденції стало менше. Коли я сюди прийшов, була така статистика: вхідної кореспонденції в сортувальний центр 60 мільйонів, а вихідної 90 мільйонів. Як з цим боротися? Платити ринкові зарплати і ставити відповідне обладнання.

Злодійство було на кожному етапі. Листоноші за "готівку" рознесли агітацію або рахунки, сортувальники сортували "ліву" кореспонденцію, водії злили трохи бензину, у нас були навіть "мертві душі" на пошті – в штаті 10 осіб, а за фактом працює п'ять і ділять зарплату тих, хто тільки числиться, але не працює.

- Коли в "Укрпошті" можна буде обміняти валюту?

- Можете спуститися і обміняти у відділенні Головпоштамту. У нас вже давно є ліцензія на обмін валют. Ми співпрацюємо зі 190 поштами світу, тому, коли приходить поштовий переказ в іноземній валюті, ми конвертуємо його і видаємо в гривні.

- Де буде доступний обмін валют, тільки в містах?

- Треба дивитися на економіку. Багато пунктів обміну в містах? Дуже багато. В селі? Немає. Але що таке пункт обміну валют? Це постійний залишок різних валют – євро, долари. Це "заморожені" валютні кошти. Для цього потрібні камери, сейфи, персонал, який буде за цим стежити. Якщо в місті десять банків вже надають поштову послугу, то потрібно зрозуміти, а чим ми будемо відрізнятися. Наприклад, тут у відділенні на Хрещатику постійно бувають туристи, які купують листівки і так далі. В такій точці обмін валют має сенс. Але по всій країні це буде економічно недоцільно. Будемо дивитися, де буде попит.

- Коли буде прийнятий фінплан на 2019 рік?

- Він поданий в Міністерство інфраструктури. Трохи цей процес затягнувся через 500 мільйонів гривень, які нам затвердили тільки наприкінці року. Без цих грошей - це різні документи. Думаю, найближчим часом він буде прийнятий. У нас не буде великої інвестиційної програми. Будемо доводити до розуму ті проекти, які ми почали – POS-термінали, комп'ютеризація відділень. Далі будемо дивитися і готувати проекти на друге півріччя. Буде вирішено питання з додатковим фінансуванням, значить, ми зможемо швидко запустити інвестпроекти, які, в тому числі, і на наглядовій раді захистимо. Не буде – продовжимо існувати так, як є. Хочу лише зазначити, що збільшення мінімальної зарплати з січня – це плюс 600-650 мільйонів гривень до фонду оплати праці "Укрпошти", що становить 75 відсотків від усіх витрат компанії. Тому потрібно дивитися на наші можливості реалістично.

- Ви сказали, що до вас однаково "добре" ставляться політики. Є ймовірність, що якщо не навесні, восени в країні відбудеться зміна влади. Де ви себе бачите до кінця року?

- У владі точно не бачу. Я нікуди не балотуюся, балотуватися не буду і в органи влади теж не піду. І це правильно, тому що дозволяє мені думати виключно про бізнес компанії. А не про те, який у мене буде рейтинг, якщо я підніму або не підніму тарифи, наприклад, на газети. Я нейтральний абсолютно до всіх. Я зайняв позицію, при якій не коментую жодні політичні події. Не ходжу на ток-шоу, хоча у деяких кандидатів у президенти впізнаваність нижче, ніж у мене. Я не буду грати в цю гру. Біда "Укрпошти" була в тому, що вона займалася політикою. Відправленнями треба займатися і наданням послуг. Вибори приходять і йдуть, а пошту потрібно доставляти.