Широке коло експертів за участі освітян та науковців проаналізують і переглянуть методичні рекомендації для здійснення антидискримінаційної експертизи підручників. Відповідне доручення міністр освіти і науки України Лілія Гриневич дала профільному заступнику міністра та керівнику Інституту модернізації змісту освіти, що відповідальні за друк й експертизу підручників.
Вона також прокоментувала приклад з методичних рекомендацій, в якому йшлося про використання епітету "солов’їна мова" до рідної мови та який спричинив дискусію в соціальних мережах.
"Це поняття "солов’їна мова" стосовно української мови треба використовувати, можна і треба. Це вже поетична традиція, що стала частиною нашої культури. І мені здається, що якщо ми говоримо про методичні рекомендації, які були щодо антидискримінаційної експертизи підручників, це якраз її слабкі місця, де приведені цілком недолугі приклади. І саме тому я як Міністр дала доручення повернути ці методичні рекомендації для аналізу і доопрацювання", – пояснила Гриневич.
Вона також повідомила, що підручники вже третій рік поспіль проходять антидискримінаційну експертизу. 2016-го відбулося пілотування методики, а 2017-го та 2018-го проходила повноцінна експертиза. Усі, хто виконують антидискримінаційну експертизу підручників, пройшли навчання на сертифікаційній програмі, є кандидатами й докторами наук, які представляють різні заклади вищої освіти, громадські організації України, чи є відповідними співробітниками МОН.
"Перш за все, важливо уточнити, що антидискримінаційна експертиза не є гендерною. Вона стосується протидії дискримінації за етнічним походженням, дискримінації за віком, статтю, станом здоров’я тощо. Ми виявили в підручниках дуже багато неприпустимих ситуацій. Наприклад, з одного боку, якщо йде мова про людину з інвалідністю чи похилого віку, то завжди показана абсолютно немічна людина. Це абсолютно заперечує тезу про велику роль у суспільстві, яку можуть відігравати і старші люди, і люди з інвалідністю. Більш того, коли ми дивимось, як зображено клас дітей в підручнику, ви не побачите дитини з особливими потребами, наприклад, дитини на візочку, а ми повинні виховувати у дітей почуття гідності кожної людини. І зараз для нас пріоритетом є інклюзивна освіта. Звичайно, це стосується й дискримінації за статями, коли підручники орієнтовані лише на обмеження ролі жінки домогосподарством. Так, жінка залишається берегинею дому, але ми хочемо показати через підручники й те, що жінка може виконувати й різні професійні ролі, коли жінка може бути надзвичайно талановитим науковцем, економістом й працювати в цілому спектрі професій, які також є доступні для чоловіків", – розповіла міністр.
Лілія Гриневич підкреслила, що Міністерство освіти і науки усіляко підтримує розвиток сім’ї та можливості батьків виховувати дітей.
"Антидискримінаційна експертиза жодним чином не підриває поняття сімейних цінностей, більш того, ми виступаємо за їх збереження. Ми зацікавлені в тому, щоб дитина могла жити в повній сім’ї, мати матір і батька, також мати спілкування з іншими поколіннями. Міністерство освіти і науки завжди стоятиме на засадах тих принципів державності, що закладені в Конституції України. У нас справді було зауваження антидискримінаційної експертизи до одного з підручників, де у конкретному завданні, яке звучало так: "Виконайте це завдання з батьками", була рекомендація в цьому конкретному завданні замінити слово "батьки" на "родичі". Це не означає, як пишуть деякі дописувачі в Інтернеті, про те, що треба всюди слово "батьки" замінити на слово "родичі", – роз’яснила міністр.
Вона обґрунтувала цю правку тим, що сьогодні 3 мільйони дітей проживають у неповних сім’ях, а це – майже 40%. Деякі з них втратили батька чи матір на фронті, є також ситуація, коли батьки їдуть на заробітки і діти живуть з родичами. Тому мета цієї правки – з більшим розумінням ставитися до індивідуальної ситуації кожної конкретної дитини.
Слід також додати, що відповідні методичні рекомендації для проведення антидискримінаційної експертизи були погоджені Інститутом педагогіки НАПН України.