У Дніпрі проходить перший в Україні історичний форум "Друга світова війна: український погляд", що зібрав істориків, старшокласників шкіл, студентів, викладачів і простих городян. Про це повідомив радник голова Дніпропетровської обласної державної адміністрації Юрій Голик.
Форум проходив 20 і 21 вересня в Національному історичному музеї Дніпра. Учасники обговорювали такі теми: "У пошуках правди: родинна пам'ять про Другу світову війну", "Достовірна історія війни: ідентифікація та популяризація", "Друга світова в інформаційній війні: політика, масова культура, ЗМІ", "8 та 9 травня: як відзначати?".
Як зазначив Голик, подібний форум в Україні проходить вперше.
"На форумі десятки істориків і сотні небайдужих учасників заходу міркують про події Другої світової війни - без політики і ідеології. При цьому ми йдемо від радянського погляду на історію. Важливо переоцінити факти минулого і дати їм адекватну оцінку. Адже зараз, наприклад, якщо є бажання почитати щось про Другу світову війну, то можна знайти лише книги, видані кілька десятків років тому. І в них тільки дві глобальні теми - мілітаризація і жертви. Ми вважаємо такий підхід неправильним. Адже найцінніше в кожній державі - її громадяни. Треба цінувати кожну життя. Тому для нас було важливим зібрати істориків з усієї країни, щоб дати новий погляд на події 1939-45 років", - зазначив Голик.
Він також додав, що історичний форум в Дніпрі - це логічне продовження обласної патріотичної програми.
"Ми зробили Алею Героїв і перший в Україні Музей АТО, встановили флагшток-рекордсмен заввишки 72 метри під національним прапором, реконструювали діораму національного історичного музею в Дніпрі, а ще - організували серію патріотичних екскурсій для школярів", - сказав Голик.
"Суспільство повинно поглянути на події Другої світової війни під іншим кутом. Різноманіття свіжих поглядів на форумі. Вони дозволяють швидше розлучатися з радянськими міфами, які довгий час тримали людей "в полоні", - вважає історик Василь Павлов.
На думку історика і журналіста Сергія Громенка, треба більше уваги приділяти сімейним історіям і збереженню цієї індивідуальної пам'яті.
"У нас є кому зберігати національну пам'ять, говорити про великих масштабах, а "малі" випадають з фокуса, забуваються. Не хотілося б цього допускати, - вважає Громенко. - Історія - це така "вчителька", яка може ще пару раз закрити очі на шпаргалки, а на третій - відправить на перезарахування. Сьогоднішня Росія, наприклад, - це саме та країна, яка активно користується шпаргалками. Вона використовує міфи замість реального досвіду".