Голова Ради НБУ Богдан Данилишин вважає, що ситуація в світовій економіці може ускладнитися, а глобальних економічних кризах сильніше за інших страждають периферійні країни і держави з сировинною економікою. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на публікацію Данилишина у Facebook.
"Якщо припустити, що на світових фондових ринках продовжиться падіння, ситуація в економіках США та КНР ускладниться, то логічно очікувати турбулентності в світовій економіці. Це, зачепить більшість країн, і Україна не буде винятком", - відзначив він.
На його думку, проблем не уникнути, якщо погіршиться ситуація в економіках країн - основних торгових партнерах України й знизяться ціни на сировинні товари, як це буває при кризі. Тоді у більшості периферійних країн, до яких належить Україна, можуть початися серйозні складнощі, тому що розвиток цих країн був опосередкованим розвитком світових економічних центрів - США, Китаю, ЄС.
Голова Ради НБУ нагадав про те, що у жовтні світові фондові ринки втратили більше 5 трлн доларів. За минулий місяць американський індекс S&P знизився на 7%, а загальносвітовий індекс MSCI All-Country World втратив 8% (це найгірший результат за останні 6,5 років).
На його думку, падіння ринків пов'язано з побоюванням наслідків торгових воєн, що призведе до проблем у Китаї, і гальмування економіки США внаслідок можливого подальшого підвищення ставки ФРС.
"Чи є привід чекати подальшого зниження фондових ринків і початку економічної кризи в світі? Впадати в паніку не варто. Менше, але в цілому подібне за масштабом зниження на фондових ринках було в 2012 і в 2015 роках. З іншого боку, реальний сектор економіки США сильно залежить від ситуації на ринку цінних паперів - як правило, якщо зниження на фондовому ринку наближається до 30%, настає рецесія", - додав Данилишин.
Нагадаємо, що у жовтні 2018 року Міжнародний валютний фонд (МВФ) знизив прогноз щодо зростання світової економіки у 2018-2019 роках з 3,9% до 3,7%.
Відзначимо, що за даними дослідження МВФ, серед країн світу, які у 2007-2008 роках пережили кризу, приблизно у 85% зростання економіки все ще нижче докризового тренду.