Гарантії та переговори. Що стоїть за словами Зеленського про можливий референдум

"Я пояснював всім переговорним групам; ми нікуди не дінемося, ми прийдемо до референдуму. Народ повинен буде сказати і відповісти на ті чи інші формати компромісів", – сказав Зеленський в інтерв'ю "Суспільному", коментуючи поточні переговори з РФ.

Слова президента викликали очікуваний резонанс. Адже як правило українська влада дуже обережно коментує переговори, посилаючись на відповідні домовленості з росіянами (хоча сторона агресора ці домовленості періодично порушує).

Що можуть винести на референдум

Зеленський озвучив два можливих пункти: щодо гарантій безпеки і статусу тимчасово окупованих Криму і Донбасу.

За словами президента, в питанні про гарантії потрібна зміна Конституції і законодавства. Очевидно, тут мова може йти про вилучення норм про обов'язковий курс України щодо вступу в НАТО, які з'явилися в 2019 році.

Переговори української та російської делегацій (фото: t.me/nexta_live)

У тому ж інтерв'ю Зеленський заявив, що є окремі країни НАТО, які готові надати Україні гарантії безпеки, аналогічні тим, які надає Альянс своїм членам (ймовірно, про колективну безпеку). Отже, подібні норми на референдумі можуть внести в Конституцію або інші українські закони, за необхідності.

Зі статусом Криму і Донбасу визначеності менше. Влада країни-агресора свою позицію заявляла неодноразово: вимагає від Києва визнати окупацію Криму, а також незалежність фейкових "республік" на Донбасі, ще й в адміністративних межах Донецької та Луганської областей (величезна частина яких досі перебуває під контролем України).

Позиція України також однозначна і озвучена не раз: ні про які поступки в питаннях територіальної цілісності і суверенітету мова не може йти в принципі.

Яким може бути компромісне формулювання за таких умов – незрозуміло. На даний момент Крим і ОРДЛО законодавчо визнані окупованими Росією територіями. Але окремо наголошується, що ця окупація тимчасова і незаконна, незалежно від її тривалості країна-окупант не отримує на ці землі жодних прав.

Чи реально провести референдум

Поки що проведення референдуму про умови миру і безпеки виглядає лише гіпотетичним варіантом. Як мінімум тому, що в цілому ряді законів прямо заборонено проводити референдуми в умовах воєнного стану.

"В умовах воєнного стану вибори і референдуми не проводяться, зміни до Конституції не вносяться. І поки не буде припинено воєнний стан, поки не будуть російські війська виведені з території України, ці питання розглядатися не будуть", – сказав РБК-Україна нардеп і представник президента в Конституційному суді Федір Веніславський.

Поки незрозуміла і послідовність дій, за якої референдум може спрацювати, в зв'язці з припиненням вогню і виведенням військ РФ. Умовне перемир'я, далі – референдум, при його певних результатах – виведення окупаційних військ? Така конструкція виглядає вкрай ненадійною. Тим більше, 89% українців, згідно з опитуванням групи "Рейтинг" від 18 березня, проти тимчасового перемир'я без виведення військ.

Є питання і про технічну реалізацію такої масштабної ініціативи, як всеукраїнський референдум. Він може бути призначений Верховною радою або президентом, опціонально – за народною ініціативою, це залежить від питання, яке на нього виноситься (за законом, може виноситися на голосування лише одне питання). За словами Федора Веніславського, можливі різні опції – все залежатиме від формулювання цього питання.

Крім того, через бойові дії мільйони українців були змушені покинути свої будинки – за оцінками ООН, таких близько 10 мільйонів, з них близько третини знайшли притулок в Євросоюзі. Втім, на думку Веніславського, це не повинно стати проблемою – для тих, хто виїхав з України, можна організувати дільниці для волевиявлення при консульствах і посольствах.

"В Україні теж можна забезпечити всі умови для волевиявлення. Але ми говоримо про референдум тільки тоді, коли учасникам процесу не загрожуватиме нічого, тобто територія України буде повністю контролюватися нашими Збройними силами, а на ділянках для людей не буде навіть потенційних загроз", – сказав представник Зеленського в КС. Очевидно, що без дотримання всіх демократичних норм потенційний референдум не отримає легітимності ні за кордоном, ні в самій Україні.

Електронне дистанційне голосування навряд чи може допомогти – як раніше писало РБК-Україна, в команді Зеленського скептично оцінювали таку можливість навіть до чергових виборів президента і ВР в 2023-24 роках.

Навіщо з'явилася ідея про референдум

Тут можна виділити кілька аспектів.

По-перше, це може бути посилом внутрішньоукраїнській аудиторії, частина якої явно переживає, що україно-російські переговори можуть закінчитися невигідно для нашої країни – а так їх результат в будь-якому випадку буде (або не буде) освячений всенародним голосуванням. "У будь-якому випадку я готовий піти на все, якщо мій похід буде з нашим народом", - заявив Зеленський "Суспільному".

По-друге, це сигнал західним партнерам – про те, що Україна як цивілізована держава, хоче миру, а не війни, готова домовлятися і пропонувати різні варіанти.

Референдум відбудеться лише після припинення бойових дій (фото: Уніан)

По-третє, ініціатива з референдумом може використовуватися для зміцнення нашої переговорної позиції – як демонстрація того, що Україна не піде ні на які принципові поступки не за примхою Зеленського і влади в цілому, а через думку всього українського народу. Такий аргумент західним демократіям повинен бути абсолютно зрозумілий.

По суті, до аналогічної тактики українські переговірники вдавалися ще на попередньому етапі російської агресії, з 2014 року, коли мова йшла про виконання Мінських угод. І Петро Порошенко, і Володимир Зеленський неодноразово давали зрозуміти, що неготовність українських виборців йти на невигідні компроміси вони ламати не можуть і не будуть.

З початком лютневого вторгнення РФ підтримка вступу України в НАТО зросла до небувалих висот – з 62 до 76%. Після, правда, значно впала – згідно з останнім опитуванням "Рейтингу", 44% українців за вступ до НАТО, 42% – за модернізацію української армії за натовськими стандартами, але без вступу до Альянсу. У той же час, військово-політичний союз України, Великобританії та Польщі (конфігурація, що нагадує можливі "гарантії безпеки"), підтримують 85% українців.

Щодо питання територіальної цілісності країни компроміси дійсно неможливі. Після лютневого вторгнення істотно зросла кількість тих, хто виступає за використання будь-яких можливостей для повернення Криму і Донбасу – до 80 і 86% відповідно.